Вплив війни на здоров’я українців: у ВООЗ розповіли про стрес, відкладене лікування та вакцинацію

За його словами, вплив війни на здоров’я не обмежується пораненнями. Тривалий стрес, порушення сну, постійне відчуття небезпеки та життя в умовах невизначеності впливають як на психічне, так і на фізичне здоров’я.

Стрес і хронічні захворювання

«Війна, особливо тривала, впливає на всі аспекти життя людини. Зазнає негативного впливу і здоров’я – як фізичне, так і психічне, адже вони нерозривно пов’язані між собою. Стрес, пов’язаний із війною, порушення сну, постійна настороженість і відчуття небезпеки можуть прискорювати процеси старіння організму та розвиток хронічних захворювань», — сказав Хабіхт.

За даними опитувань ВООЗ, близько 70% дорослих в Україні повідомили, що їхнє здоров’я погіршилося порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення. Наприкінці 2025 року половина дорослого населення зазначила, що стан здоров’я погіршився протягом попереднього року.

Найчастіше люди повідомляли про порушення сну — 72%, головний біль і мігрень — 59%, а також симптоми тривоги, депресії та посттравматичного стресового розладу — 54%.

У ВООЗ також фіксують зростання хронічних неінфекційних захворювань. Кількість госпіталізацій через інсульт зросла на 11%, через інфаркт — на 7%. За даними НСЗУ, кількість соматичних захворювань, пов’язаних зі стресом, також зросла: у неврології кількість встановлених діагнозів збільшилася більш ніж утричі порівняно з 2022 роком.

Окремим викликом Хабіхт назвав кадрову ситуацію в медицині. Через війну посилилися переміщення медпрацівників, професійне вигорання, навантаження на систему та потреба надавати допомогу в небезпечних умовах. Водночас населення скорочується і старіє, тому потреба в медичній допомозі зростає, а кількість фахівців поступово зменшується.

Доступ до лікування і «невидимі» наслідки війни

«Ми розглядаємо це питання насамперед із системної точки зору. Однією з важливих складових є відкладене звернення за медичною допомогою, коли люди відкладають візит до лікаря через низку причин, зокрема безпекову ситуацію, віддаленість найближчого медичного закладу, фінансові труднощі або проблеми з транспортним сполученням», — зазначив представник ВООЗ.

За даними ВООЗ, у 2025 році 36% людей в Україні не звернулися до лікаря, хоча потребували цього. У регіонах ближче до фронту показник був вищим: у Херсонській області — 43%.

Таке відкладання може призводити до пізнього виявлення онкологічних захворювань, переривання лікування серцево-судинних хвороб або діабету, погіршення психічного здоров’я та ускладнень, яких можна було б уникнути.

ВООЗ також верифікувала близько 3100 атак на систему охорони здоров’я України від початку повномасштабного вторгнення. Йдеться про удари по медзакладах, автомобілях швидкої допомоги, складах та іншій медичній інфраструктурі. Внаслідок цих атак загинули 239 медиків і пацієнтів, понад 1000 були поранені. Близько 20% атак були спрямовані на медичний транспорт.

За словами Хабіхта, такі атаки мають ширші наслідки, ніж безпосередні жертви: вони порушують безперервність допомоги для пацієнтів, які потребують діалізу, хіміотерапії, допомоги під час вагітності та пологів, вакцинації або невідкладних операцій.

Після складної зими 2025–2026 років ситуація дещо покращилася: у березні-квітні 2026 року частка людей, які відкладали звернення по медичну допомогу, знизилася до 27%. Однак у ВООЗ наголошують, що відкладене лікування може мати довгострокові наслідки, адже хвороби, які можна було виявити на ранніх стадіях, прогресують і потребують складнішого та дорожчого лікування.

Вакцинація і ризики спалахів

«Імунізація не є чимось окремим від виживання – вона є його невіддільною частиною. І нам не потрібно уявляти ці ризики – ми вже бачимо їх на власні очі», — наголосив Хабіхт.

У ВООЗ звертають увагу на ризики вакцинокерованих інфекцій. Україна ще до повномасштабної війни мала труднощі зі стабільно високим охопленням щепленнями. Наслідками були спалахи поліомієліту у 2015 та 2021 роках і масштабний спалах кору у 2017–2019 роках.

Повномасштабна війна додала нові ризики: пошкодження медзакладів, атаки на енергетичну інфраструктуру, проблеми з підтриманням «холодового ланцюга», порушення логістики вакцин, переміщення населення і проживання людей у переповнених місцях тимчасового перебування.

ВООЗ разом із МОЗ, Центром громадського здоров’я та партнерами підтримує реагування на ці ризики. За словами Хабіхта, спалах поліомієліту вдалося зупинити у 2023 році. Наразі, зокрема, триває підготовка до можливого спалаху кору. Також ВООЗ забезпечує Україну вакцинами проти кору та сказу, протидифтерійним антитоксином і протиправцевим імуноглобуліном.

Окремо Хабіхт відзначив включення вакцинації проти вірусу папіломи людини до Національного календаря профілактичних щеплень. За його словами, з початку 2026 року таке щеплення отримали вже понад 66 тис. дівчат.

Представник ВООЗ наголосив, що під час війни вакцинація не є другорядним питанням, адже інфекції поширюються швидше в умовах переміщення людей, переповнених укриттів, стресу та перебоїв у роботі системи охорони здоров’я. Профілактика, за його словами, особливо важлива, коли система працює під надзвичайним навантаженням.