Препарати для розрідження крові – чи можна припиняти прийом або чим їх замінити?

Редактор ThePharmaMedia, журналіст

Під час війни важко знайти ліки навіть для подолання ургентних станів, тож часто пацієнти нехтують хронічними хворобами, мовляв, можна й почекати. Чи варто сподіватися на те, що організм впорається самостійно, наприклад, із згортанням крові, яке загрожує інфарктами та інсультами?

Хто ризикує найбільше і як уникнути небезпеки? Про це розповів доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України Василь НЕТЯЖЕНКО.

Фото з особистого архіву

Кому потрібен аспірин

Кому обов’язково показані препарати, які розріджують кров?

– Це всі пацієнти, які мають ті чи інші прояви або передвісники інфарктів та ішемічного інсульту або ж після згаданих захворювань (довічно). Також це ті хворі, які свого часу перенесли нестабільну стенокардію (за сучасними класифікаціями її відносять до інфаркту), або важку форму звичайної стенокардії. Після перенесеного геморагічного інсульту також можна приймати аспірин, через 3-6 місяців, але на фоні постійного контролю артеріального тиску. Зазвичай згаданим пацієнтам призначають аспірин-кардіо чи кардіомагніл, які є стандартизованими препаратами ацетилсаліцилової кислоти.

Що робити, якщо таких ліків сьогодні не знайти в аптеках?

– Їх цілком можна замінити звичайним аспірином (маю на увазі ацетилсаліцилову кислоту в таблетках). Єдина незручність, що таку пігулку доведеться ділити з метою рекомендованого дозування. Натомість згадані препарати вже випускаються у рекомендованих пацієнтам дозах. Однак звичайний аспірин не поступається їм за ефективністю, до того ж він значно дешевший, що нині важливо для багатьох людей.

Усі форми аспірину виявляють позитивний ефект, починаючи з дози 75 мг. Із підвищенням дози препарату його антитромботична дія не збільшується, на відміну від протизапальної. Тому якщо вам не вдасться поділити таблетку ацетилсаліцилової кислоти з точністю до 75 мг і доза буде дещо вищою, жодних небажаних ефектів не виникне.

Показання до застосування антикоагулянтів:

  • ішемічний (кардіоемболічний) інсульт;
  • атеросклероз;
  • гострий тромбоз;
  • тромбофлебіт;
  • варикозна хвороба нижніх кінцівок;
  • ТЕЛА;
  • фібриляція передсердь;
  • ДВЗ-синдром;
  • септичні стани.

Як уникнути небажаних наслідків

Які застереження щодо вживання аспірину існують в цілому?

– У всіх сучасних рекомендаціях вказано, що пацієнтам після інфаркту міокарда, нестабільної чи важкої форми звичайної стенокардії аспірин призначають як засіб першої лінії. Однак при цьому потрібно зважати на те, який у пацієнта артеріальний тиск – якщо показники дуже високі, то передусім їх слід знизити хоча б до рівня верхньої позначки 140-150 мм рт. ст. На тлі тиску 170-180 мм рт. ст. аспірин краще не приймати.

Також в усіх рекомендаціях вказано: якщо у пацієнта не верифіковано ішемічну хворобу серця, з аспірином також слід бути дуже обережним. На жаль, у нас таких пацієнтів дуже багато, особливо після 50 років. Тому перш ніж призначати аспірин, лікар має добре обстежити пацієнта.

Чи можна вживати цей препарат з профілактичною метою?

– Аби аспірин не викликав шлункових кровотеч, то його можна б було призначати людям середнього віку з метою профілактики тромбоутворення. Зокрема, й тим, хто мало рухається.

Кому загрожують такі кровотечі?

– Пацієнтам, які мають певні проблеми зі шлунком та кишківником, наприклад, має насторожити наявність виразок, ерозій, навіть печії. Останнім лікар має призначити омепразол. Кишковорозчинні форми аспірину можуть спричиняти ураження кишківника. Втім, останнім часом вдалося виявити й позитивні «побічні дії» аспірину. Було помічено, що люди, які приймають цей препарат на постійній основі, на 25% менше хворіють на ковід. А якщо й хворіють, то ризик виникнення тяжких ускладнень у них знижується на 40%.

Призначення і застосування антикоагулянтів заборонено при:

  • активній кровотечі;
  • виразці шлунка і 12-палої кишки в активній стадії;
  • недостатності нирок і печінки (оцінка співвідношення користь / шкода);
  • дефіциті вітаміну K;
  • геморагічному інсульті (у початковій стадії);
  • вагітності (за показаннями призначають, оцінюючи доцільність / ризик);
  • індивідуальній непереносимості.

Складний діагноз потребує індивідуального лікування

Окрім аспірину існують інші, більш сучасні препарати, яких сьогодні також немає в аптеках. Чи можна їх замінити?

– Якщо хворому встановили стенти в коронарні судини, то він змушений щонайменше отримувати два препарати — аспірин та тікагрелор. Якщо останнього немає, його можна замінити на клопідогрель (його форм – десятки, тож щось в аптеках та знайдеться), який останнім часом добре себе зарекомендував. Після ішемічного інсульту його рекомендовано вживати через 2-3 тижні, після геморагічного – через 3-6 місяців (разом з аспірином). Бо монотерапія цими препаратами не завжди ефективна, особливо для хворих зі стентуванням. Тому останнім часом і рекомендується подвійна антитромбоцитарна терапія.

Ще одна категорія — пацієнти з миготливою аритмією, їм додатково призначають прямі чи непрямі антикоагулянти (варфарин, ривароксабан або інші інгібітори Ха фактора). Але ці препарати повинен підбирати лікар і лише після визначення показників МНО.

Чи потрібно контролювати цей показник тим, хто постійно приймає лише аспірин?

— Ні. Для таких пацієнтів ці показники не мають істотного значення. Якщо тільки у хворого немає вираженої анемії. Навіть помірно знижена загальна кількість тромбоцитів у крові не є підставою для відміни аспірину, окрім випадків, коли цей показник менше ніж 50 тис. (тобто менший за норму у 4 рази).

Важливі деталі

Який питний режим рекомендований при вживанні аспірину?

— Зазвичай він стандартний – 1,5 — 2 л рідини на день. Але якщо хворий, який має серцеву патологію, крім всього іншого приймає діуретики – слід трохи обмежувати рекомендовану кількість рідини. Також не заборонено вживати 3-4 чашки кави на добу. І чай, краще чорний, бо зелений має значно потужнішу тонізуючу дію і не зовсім добре впливає на печінку.

Чи є міфом твердження, що постійне вживання аспірину не можна призупиняти й навіть робити тривалу перерву?

— Це не зовсім міф. Певне підґрунтя для такого твердження існує. Аспірин зменшує агрегацію тромбоцитів, «відштовхуючи» їх на певну відстань один від одного, тому не бажано, щоб ця дія блокувалася.

Що ще окрім ліків може позитивно вплинути на процес розрідження крові – трави, вправи?

— Рекомендацій з фітотерапії давати не буду, на сьогодні вони не мають доказової бази. Натомість достеменно відомо, фізична активність певною мірою сприяє цьому процесу. Якщо, наприклад, пацієнт ходитиме 5 км на добу, відповідні фізіологічні процеси в організмі сприятимуть зменшенню агрегації тромбоцитів. Хоча аспірин такими прогулянками замінити не вдасться, але додатковий ефект буде.

Болить серце чи біля серця?

Наскільки аргументована порада випити аспірин у разі будь-якого серцевого болю?

— Передусім слід розібратися, що саме у вас болить – серце чи, наприклад, защемлено нерв. При стенокардії ж дійсно слід прийняти аспірин (під язик). Як і при серцевому нападі. Це перша допомога в усіх рекомендаціях щодо тамування болю у серці, особливо коли він дуже сильний, нетиповий, віддає в руку, в живіт тощо. Також якщо у пацієнта виникає порушення гемодинаміки або серцевого ритму. Це ознака гострого коронарного синдрому, при якому аспірин слід обов’язково прийняти. Дехто одразу хапається за валокордин. Але він на серце не впливає, лише зменшує процеси збудження. Валідол, корвалмент також не врятують від серцевого нападу, лише подіють як відволікаюча терапія.

Як самостійно визначити, «прихопило» серце чи справа в іншому?

— Найперше, що має привернути увагу – з’явився біль, якого раніше не виникало чи він уже пацієнту знайомий.

Далі – визначити, що допомагає, наприклад, біль не зник після нітрогліцерину, але допоміг анальгін чи німесил. Тоді це однозначно наслідок защемлення нерва у грудному відділі хребта.

Наступний крок – виміряти тиск. Якщо показники в нормі чи незначно підвищені, можна прийняти аспірин – він не зашкодить.