Хімічна зброя – підлість, здатна вбити самого атакуючого

Насправді вся військова зброя — це зброя масового знищення, від гармат і бомб до багнетів і стріл, адже ідея полягає в тому, щоб заподіяти смертельну шкоду якомога більшій кількості людей «по той бік». Воюючі країни можуть використовувати будь-що, щоб спробувати перемогти ворога. Але хімічна зброя вважається найпідлишою, найпідступнішою.

Історія вчить тому, що нікого нічому не вчить

Усю некерованість, непередбачуваність хімічної зброї продемонстрував перший випадок її використання. Німці у квітні 1915 року випустили хвилі газоподібного хлору в битві при Іпрі в Бельгії, але не врахували напрямку вітру, тому їхня зброя жовтувато-зеленого кольору вдарила по них самим. У цих перших атаках від отруйних випарів загинуло близько тисячі німецьких піхотинців. Війська Німеччини не змогли продовжити бойові дії при Іпрі.

У тій битві, де було використано 168 тонн (!) хлору, Німеччина не отримала жодної переваги, ні тактичної, ні стратегічної, а в політичному аспекті навіть програла: країни Антанти одразу заявили про те, що Німеччина порушила принципи міжнародного права. Проте хімічну зброю почали використовувати вже у тій війні: гірчичний газ та фосген застосовувалися як німцями, так і англійцями.

Застосування газу під час Першої світової війни стало одним зі злочинів проти людства та символом безглуздого винищення людей. Це розуміли вже тоді: німецькою програмою розробки хімічної зброї керував Фріц Ґабер. Коли його дружина, хімік Клара Іммервар, дізналася, що він збирається використовувати газ для вбивства людей, вона застрелилася.

У тій же війні на сцені зʼявився люїзит — «роса смерті», який був відкритий американськими вченими та вироблявся в Огайо. Люїзит ніколи не застосовувався у бою, проте Сполучені Штати випускали його тоннами. Наприкінці 1918 року цей хімікат відправили залізницею на схід у Балтімор, де завантажили на судна, котрі прямували до Франції. Але війна закінчилася до того, як туди дісталися кораблі, і тонни люїзиту вилили в океан.

Хоч якою жахливою була ця зброя, хіміки продовжували пошук отруйних речовин. Більш токсичні нервово-паралітичні агенти були розроблені напередодні Другої світової війни – Герхардом Шредером, який працював на Bayer, неподалік Рура в 1936 році.

На щастя, ці речовини не отримали активного застосування в театрі бойових дій, хоча всі країни наввипередки накопичували запаси таких токсинів. На той час, коли Сполучені Штати вступили до Другої світової війни, по всій країні працював хімічний корпус: вважалося, що хімічна зброя може знадобитися для завоювання Японії.

Хімічна зброя: де-юре та де-факто

Після закінчення божевілля Другої світової багатьма країнами було підписано договори про хімічну зброю, за умов яких запаси отруйних речовин слід знищити. Сторони зобовʼязалися ніколи не розробляти нові зʼєднання. (На знищення американських запасів зарину, зоману та інших нервово-паралітичних речовин пішли роки.)

РФ підписала такий договір після розпаду СРСР. І все ж хімічна зброя у Росії є – мало того, вона продовжувала її розробляти! Усі чули про «Новічок», нервово-паралітичного агента, який 5-10 разів більш смертоносний, ніж зоман.

Загалом у світі зберігається значний запас дуже токсичних речовин, питання лише в тому, хто першим «натисне на курок».

Росія вже натискала на нього, причому неодноразово. Останні задокументовані випадки були на Близькому Сході. Досвід Дамаска та Алеппо трагічний. І аби українські міста не повторили долю сирійських, кілька тижнів тому академія «Добробут» організувала тренінг «Медична допомога при хімічних, біологічних та радіаційних атаках», на якому сирійські лікарі розповіли про контрзаходи під час хімічних атак.

Серед іншого, фахівці із Сирії пояснили, як надавати першу допомогу постраждалим, визначати ступінь та характер пошкоджень, і, головне, як уберегти себе та колег, щоб медперсонал зберіг працездатність та можливість врятувати оточуючих. У фіналі організатори та учасники висловили надію, що отримані знання та досвід знадобляться українцям лише теоретично. Але наскільки виправданий такий оптимізм?

Вчений: хімічна зброя не має застосовуватися в Україні

Хімік-органік Дуглас Некерс — заслужений професор університету Макмастера та засновник Центру фотохімічних наук у Державному університеті Боулінг-Грін — ставить питання: чи застосує РФ хімічну зброю проти України? Чи може це дикунство статися в наші дні? Чи можливо таке, що найгіршу зброю в історії людства буде використано знову — й Путін застосує хімічну зброю саме проти українців?

Це невідомо. Що достеменно відомо, так це те, що з такою зброєю війна приймає «огидний оборот», — констатує вчений.

Чи чекати того, що росіяни застосують хімічну зброю в Україні? Дуглас Некерс вважає, що існує дуже висока ймовірність саме такого розвитку подій, оскільки російське вторгнення «застрягло», а моральні якості Путіна вже навіть годі й обговорювати.

Але все ж таки вчений ще раз нагадує про те, що російські окупанти не мають права застосовувати хімічну зброю.