Останнім часом клініцисти в усьому світі фіксують стрімке зростання захворюваності на атопічні стани серед людей, які раніше не мали імунопатологічного анамнезу.
Здатність коронавірусу провокувати системну імунну дисрегуляцію, супроводжувану тривалим прозапальним фоном та деструкцією барʼєрних тканин, сформувала гіпотезу про те, що гостра фаза COVID-19 може виступати потужним ініціатором алергії. Проте диференціація істинного дебюту алергії від неспецифічних проявів тривалого ковіду (Long COVID), які часто супроводжуються подібними симптомами у вигляді хронічного кашлю, закладеності носа та шкірних висипань, вимагала ґрунтовної перевірки на великих вибірках.
Для детального аналізу цієї імунологічної закономірності команда дослідників з Університету військово-медичних наук (США) провела масштабне ретроспективне обсерваційне дослідження. Науковці звернулися до бази медичних даних військової системи охорони здоров’я TRICARE, охопивши період з липня 2018 року по грудень 2022 року. Загальна вибірка склала 767 715 пацієнтів віком від 1 до 64 років із середнім віком 31 рік. Учасників розбили на дві групи: 245 332 особи із документально зафіксованим анамнезом SARS-CoV-2 та 522 383 особи контрольної групи без підтвердженої інфекції. Протягом 18-місячного періоду спостереження науковці відстежували частоту виникнення шести ключових атопічних станів: атопічного дерматиту, бронхіальної астми, харчової алергії, риноконʼюнктивіту, медикаментозної алергії та кропивʼянки.
Статистична обробка отриманих даних підтвердила пряму кореляцію між перенесеним вірусним навантаженням та ризиком деформації імунної відповіді. Пацієнти, які перехворіли на COVID-19, демонстрували суттєво вищі показники відносного ризику для всіх перелічених патологій, але найбільш виражене зростання зафіксували у сегменті астми та алергічного риноконʼюнктивіту.
Віковий субаналіз показав, що найбільш вразливою до імунологічного зсуву була педіатрична група (від 1 до 17 років): у дітей значно частіше реєстрували дебют медикаментозної алергії, астми та кропивʼянки.
Попри переконливі цифри, автори дослідження закликають до зваженої клінічної інтерпретації результатів, наголошуючи на значенні глибокої диференціальної діагностики у постковідному періоді.
«Наш аналіз чітко вказує на наявність довготривалого імунологічного відлуння після інфекції SARS-CoV-2, яке маніфестує підвищенням частоти атопічних захворювань в усіх вікових групах, особливо у дітей. Водночас ми не можемо однозначно стверджувати, що вірус безпосередньо викликає класичну алергічну сенсибілізацію. Цілком ймовірно, що у багатьох випадках ми спостерігаємо тривалу постівірусну запальну дисрегуляцію, яка імітує алергію», — зазначили автори роботи.