Вир негативу: мозок людини не був створений для такої кількості поганих новин

Психолог Алі Джасемі пояснює: втома від новин — це не лінь і не слабкість, а закономірна реакція мозку, який опинився в середовищі, для якого ніколи не був створений.

Цифри підтверджують розповсюдженість відчуття аномальності реальності. За даними звіту Reuters Institute за 2025 рік, 40% людей у світі уникають новин принаймні час від часу — і це найвищий показник за всю історію спостережень (а серед канадців таких уже взагалі 69%). Причини називають однакові: новини псують настрій, а людина почувається пригніченою й безсилою щось змінити.

Корінь проблеми — у тому, як влаштований мозок. Психологи називають це негативним упередженням або негативним спотворенням (negativity bias) — одним із найкраще підтверджених явищ у когнітивній науці: розум надає більшої ваги поганій, токсичній інформації, швидше її помічає й довше памʼятає. Еволюційно це виправдано, адже для наших предків хижак поруч значив більше, ніж гарний захід сонця. Ціна пропустити реальну загрозу — смерть, ціна перестрахуватися — кілька хвилин марної пильності; ця асиметрія й зробила нас такими чутливими до поганого. От тільки мозок відтоді не змінився — змінився масштаб світу, який він мусить «сканувати»: війна в одному регіоні, фінансовий обвал в іншому, катастрофа в третьому — і все це затягує у безкінечний вир негативу.

Цей феномен використовують і самі медіа. Дослідження, опубліковане в Nature Human Behaviour, проаналізувало понад 105 000 заголовків, переглянутих майже 6 мільйонів разів: кожне додаткове негативне слово підвищувало ймовірність кліку, тоді як позитивні слова давали зворотний ефект. Тіло реагує на тривожну новину ще до того, як розум вирішить, чи стосується вона нас узагалі. Для крайніх випадків учені навіть запровадили окреме поняття — проблемне споживання новин: стан, за якого новини поглинають увагу й порушують повсякденну рутину. За дослідженням від 2022 року, виражений від проблемного споживання новин страждали 17% дорослих американців, і серед них 61% почувалися погано фізично — проти лише 6% серед норми.

Аби не потрапити у вир негативу, Алі Джасемі радить набути кількох корисних звичок: відвести перегляду новин чіткі проміжки часу замість безперервного потоку; обирати глибину замість обсягу — одна якісна стаття інформує краще за десятки уривчастих емоційних дописів, навчитися розпізнавати рейджбейт, тобто контент-провокацію. Завдяки цим навичками, новини не стануть позитивнішими, але наші стосунки з ними можуть стати свідомішими — мозок не пристосований до такого обсягу, зате вміє вчитися адаптуватися.