Рекомендації Єврокомісії визначать пріоритети на 2026 рік

Що аналізує Єврокомісія і для кого важливий її звіт

Звіт Єврокомісії – це документ, який розробляється щороку з метою оцінювання прогресу на шляху до вступу в ЄС кожної з країн-кандидатів (як визнаних такими так і потенційних). Документ містить індивідуальні звіти по кожній країні і є компонентом Пакета розширення ЄС, містить стратегічні висновки щодо цієї політики. Звіт визначає рівень адаптації законодавств країн до права ЄС та ступінь готовності до відкриття переговорних кластерів. У разі виявлення недоліків чи недопрацювань Єврокомісія надає рекомендації щодо подальших реформ у тій чи іншій сфері, чи й за окремими напрямками. 

Щодо України, такі звіти Єврокомісія почала публікувати з 2023 року, після того, як наша держава подала заявку на членство в ЄС, їй було надано статус країни-кандидата й у 2023 році була офіційно включена до Enlargement Package — щорічного Пакета розширення ЄС. У листопаді минулого року було надано Другий звіт по Україні, де було відзначено позитивну динаміку, цьогорічний, Третій звіт вже містить оцінку «good progress» (4 бали з 5 можливих) у 12 розділах, в тому числі й у розділі 28 «Захист прав споживачів та охорона здоров’я». 

У цілому оцінювання Єврокомісії відбувалося за двома напрямками: ступінь наближення законодавства України до європейських стандартів та досягнення за останній рік.

Звіт є ключовим орієнтиром як для української влади, так і для європейських партнерів щодо напрацювання подальших кроків на шляху до членства України в ЄС, відтак визначає пріоритетні напрямки реформи на наступний рік. 

Прийнято важливі закони

Єврокомісія відзначила успіхи України у вдосконаленні законодавства у сфері охорони здоров’я:

• Значним прогресом визнано ухвалення закону України «Про лікарські засоби», який імплементує європейські стандарти обігу медичних препаратів.
• Єврокомісія схвалила зміни в регулюванні сфери донорства крові, зокрема затвердження нового порядку реалізації донорської крові та її компонентів, методики розрахунку їх вартості, оновлених ліцензійних вимог для медичних закладів.
• Важливим кроком визнано новий Закон України «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні», який набув чинності у 2025 році й узаконює модель надання цього виду допомоги на рівні громади та міжвідомчу взаємодію відповідно до практик ЄС. 
• Відзначено ухвалення важливих документів: Стратегії розвитку системи охорони здоров’я, Стратегії наркополітики до 2030 року та плану її реалізації на 2025–2027 роки (передбачає застосування підходів, поширених у країнах ЄС), Стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів на період до 2030 р.
• Україна частково узгодила своє законодавство з Регламентом ЄС щодо оцінки медичних технологій
• Також Україна затвердила нову Глобальну стратегію розвитку інновацій до 2030 року, яка передбачає зменшення регулювання, поліпшення доступу до фінансування та створення центрів передового досвіду, зокрема, у сфері охорони здоровʼя.

Медицина «в цифрі»

Єврокомісія відзначила помітні зрушення в цифровізації системи охорони здоров’я, зокрема, значний розвиток eHealth, підвищення доступності онлайн послуг. Водночас Єврокомісія вказала на необхідність остаточного узгодження рішень щодо eHealth із Загальним регламентом ЄС про захист даних (GDPR).

Єврокомісія відзначила прогрес України у скринінгу онкозахворювань та профілактиці неінфекційних хвороб. При цьому важливо повна інтеграція Національного канцер-реєстру в eHealth. 

Чи помітні зміни в політиці щодо фарми?

Єврокомісія відзначила суттєвий прогрес у сфері регулювання обігу лікарських засобів. 

Особливі очікування – від реалізації Закону України про лікарські засоби, який розроблявся й приймався на узгодження з відповідним правом ЄС. 

Також із січня 2027 року передбачається створення нового регуляторного органу у фармацевтичному секторі. МОЗ проводить активну підготовчу роботу до його запуску та старту системи верифікації ліків.

Україна приєдналася до Договору ЄС про спільні закупівлі заходів медичного захисту, що допоможе їй здійснювати спільні з країнами ЄС закупівлі критично важливих ліків, інноваційних препаратів, вакцин тощо (на випадок пандемій, інших транскордонних загроз), а також формувати спільні потреби, брати участь у міжнародних тендерах. 

Є прогрес і в політиці забезпечення прозорості. Зокрема, у січні 2025 року створено Наглядову раду МЗУ, що посилює прозорість медичних закупівель державою. 

Важливо, що наказом МОЗ було оновлено санітарні та протиепідемічні правила для аптек відповідно до європейських стандартів. 

Завдання на завтра

Попри оцінку good progress, Єврокомісія вказала на необхідність подальшої гармонізації законодавчої бази та інституційного зміцнення системи. 

Зокрема, необхідно завершити узгодження з Регламентами ЄС щодо оцінки медичних технологій (HTA), Регламентами щодо речовин людського походження (SOHO), Регламентом про транскордонну охорону здоров’я. Також система електронної охорони здоров’я (eHealth) потребує узгодження з GDPR. 

Узгодження законодавства щодо інфекційних захворювань та транс¬кордонних загроз також відбулося лише частково, натомість система епіднагляду має бути з часом інтегрована з відповідними системами ЄС. Тож Єврокомісія рекомендувала попередньо розробити національний міжсекторальний план готовності до надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я і забезпечити інтеграцію з системою раннього попередження та реагування ЄС. 

Комісія наголосила й на подальшому посиленні регуляторної спроможності у сфері контролю якості медичних послуг. Найочікуваніша подія – створення нового регуляторного органу у фармацевтичному секторі. 

Як повідомили в Комітеті Верховної Ради з питань здоров’я нації, вони спільно з МОЗ вже продовжують роботу над подальшими євроінтеграційними кроками. Зокрема, над законопроєктами щодо транскордонної охорони здоров’я та регулювання речовин людського походження (SOHO) і запуску єдиної системи маркування анатомічних матеріалів людини, іншими ініціативами, спрямованими над адаптацію сфери охорони здоров’я до європейських стандартів.

Цьогорічний звіт Єврокомісії – підтвердження того, що така робота, як і системні реформи у галузі, не зупиняється навіть під час повномасштабної війни.