«Орден Святого Пантелеймона» виходить на міжнародний рівень і залучає не тільки лікарів

Номінацій менше – фільтрів більше

Чи змінила війна в Україні процедуру конкурсу?

Війна внесла корективи в усі аспекти життя, в тому числі й нашого проєкту. При цьому відзначу, що ми стали однією з громадських ініціатив, які під час війни наростили свою діяльність, переорієнтували її на найголовніше для суспільства – вистояти та перемогти. Наразі ми не проводимо конкурс по 12 номінаціях, як раніше, щоб більше відповідати атмосфері воєнного стану.

Водночас процедура відбору, проходження етапів конкурсу, організаційні моменти тощо залишилися традиційними. Більше того, ми зберегли структуру конкурсу — Регіональні ради працюють в усіх областях, в тому числі в Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій (за виключенням АР Крим).

Скільки номінацій залишилося?

Торік ми залишили одну номінацію – «За самовіддане служіння українському народу, мужність, стійкість у боротьбі за здоров’я українців та свободу й незалежність України у війні з російським агресором». Водночас ми вирішили провести її і для військових медиків, і для цивільних. Тобто було по два претенденти з кожної області (переможці регіонального відбору), кандидатури яких потім розглядала Національна експертна комісія й передавала на розгляд Поважної Ради, тобто на фінішну пряму. Ми начебто спростили процедуру, шлях до нагородження. З іншого боку, створили додаткові фільтри. Зокрема, започаткували проведення Пантелеймонівських просвітницьких заходів в кожній області — Регіональна рада збирає медиків і публічно представляє тих, кого висуває кандидатами на Орден.

Чи змінилися умови конкурсу на медаль?

На сьогодні ми скасували цю нагороду, оскільки під час війни немає сенсу оцінювати досягнення залежно від віку, як у мирні часи, де досвід є вагомим чинником. Зараз медики до 35 років — герої, які здійснюють подвиги. І кілька таких лікарів потрапили до нас на конкурс у номінацію на Орден. Ми дотримуємося принципу, що сьогодні медики (цивільні й військові, молоді й досвідчені) працюють в одному полі. Немає різниці, де саме – у цивільній лікарні, на стабілізаційному пункті, в госпіталі, на етапі евакуації, високоспеціалізованої допомоги чи реабілітації. Вся галузь працює в особливому режимі. До того ж ми показуємо приклад того, як надалі, після війни, об’єднувати цивільну і військову сферу.

Червона доріжка Медичного Оскара перетнула кордон

Цьогоріч також обмежитеся однією номінацією?

Фактично це як дві окремі номінації — для цивільних та військових. Також ми додали ще одну — «За вагомий внесок у боротьбі українського народу за свободу і незалежність» для іноземних громадян та організацій, які надають медичну допомогу українцям, котрі емігрували за кордон, та військовим, яких відправляють в інші країни на лікування чи реабілітацію.

Для цього ми створили Закордонні ради – на сьогодні вони вже функціонують у 13 країнах світу. Сподіваюся, що в наступному році ми охопимо всі континенти й до участі в конкурсі долучимо щонайменше 20 країн, в тому числі Африки та Азії. І не зупинимося на цьому – плани на найближчі роки у нас грандіозні! Ідея з Закордонними радами полягає в тому, що український Медичний Оскар в майбутньому стане міжнародним проєктом з номінаціями як для українських, так і для закордонних медиків.

Як відбувається обрання Закордонних рад і хто туди входить?

Для цього в Україні створено робочу групу, яка координує цей процес. У кожній країні шукаємо координатора (переважно це лікарі, українці за походженням, які давно працюють в інших країнах і добре знають ситуацію на місцях).  Надаємо йому відповідні повноваження, затвердили для цього Положення, яким має керуватися координатор та очолювана ним Закордонна рада, яку він підбирає. Допомагаємо йому в різних аспектах роботи, проводимо персональні зустрічі, також координатори беруть участь (онлайн) у засіданні Поважної Ради. Саме вона затверджує координаторів та склад Закордонних рад.

У зв’язку з цим ми перекваліфікували нашу Національну експертну комісію на Міжнародну експертну комісію. Вона унікальна, бо до її складу ввійдуть голови Закордонних рад, голови Регіональних рад в Україні та окремі експерти.

Хто претендуватиме на нагородження Орденом у новій номінації?

Закордонні ради обиратимуть по два претенденти на нагородження — фізичну особу та юридичну (фонд, лікарня, госпіталь, фірма тощо). Ми рекомендуємо Закордонним радам обирати своїх переможців мінімум з 5 кандидатів. Один «Орден Святого Пантелеймона» в кожні країні, охопленій нашим проєктом, отримає лікар чи благодійник, який зробив багато для наших пацієнтів. Другий — організація, яка також надали велику допомогу нашій медичній сфері. Зараз конкурс за кордоном уже проводиться, підсумки ще не підбили, оскільки Закордонні ради були створені пізніше за Регіональні — очікуємо на подання від них до 1 травня. Остаточне рішення щодо переможців за кордоном також прийматимемо 27 липня, на засіданні Поважної Ради, в день Святого Пантелеймона.

А на якому етапі конкурс в Україні?

Кожна область вже вибрала дві кандидатури медиків – військового (який пішов служити з цього регіону) і цивільного (який на разі працює в області). Немає значення, на якому рівні ці люди надають допомогу. В конкурсі можуть взяти участь і медсестри, і бойові медики, які не обов’язково мають медичну освіту, і стоматологи, і фармацевти. Після того як регіони подали свої пропозиції їх розглядатиме Міжнародна експертна комісія. Також вже сформована Професійно-етична комісія, яка відіграватиме велику роль в цьому проєкті.

Чому вирішили вивести проєкт на міжнародну орбіту — це питання іміджу?

Безперечно, це престижно, коли конкурс стане відомий у всьому світі — чи багато хто може похвалитися таким рівнем та ще й під час війни? Українці все можуть! Однак для нас ще важливішим є процес привернення уваги для підтримки України. Тому наша мета – не просто нагородження медиків та організацій, а й проведення заходів, подяки народам, які підтримують нас. Ми звернулися до Міністерства закордонних справ, Адміністрації Президента з інформацією про нашу ініціативу. Буде вручення «Ордена Святого Пантелеймона» й інших нагород – як вдячність нашим міжнародним партнерам і благодійникам. Адже спілкування на рівні держав — це одне, а на рівні суспільства – зовсім інша, не менш важлива місія. Також ми підписали угоду з Українською Радою Миру, щоб разом з дипломатами отримати підтримку першого українського медичного проєкту, який виходить з України у світ, особливо в такий критичний момент, під час війни.

Зірок нагороджують зірки?

Ваш проєкт завжди висував цікаві ініціативи поза межами конкурсу. Чи продовжуєте реалізувати їх під час війни?

Так, адже в цей період вони надзвичайно важливі. Ми взяли на себе зобов’язання разом з МОЗ написати Книгу пам’яті про медиків, які загинули на війні. Збираємо дані про них, до цього процесу долучилася й Національна наукова медична бібліотека. Це історична місія — увіковічити наших героїв-медиків.

Ще одна ініціатива, яку почали впроваджувати Регіональні ради — підтримка родин загиблих медиків. З травня у кожній області ми починаємо проводити Пантелеймонівські заходи, де розповідатимемо про тих, кого номінували на Орден і там же вшановуватимемо тих, хто загинув.

Ви запрошували Президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн на вручення Ордена Святого Пантелеймона. Чи стане це родзинкою цьогорічної церемонії нагородження переможців Медичного Оскара?

Не буду розкривати усі таємниці, бо інтрига має зберігатися до останнього – як щодо переможців, так і щодо самої церемонії. Але дійсно, ми працюємо над тим, аби на процедурах нагородження, в тому числі й за кордоном, були присутні знакові фігури.