Анестезіологія у воєнний час залежить від безперебійного доступу до якісних ліків: головне з КАН-2025

Це був масштабний наукомісткий захід з широкою освітньою програмою: 115 доповідачів, 11 секцій, 3 сателітні симпозіуми, 21 майстер-клас від провідних анестезіологів з усієї країни. «КАН-2025» відвідали 688 учасників офлайн, онлайн аудиторія становила понад 700 лікарів.

У фокусі обговорення – анестезія та інтенсивна терапія при бойовій травмі, критичні стани, сепсис, антибіотикорезистентність, ЕКМО, дитяча та акушерська анестезіологія, гострий та хронічний біль.

Спікери зазначали у своїх доповідях та лекціях про високий рівень розвитку сучасної анестезіології, зокрема її історичної еволюції – від класичних операцій під ефіром та хлороформом до сучасних інгаляційних та внутрішньовенних анестетиків з контрольованою глибиною седації та мінімумом побічних ефектів.

Нині діяльність лікаря анестезіолога не обмежена операційною, він – ключовий спеціаліст у відділенні інтенсивної терапії, травматології, трансплантології й, звісно ж, у воєнній медицині.

Анестезіологічна служба України: вчора і нині

З цікавих змістовних доповідей провідних експертів галузі бачимо як виклики війни стимулюють розвиток анестезіології та інтенсивної терапії в Україні:

·      Евакуація поранених: поява та розвиток стабілізаційних пунктів та мобільних хірургічних груп з анестезіологами задля медичної підтримки вже на етапі «золотої години» (замість тривалішого транспортування поранених до базових шпиталів) ;

·      Стандарти надання медичної допомоги: впроваджуються стандарти щодо надання мультимодальної анальгезії, застосування УЗД-навігації нервових блокад навіть (!) у польових умовах (для зниження дози опіоїдів);

·      Обладнання у воєнних шпиталях: передані нам портативні апарати ШВЛ, монітори, інфузомати тощо дозволяють надавати інтенсивну терапію ближче до фронту;

·      Телемедицина, у т.ч. міжнародна підтримка: досвід українських медиків стає неоціненно важливою частиною міжнародних гайдлайнів (Tactical Combat Casualty Care, World Federation of Societies of Anesthesiologists та інш.), онлайн консультування з колегами з інших країн світу;

·      Увага до психологічних аспектів: інтеграція психологічної підтримки, седація при бойових психотравмах.

Отже, відкриваючи захід, президент Української асоціації анестезіології та інтенсивної терапії, д.мед.н., професор Сергій Дубров, передусім подякував лікарям: «…за тяжку щоденну роботу, яку ми робимо, попри підступні терористичні атаки, руйнування лікарень, загибель колег…Але ми працюємо й будемо працювати до Перемоги! Відбудовувати нашу країну, медичні заклади, робити анестезіологію кращою».

В урочистому відкритті Конгресу також взяли участь директор департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Валентина Гінзбург, ректор Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця Юрій Кучин та народний депутат України, голова Комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький:

«Українські анестезіологи в умовах війни набули унікального досвіду, який необхідно впровадити до щоденної практики, навчальних програм та поширювати серед міжнародних партнерів… Робота анестезіологів охоплює всі етапи медичного втручання, а під час війни ці фахівці стали однією з ключових ланок у системі медичної евакуації поранених військових. Тому символічно, що конгрес розпочався з теми «Сучасні проблеми знеболення та інтенсивної терапії при військовій травмі», – зауважив Михайло Радуцький.

Він також закликав учасників конгресу долучатися до програми міжнародного медичного партнерства, що реалізується за ініціативи першої леді Олени Зеленської, та підтримати законопроєкт щодо самоврядування у сфері охорони здоров’я. Відповідний законопроєкт готується до другого читання у Верховній Раді.

Анестезіологія у воєнний час залежить від безперебійного доступу до якісних ліків

Сучасна анестезія та інтенсивна терапія неможливі без якісних медикаментів, які, на відміну від обладнання, не можна замінити технічними рішеннями.

Тому стенди фармакологічних компаній учасники заходу відвідували дуже активно.

Під час війни зростає потреба у знеболенні, седації, лікуванні шоку та сепсису. Нестача ліків під час війни – стратегічна загроза.

У цьому контексті роль локальної фарми неможливо переоцінити, адже власне виробництво якісних анальгетиків, інфузійних розчинів, міорелаксантів тощо забезпечують безперервність допомоги, особливо в умовах ускладненої логістики під час війни.

Власне виробництво ключових препаратів – гарантія того, що поранені отримають адекватне знеболення та шанс на виживання навіть у найскладніших умовах.

У критично важливій значущості підтримки розвитку власного фармвиробництва ми переконуємося повсякчас – й у «мирні часи», й особливо у надзвичайних ситуаціях, як це було під час пандемії коронавірусу, й зараз – під час цієї безпрецедентно жорстокої масштабної війни, з великою кількістю поранених як серед військових, так і серед цивільного населення.

Таку думку підкреслювали й учасники Конгресу – спікери, лікарі, майбутні лікарі, які активно відвідували стенди виробників, представлені на Конгресі.

Ми записали декілька коментарів відвідувачів стенда одного з найбільших українських фармвиробників про враження від Конгресу, про те, наскільки українські виробники закривають потребу у ліках, що використовуються в анестезіології, інтенсивній терапії тощо.

«Конгрес – це масштабна подія. Мені дуже подобається дизайн його проведення. Мене також дуже позитивно вразили деякі доповіді, почуті на Конгресі. Зазначу також високу зацікавленість наших лікарів у підвищенні свого професійного рівня, прагненні до розвитку, щоб ефективніше лікувати своїх пацієнтів. Висловлю, мабуть, думку більшості делегатів цього конгресу, якщо зазначу, що українські фармкомпанії дуже відкриті, вони надають багато цікавої інформації на своїх стендах. Важливо також, що вони пропонують не лише свою продукцію, а й методики. Зокрема, ФК «Дарниця», яка дуже потужно була представлена на цьому форумі, не обмежується просто рекламуванням своїх препаратів, а пропонує методики лікування хворих, де ці лікарські засоби дійсно допомагають лікарю ефективно проводити інтенсивну терапію. Це дуже позитивна динаміка, коли фармкомпанія зацікавлена не лише у продажі своїх препаратів, а й у зростанні наукової бази знань лікарів», — переконаний відомий український анестезіолог, д.мед.н., професор, завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика Олег Анатолійович Лоскутов.

«Починаючи з 2000 року жодного разу не пропустив Конгресу. Всі ці роки він лишається місцем, де висловлюються та закріплюються нові ідеї, думки про майбутнє – навіть у ці тяжкі часи ми говоримо про перспективи…Медицина зростає стрімко, маємо можливості лікувати пацієнта краще, особливо за умов достойного фінансування медицини. Сподіваємося, що з переходом до нової для нас системи – фінансування через НСЗУ – наш пацієнтоорієнтований підхід до лікування збережеться.

Щодо якості ліків вітчизняних виробників, я знаю, що багато з них виробляють свою продукцію за стандартами GMP, а це – високі стандарти якості. Хочу зазначити, що зараз вітчизняні виробники навіть випереджають своїх закордонних колег, бо прислухаються до наших потреб. Наприклад, щодо осмолярності розчинів, що використовуються, зокрема, у нейрохірургії. Вітчизняні виробники одними з перших забезпечили цю потребу. Плазмовен, який ми використовуємо зараз, задовольняє нас і за якістю, і за ціною», — наголошує лікар-анестезіолог, провідний фахівець ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П.Ромоданова Національної академії медичних наук України», к. мед.н., завідувач відділення інтенсивної терапії та анестезіології Максим Миколайович Пилипенко.

 «Конгрес – одна зі знакових подій для спільноти анестезіологів, я намагаюся не пропускати, відвідувати його щороку, бо хочу «тримати руку на пульсі» як то кажуть. Зараз ми дуже багато говоримо про бойову травму, а мої пацієнти – саме військові, тому такий захід для мене – дуже важливий. Тут представлено багато цікавого й унікального досвіду військових медиків. Дещо ми впроваджуватимемо у своєму відділенні без зволікань.

Дуже вдячна колегам, які висвітлили тут такі важливі теми як евакуація поранених. Адже не секрет, що саме на цьому етапі життя пораненого буде або збережене, або, на жаль, втрачене. Тому цей досвід неоціненний.

Щодо рівня наших фармвиробників (не всіх!), він не може не радувати. Всі препарати компанії Дарниця – наші надійні помічники. До слова, далеко не всі вітчизняні виробники можуть отримати такі ж схвальні відгуки, бо коли треба все робити швидко, а флакон або не можна відкрити, або пошкоджений…Таке не припустимо!

А загалом, у контексті інфузійної терапії, ми навіть пишаємось нашими виробниками, які виробляють якісний продукт та ще й на порядок дешевший від закордонних аналогів, до того ж з суттєвими логістичними перевагами.

Та, власне, я ж теж інколи мушу купувати ліки в аптеці для своїх потреб, для близьких, знаю точно, що саме мені потрібно, якого виробника. І дуже неприємно, коли фармацевт відпускає якийсь аналог, навіть не запитавши моєї згоди. Такого не має бути. Впливати на вибір пацієнта має хіба що об’єктивна інформація щодо ефективності, якості та ціни. Але робити вибір за нього – це, як мінімум, некоректно», — наголосила лікар-анестезіолог, завідувачка відділення реанімації опікового центру, м.Київ Марина Пархоменко.

«Дуже багато важливої інформації, зокрема й щодо фармакотерапевтичних підходів. Цінно, що лікарі можуть після почутої лекції поспілкуватися з представниками виробників ліків, уточнити певні аспекти, що цікавлять їх та колег. Щодо якості препаратів цього українського виробника (ФК «Дарниця»), які ми використовуємо у своїй роботі, то тут – без нарікань – при відносно невисокій ціні, виробляти такі якісні продукти. Це викликає повагу», — підкреслює лікар-анестезіолог вищої категорії, КНП «Чернігівська міська лікарня №2» ЧМР Едуард Павлович Шуман.