Популярний препарат для схуднення під підозрою: у певних пацієнтів помічено ризик хвороб щитоподібної залози

Раніше на тваринних моделях було встановлено, що тирзепатид провокував дозо- та часозалежне збільшення ризику пухлин С-клітин щитоподібної залози, проте дані щодо людей залишаються обмеженими.

У межах нової роботи, проведеної фахівцями з Іллінойського університету в Чикаго, було проаналізовано дані медичних карт 527 пацієнтів, які пройшли річний курс лікування тирзепатидом (щотижневі підшкірні інʼєкції з поступовим титруванням дози від 2,5 мг до максимальної переносимої дози 15 мг).

Загалом у 5,3% пацієнтів (середній вік — 54 роки; 79% — жінки) було зафіксовано виникнення захворювань щитоподібної залози або погіршення перебігу вже наявних патологій. Найчастішими діагнозами серед цих випадків були вузлові новоутворення або зоб (32,2%), а також медикаментозний тиреоїдит (21,4%). Термінальна стадія ниркової недостатності підвищувала шанси розвитку патології щитоподібної залози майже втричі (відношення шансів [ВШ], 2,94; P = .043). Наявність будь-якого захворювання щитоподібної залози в анамнезі збільшувала ризик виникнення нових ускладнень або погіршення стану пацієнта більш ніж утричі (ВШ, 3,78; P < .001).

Автори дослідження зазначають, що термінальна стадія хвороби нирок та попередні патології щитоподібної залози мають розглядатися як фактори високого ризику та потенційні протипоказання для призначення тирзепатиду з метою зниження ваги. Перед призначенням терапії цим подвійним агоністом GIP/GLP-1 лікарям рекомендується обовʼязково проводити базову перевірку функції щитоподібної залози, а також регулярний періодичний моніторинг під час лікування.