Українська фарма змінюється й засвідчує здатність до розвитку попри виклики війни

Яку динаміку він показав за останні 2 роки, що стало для нього «ударом», а що допомогло вижити й забезпечити темпи розвитку, — показало дослідження компанії Proxima Research у співпраці з фармацевтичною компанією «Дарниця» і Top Lead.

Фарма почала виходити на довоєнний рівень

У 2022 році, з початком повномасштабної війни вітчизняна фарма зазнала певних втрат. Зокрема, через активні бойові дії на частині територій та масштабні обстріли фармкомпанії вимушені були релокувати свої потужності, витрачатися на заходи безпеки,оновлювати ланцюги постачання сировини, шукати нові логістичні шляхи та точки збуту своєї продукції, оскільки частина аптек припинила роботу. Також через, внутрішню та зовнішню міграцію населення та зниження його купівельної спроможності й, відповідно, й падіння попиту на ліки, фарма зазнала непрямих збитків у вигляді зменшення продажів.

Міграційні процеси вплинули й на кадровий потенціал самої галузі. Водночас зусилля щодо подолання цих викликів адаптували галузь до роботи в нових, надзвичайних, умовах. Фарма поступово почала відновлюватися й виходити на довоєнний рівень. Обсяги аптечних продажів лікарських засобів також засвідчили тенденції до зростання.

Порівняно з 2022 роком торік:

• на 9,4% зросли аптечні продажі ЛЗ у грошовому вираженні (з 3,2 до 3,6 млрд дол. США, у 2021 році цей показник становив 4,1)
• на 4,9% збільшилася кількість аптек
• на 19,6% зріс обсяг реалізованої продукції
• на 17,2% зріс експорт лікарських засобів з України

Кількість нових вакансій у сфері «Медицина, фармацевтика» також зросла на 84, 8% — з 20 до 37 тис.

Фармацевтична промисловість – ознаки лідерства

Наприкінці липня 2022 року Уряд ухвалив рішення щодо внесення фармацевтичної промисловості за напрямком виробництва ліків та медичних виробів до пріоритетних сфер економіки. Про її стратегічну важливість під час війни неодноразово заявляло керівництво держави. І фарма вже зараз цілком підтверджує свою значущу роль в економіці країни. Хоча наразі фармвиробництво не є абсолютним лідером в ній, бо не є найбільшою галуззю, однак воно стало одним з лідерів вітчизняної економіки за рівнем продуктивності.

І поміж інших найбільш важливих для української економіки індустрій має високі показники та активно розвивається.

Обсяг сплачених податків фармвиробниками у доларовому еквіваленті після повномасштабного вторгнення знизився, однак у національній валюті у 2023 році він уже перевищив показник 2021 року. Вітчизняне фармвиробництво – на третьому місці (після металургії й хімічної промисловості) за обсягом сплачених податків у 2023 році (144 млн дол. США).

Експорт ліків у європейські країни – реалії та перспективи

Свідченням успішної діяльності нашої фармгалузі є експорт українських ліків та динаміка його зростання навіть під час війни. За період з 2012 року Україна експортувала найбільше фармацевтичної продукції у 2021 році (316 млн дол. США), у 2022 ці обсяги знизилися (238 млн дол.), а у 2023 зросли на 17, 2% – до 279 млн дол. І це при тому, що після початку повномасштабної війни українські фармкомпанії призупинили торговельно-економічні стосунки з рф та Білоруссю. А традиційно експортерами української фармпродукції є саме держави колишнього Союзу (наразі найбільшими з них є Узбекистан, Литва, Казахстан, Грузія, Молдова). Європейських країн серед експортерів небагато, через відсутність GMP-сертифікатів європейських країн у багатьох вітчизняних фармкомпаній.

Водночас провідні фармкомпанії, які володіють такими сертифікатами, відкривають для себе нові ринки збуту й за два останні роки збільшили частку експорту до ЄС на 14,2% — з 6,7% від загального обсягу у 2021 році до 15, 4% у 2022-му та 20, 9% у 2023-му.

У структурі українського експорту — переважно ліки (217 млн дол. США у 2023 році), але цікаво, що впродовж 2012-2023 рр. найбільшого зростання в українському експорті зазнала категорія «Сироватки, вакцини» — з 3,5% до 16,8% відповідно.

Конкуренція за вітчизняний ринок

Оскільки українські компанії нарощують обсяги виробництва, останні три роки частка їх продукції у структурі аптечних продажів у натуральному вигляді перевищує частку іноземних виробників й утримується приблизно на рівні 65% та перевершує іноземні у натуральному вираженні. Однак у грошовому вираженні вітчизняні ліки, які є дешевшими, «програють», у структурі аптечних продажів за 2023 рік їх частка не перевищує 37%.

Утім, в цілому за останнє десятиріччя українські компанії суттєво потіснили закордонних конкурентів. Частка вітчизняної продукції в обсязі аптечних продажів топ-10 зросла з 42% до 56%, а деяким флагманам української фарми вдалося витіснити іноземних конкурентів з перших позицій цього рейтингу. Зокрема, це вдалося «Фармаку» (5, 8% аптечних продажів у грошовому вимірі серед усіх фармвиробників на ринку — 206 млн дол.) та «Дарниці» (5, 5% або 195 млн дол.) До десятки лідерів за обсягами аптечних продажів в Україні також увійшли корпорація «Артеріум» та Київський вітамінний завод.

Тенденції до зменшення імпортозалежності

Водночас частка імпорту фармацевтичної продукції у товарообігу України зменшується.

Якщо за період з 2012 до 2021 року цей «спад» досяг 2% (з 93% до 91% відповідно), то за 2021 — 2023 рр. він був значно більшим (частка імпорту у минулому році становила 88%).

Майже незмінними лідерами імпорту ЛЗ в Україну є Німеччина, Індія та Франція. Ці країни в середньому охоплюють 75% імпорту серед топ-5 напрямів протягом 2012-2023 рр.

Указані тенденції свідчать про зниження імпортозалежності нашої держави в цьому напрямку та необхідність і надалі підтримувати вітчизняного виробника.