Ветеринарний фармацевт: цікава професія

Їхні пацієнти не дошкуляють розмовами з приводу високих цін на ліки, не засипають скаргами на симптоми болячки й не пориваються лікувати нежить антибіотиками. Це особлива (і поки що досить рідкісна) професія — ветеринарний фармацевт, також відома як ветеринарний фармаколог.

Ветеринарний фармацевт для нас майже екзотична спеціальність. Однак у деяких країнах провізорів для братів наших менших готують на паралельних потоках із традиційними фармацевтами, а на іспитах перевіряють не менш суворо, як і провізорів, які планують працювати з людьми. При цьому робота ветеринарного фармацевта, мабуть, набагато складніша, адже пацієнти не описують тривожні симптоми.

Ветеринарний фармацевт: попит породжує пропозицію

На Заході ще зовсім недавно для лікування того ж коня залучали одразу двох спеціалістів, ветеринара та фармацевта. Перший проводив діагностику та призначив терапію, другий – видавав ліки та коригував схему їхнього прийому. Але населення зростає високими темпами, і пропорційно до цього розвивається аграрний сектор. Отже, за останні десять років різко зріс попит на препарати для лікування різних захворювань та станів у продуктивних, а також домашніх тварин. Тому сьогодні вплив лікарських засобів на наших братів вивчають нові фахівці, ветеринарні фармакологи.

Гібридизація професій ветеринара та фармацевта з подальшою трансформацією в окрему спеціальність ветеринарного фармаколога (ветеринарного фармацевта) почала відзначатись за останні кілька десятиліть, тому що в сільськогосподарському секторі стала більш вираженою потреба у ветеринарах, які б добре зналися на широкому асортименті.

Чим займається ветеринарний фармацевт

Ветеринарний фармаколог (зараз термін «ветеринарний фармацевт» використовується дещо рідше, оскільки функції цих фахівців розширилися) не лише підбирає відповідні препарати для лікування тварин, але також допомагає розробляти та тестувати нові ліки для подальшого використання у ветеринарній практиці.

Деякі з ветеринарних фармакологів працюють над створенням терапевтичних кормів для наших вихованців, а також розробкою атрактантів, необхідних для того, щоб тварина охоче приймала ліки.

Крім цього, предметом пильного вивчення ветеринарних фармакологів є також міжвидові та внутрішньовидові відмінності, мінливість усередині популяцій окремих видів тварин.

Різні ліки – нові показання

Більшість ветеринарних препаратів беруть свій початок або з людської фармпромисловості (антибіотики, анальгетики, протипухлинні засоби, ліки проти серцево-судинних захворювань), або переорієнтуються із засобів для захисту рослин (наприклад, інсектициди стають паразитицидами). Звичайно, процес такої «трансляції» проходить не завжди гладко.

Ще в 1960-х роках екстраполяція результатів досліджень препаратів з одного виду на інший вважалася звичайною практикою, проте в даний час відомо, що відмінності у фармакокінетиці та токсичності ліків є проблемою для безпечного використання не тільки у людей, але і тварин.

Кількісна та якісна оцінка цих відмінностей – одне з основних завдань ветеринарної фармакології.

У процесі доопрацювання та тестування багато ліків необхідно адаптувати для використання у певних видів тварин, і це завдання сьогодні теж вирішують ветеринарні фармацевти. Наприклад, останніми роками для потреб ветеринарної медицини були схвалені такі протимікробні засоби, як фторхінолони прадофлоксацин та дифлоксацин, макроліди гамітроміцин, тулатроміцин та тилвалозин, цефалоспорини цефовецин та цефтіофур. Жоден із цих протимікробних препаратів не відноситься до нового класу антибіотиків, створених спеціально для застосування у тварин – усі їх перевіряли заново, переважно для використання у великої рогатої худоби. Й таку роботу виконували саме ветеринарні фармакологи.

Фармацевт для домашніх улюбленців

Втім, найчастіше представники цієї професії працевлаштовуються у ветеринарні клініки: на Заході, де в таких фахівцях постійно відчувається гостра потреба (настільки, що в США «звичайні» фармацевти часто перекваліфікуються на ветеринарні).

Що дуже важливо, ці фахівці сьогодні допомагають вирішити одну глобальну проблему, від якої страждають навіть розвинені країни – дефіцит лікарських засобів, зареєстрованих для застосування у ветеринарії. Довгі роки лікарі та власники змушені були підбирати для лікування кішок та собак (а тим більше ігуан та кроликів, які й досі вважаються «екзотами»), засоби з так званої гуманної медицини. Доводилося чи не на око трансформувати дози, винаходити нові форми введення. Сьогодні питаннями адаптації «людських» ліків для допомоги тваринам займаються спеціально навчені професіонали, що підвищує безпеку та ефективність ветеринарного сервісу в рази.

Деякі американські ветеринарні фармакологи, що працюють у США, навіть мають у своєму розпорядженні напівфабрикати лікарських засобів, щоб забезпечити введення різних доз на вибір (за допомогою інʼєкцій або перорально).

Як і будь-яка навколомедична спеціальність, ветеринарна фармакологія – професія, яку освоїти не так вже й просто: необхідно враховувати видові фізіологічні та метаболічні відмінності, які визначають різні реакції на певні препарати, харчові продукти \ корми, а також токсини.