В Україні оновлять правила публічних закупівель за європейською моделлю

Редакторка стрічки новин

Верховна Рада наприкінці травня ухвалила новий закон «Про публічні закупівлі», який гармонізує українське законодавство з нормами ЄС. Документ запроваджує нові закупівельні інструменти, зокрема динамічні системи закупівель у Prozorro Market, інноваційне партнерство, спільні закупівлі та нові підходи до оцінки тендерних пропозицій.

Новий закон розробили з урахуванням положень Директиви ЄС 2014/24/ЄС. Він має наблизити українські правила у сфері закупівель до європейських, а також замінити низку підзаконних актів, зокрема ухвалених на період воєнного стану.

Норми закону набудуть чинності через дев’ять місяців після його офіційного опублікування. До цього часу сфера публічних закупівель працюватиме за чинним законом «Про публічні закупівлі» та постановою Кабміну №1178.

Нові інструменти закупівель

Закон розширює перелік способів проведення закупівель. Крім відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та рамкових угод, замовники зможуть використовувати нові механізми. Інноваційне партнерство дозволить замовнику замовити розробку інноваційного рішення, якого ще немає на ринку, а потім придбати результат без проведення нової закупівлі.

Переговорна процедура залишиться винятковим механізмом для укладання договору без відкритих торгів у визначених законом випадках. Новий закон окремо передбачає можливість її застосування для договорів керованого доступу. Це дозволить і надалі закуповувати інноваційні лікарські засоби за механізмом ДКД, коли через відсутність конкуренції відкриті торги є недоцільними.

Спільні закупівлі дадуть змогу кільком замовникам об’єднувати ресурси для закупівлі одного предмета закупівлі. Такий підхід застосовується у країнах ЄС і може сприяти економії бюджетних коштів, посиленню переговорної позиції замовників та розширенню конкуренції серед постачальників.

Динамічні системи закупівель і Prozorro Market

Для закупівлі стандартизованих товарів, робіт або послуг закон передбачає використання динамічних систем закупівель. Вони працюватимуть у два етапи.

На першому етапі МЗУ та інші централізовані закупівельні організації проводитимуть кваліфікаційний відбір постачальників, визначатимуть категорії, профілі та технічні вимоги до стандартизованих предметів закупівлі.

Постачальники зможуть приєднуватися до динамічної системи протягом усього строку її існування. Такий механізм також називають «відкритою рамковою угодою».

На другому етапі замовники через електронний маркетплейс Prozorro Market проводитимуть запити пропозицій серед уже кваліфікованих кандидатів. У такий спосіб лікарні та департаменти охорони здоров’я зможуть закуповувати медтовари з переліку обов’язковості. Водночас запуск цього механізму залежатиме від ухвалення урядом відповідних підзаконних актів.

Закон також дозволяє Кабміну затвердити типовий договір про закупівлю, який укладатиметься з переможцем відбору на другому етапі динамічної системи закупівель.

Крім того, документ запроваджує механізм оскарження рішень і дій під час закупівель через динамічні системи та Prozorro Market. Постачальники зможуть звертатися до Антимонопольного комітету щодо умов кваліфікаційного відбору, результатів оцінки пропозицій, а також рішень замовників, централізованих закупівельних організацій та адміністраторів електронного маркетплейсу.

Для закупівель вартістю до 10 тис. євро без ПДВ, які проводяться на другому етапі ДСЗ, оскарження до АМКУ не застосовуватиметься.

Таким чином Prozorro Market із каталогу товарів перетворюється на законодавчо врегульований інструмент динамічних закупівель за європейською моделлю.

Нові критерії оцінки пропозицій

Закон розширює підходи до оцінки тендерних пропозицій. Якщо раніше переможця переважно визначали за найнижчою ціною, то тепер замовники зможуть застосовувати додаткові нецінові критерії.

Під час оцінки можна буде враховувати:

  • витрати впродовж життєвого циклу товару;
  • якісні, функціональні та технічні характеристики;
  • умови постачання;
  • післяпродажне обслуговування;
  • інші показники, пов’язані з предметом закупівлі.

З 1 січня 2027 року скасовується обмеження питомої ваги нецінового критерію у 30%. Методику застосування критеріїв оцінки тендерних пропозицій має додатково затвердити Кабмін.

Альтернативні тендерні пропозиції

Новий закон дозволяє учасникам подавати альтернативні тендерні пропозиції, якщо замовник передбачив таку можливість у документації та визначив мінімальні вимоги до них.

У такому разі учасник зможе запропонувати технічне рішення, яке відрізняється від базової тендерної пропозиції. Цей механізм має розширити конкуренцію та дозволити замовникам розглядати інноваційні або ефективніші рішення.

Лотування великих закупівель

Закон також змінює підхід до багатолотових закупівель. Для закупівель товарів і послуг вартістю понад 140 тис. євро та робіт вартістю від 5,4 млн євро замовник зможе обмежити максимальну кількість лотів, які може отримати один учасник.

Такий підхід має посилити конкуренцію та зменшити ризики залежності від одного постачальника. Якщо один учасник подасть найкращі пропозиції за більшою кількістю лотів, ніж дозволено умовами закупівлі, переможців визначатимуть за правилами й критеріями, заздалегідь прописаними у тендерній документації. Порядок застосування таких критеріїв додатково має затвердити Кабмін.

Для централізованих закупівель медичних товарів цей механізм може сприяти диверсифікації постачань і підвищенню стійкості системи забезпечення пацієнтів необхідним лікуванням.