Пухлини мозку та інфекції мають ахіллесову п’яту… в очах

Хоча кажуть, що очі — це вікно в душу, мало хто розглядав можливість того, що це вікно може відкривати нові варіанти для терапевтичних втручань. Серед небагатьох таких візіонерів – дослідники з Єльського університету, які вивчали імунний зв’язок між задньою камерою ока та іншими частинами центральної нервової системи (ЦНС).

Нещодавно вони провели експерименти, котрі показали, що інтравітреальна імунізація захищає мишей від внутрішньочерепного вірусного зараження. Крім того, ці дослідники з’ясували, що імунізація в склистому тілі допомагає захистити тварин від бактерій і навіть пухлин, забезпечуючи терапевтичну імунну відповідь проти гліобластоми.

Виявляється, що в очах мишей функціонує дві різні лімфатичні системи – перша регулює імунні реакції в передній частині ока, — друга – в задній камері ока. Єльські фахівці також виявили, що остання комуні кує з глибокими шийними лімфатичними вузлами через мережу лімфатичних судин, розташовану в оболонці зорового нерва.

Зокрема, антигени патогенів, доставлені до заднього відділу ока через інтравітреальне щеплення, потрапляють до глибоких шийних лімфатичних вузлів і ініціюють місцеву захисну імунну відповідь у мозку, яка залежить від CD4+ Т-клітин, В-клітин і локальних антитіл у цьому відділі ЦНС.

 «Ці результати окреслюють спільний лімфатичний контур, здатний утворювати єдину імунну відповідь між задньою частиною ока та мозком, висвітлюють недостатньо вивчені імунологічні особливості органів зору та відкривають потенціал для нових терапевтичних стратегій при захворюваннях очей і ЦНС», — пишуть автори роботи в супровідній статті.

Єльські спеціалісти вважають, що описаний ними «дорсальний» лімфатичний дренаж, як і лімфатична мережа мозкових оболонок, може модулюватися стимуляторами VEGFC.

«І навпаки, ми показали, що інгібування лімфатичної передачі сигналів по зоровому нерву може подолати велике обмеження в генній терапії шляхом зменшення імунної відповіді на аденоасоційований вірус і забезпечення тривалої ефективності після багаторазового введеня», — пояснюють вчені.

Наразі вони перевіряють дію експериментальних ліків, які вводяться за допомогою інтравітреальних ін’єкцій для боротьби з макулярним набряком – ускладненням, поширеними у людей з діабетом і глаукомою.