Імунітет до COVID-19 через інфекцію чи вакцинацію: чи він еквівалентний?

Вагітні, наприклад, проходять тестування на антитіла до вірусу краснухи – це гарантує, що плід не буде інфікований цим підступним вірусом, що спричиняє тяжкі вроджені вади. Працівників різних установ перевіряють на наявність антитіл до кору та вітряної віспи, щоб запобігти поширенню цих хвороб. Але що стосується COVID-19, то думки з цього питання, мʼяко кажучи, розходяться.

Перехворіти чи прищепитися?

Деякі вчені переконані в тому, що захист природного імунітету зараз набагато кращий, ніж імунітет, який забезпечують вакцини. Інші – і медіа представляють їх як таких, що формують «науковий консенсус», – категорично заперечують такі заяви. При цьому не всі, хто наполягає на визнанні «валідності» перенесеної інфекції, є критиками вакцин, фармкомпаній або учасниками руху проти ковідних вакцин.

Нещодавній аналіз, наприклад, показав, що «натуральна» інфекція зазвичай захищає людину протягом десяти або більше місяців після одужання, отже, як резюмують його автори, «відмовляти в роботі та поїздках людям, які одужали від інфекції, немає сенсу з погляду громадської охорони здоровʼя».

Втім, їхні результати спростовує інше дослідження спалаху «корони» в Бразилії, у якому звинуватили гамма-варіант SARS-CoV-2. Згідно із цими даними, попереднє зараження коронавірусом не допомагало захиститися від нових варіантів.

Знову ж таки, велике серпневе дослідження, проведене в Ізраїлі, показало надійніший захист після природної інфекції, ніж після вакцинації.

Ну, а коли Ентоні Фаучі – головного американського експерта з інфекційних захворювань – запитали, чи захищені інфіковані люди так само добре, як вакциновані, він ухилився від відповіді.

Імунітет до збудника COVID-19: антитіла або В-лімфоцити

Як правило, у цьому питанні надію покладають на антитіла і В-клітини, що циркулюють у крові.

1. Коли в організм потрапляє якийсь вірус, наш імунітет негайно виробляє орди антитіл – рядових солдатів імунної системи, які борються на передовій та швидко гинуть (щоправда, з різною швидкістю, залежно від патогену, вакцини чи інших обставин). Однак, так чи інакше, їхня кількість із часом зменшується, що уможливлює повторне зараження.
2. На щастя, імунна система має запасний план: «елітні загони» В-лімфоцитів, котрі також відомі як В-клітини памʼяті. Вони переживають циркулюючі антитіла та підтримують довгостроковий захист від інфекції. Наприклад, при натуральній віспі В-клітини живуть щонайменше 60 років після вакцинації. І хоча В-клітини памʼяті не обовʼязково запобігають повторному зараженню при всіх інфекціях, вони можуть запобігти тяжкому перебігу захворювання.

При ковіді В-лімфоцити згідно з дослідженнями – стабільніші. З іншого боку, вважають, що вакцинація все ж таки стимулює вироблення більшої кількості циркулюючих антитіл, ніж природна інфекція.

Тож антитіла чи В-клітини?

Хоча, на відміну від циркулюючих антитіл, пік яких настає незабаром після імунізації або зараження і зникає через кілька місяців, В-клітини формують довгострокову імунну памʼять – вони можуть залишатися в організмі десятиліттями, запобігаючи тяжкому перебігу захворювання. Також вважають, що вони краще нейтралізують вірус і здатні краще адаптуватися до варіантів SARS-CoV-2.

Втім, нові дані підкреслюють перевагу природної «корони» порівняно зі щепленням – недавнє дослідження показує, що не всі клітини В однаково ефективні:

• вакцинація «генерує» В-клітини, які накопичуються протягом кількох тижнів,
• тоді як природна інфекція – В-клітини, які продовжують діяти протягом кількох місяців.

Як заявляють автори цієї роботи, упродовж пʼяти місяців після вакцинації або одужання від природної інфекції у деяких людей більше не залишається достатньої кількості циркулюючих антитіл, щоб захистити від повторного COVID-19, – проте цю роботу виконують В-клітини. Щоправда, невідомо, чи забезпечать вакцини такий самий стійкий титр В-клітин, як той, що спостерігається після природного зараження коронавірусом.

Дослідники перераховують кілька можливих причин, через які очікується, що В-клітини памʼяті, продуковані природною інфекцією, перевершать ті, що виробляються після введення мРНК-вакцин.

• організм інакше реагує на віруси, що потрапляють через дихальні шляхи, ніж на патогени, що вводяться у мʼяз;
• інтактний (початковий) вірус впливає на імунну систему людини інакше, ніж видозмінений (або його субодиниці) із щеплення,
• можливо, річ у тому, що за природного зараження вірус циркулює в організмі протягом кількох тижнів, що дає імунітету більше часу на вироблення надійної реакції. З іншого боку, вакцина виводиться з організму за кілька днів після «запуску» імунної відповіді.

Незалежно від причини, протиріччя та їхні наслідки, які нам доводиться сьогодні спостерігати, очевидні.

Імунітет проти COVID-19: питання політики

Як і в багатьох суперечках у період ковіду, який уже, схоже, стає цілою епохою, невизначений захисний ефект перенесеної інфекції спровокував інформаційний бум, який практично не повʼязаний з біологією чи медициною. Ажіотаж посилюють судові розгляди, маркетингові пропозиції та політичні спекуляції.

Наприклад, професор психіатрії Каліфорнійського університету в Ірвіні доктор Аарон Херіаті вважає, що йому не потрібно робити щеплення від «корони», тому що він перехворів на цю інфекцію в липні 2020 року. У серпні він подав до суду, щоб зупинити дію розпорядження університетської системи про обовʼязкову вакцинацію, заявляючи, що «природний» імунітет дав йому та мільйонам інших людей кращий захист, ніж будь-яка вакцина. 28 вересня суддя відхилив клопотання Херіаті, той подав апеляцію, але юристи сумніваються, що його та аналогічні позови, що розглядаються по всій країні, будуть зрештою задоволені.

Але хай там як, у юристів накопичується все більше доказів того, що зараження SARS-CoV-2 зазвичай так само ефективне у «налаштуванні» імунної системи для запобігання хворобі, як і вакцинація. Проте держслужбовці неохоче визнають будь-яку еквівалентність, посилаючись на «широкі відмінності» в імунній відповіді пацієнтів.

Невирішена невизначеність

FDA дозволило використовувати для виявлення перенесеної інфекції тести на антитіла до ковіду, які можуть коштувати близько 70 доларів. Деякі тести здатні навіть визначити, є антитіла наслідком інфекції чи вакцинації. Але ні FDA, ні центри контролю та профілактики захворювань (CDC) не рекомендували використовувати ці тести для оцінки несприйнятливості до коронавірусу. На думку держрегуляторів, такі тести «по суті марні», оскільки досі немає консенсусу щодо кількості чи типів антитіл, які свідчать про захист від хвороби.

«У нас ще немає повного розуміння того, що наявність антитіл говорить нам про імунітет», – заявила директор Американської асоціації лабораторій громадської охорони здоровʼя Келлі Вроблевскі. Так само експерти не мають єдиної думки щодо ступеня захисту від інфекції.

Тим часом люди, які вважають, що вакцинація порушує їхні громадянські свободи, стверджують, що імунітет, набутий унаслідок інфекції, надійно захищає їх і від носійства, і від інфікування.

Правові прецеденти

У Лос-Анджелесі шестеро поліцейських подали до суду на муніципальну владу, стверджуючи, що вакцинація – навʼязана їм послуга, оскільки мають природний імунітет. У серпні професор права Тод Зивіцкі заявив, що розпорядження про обовʼязкову ковідну вакцинацію (від університету, де він викладає) порушує його конституційні права, оскільки він уже отримав природний імунітет. Юрист предʼявив у суді низку тестів на антитіла та медичний висновок імунолога про те, що вакцинація «не потрібна з медичної точки зору». Все закінчилося тим, що Зивіцкі відмовився від позову після того, як університет надав йому медвідвід, що, як він стверджує, не мав стосунку до позову.

У США до цього хрестового походу приєдналися республіканці. Група лікарів, до якої входять члени цієї партії, закликала людей, які побоюються вакцинації, замість щеплення пройти тест на антитіла (що суперечить рекомендаціям CDC та FDA).

Сенат штату Кентуккі прийняв резолюцію про надання однакового імунного (читай – цивільного) статусу тим, хто має докази вакцинації, і тим, у кого позитивний тест на антитіла.

Деякі медзаклади Пенсильванії дозволили медичному персоналу відкласти вакцинацію на рік після позитивного результату тесту на COVID-19. Клініка в Мічигані дозволила співробітникам відмовитися від вакцинації, якщо вони нададуть докази перенесеної інфекції та позитивний тест на антитіла за останні три місяці. Щоправда, важливо зазначити, що наукова істина тут ні до чого: насправді ці клініки намагаються в такий спосіб уникнути дефіциту кадрів – багато медпрацівників, не згодних з обовʼязковою вакцинацією, просто звільняються.

Тим часом, вчені тихо працюють собі у «фоновому режимі», щоб нарешті розібратися в усіх цих суперечливих фактах.