Як насправді працює фармринок ЄС: The Pharma Media підготувала порівняльний звіт по 27 країнах

Цей звіт представляє результати порівняльного аналізу фармацевтичних ринків 27 країн Європейського Союзу, а також досвід інтеграції Хорватії в ринок ЄС. 

Ми вирішили зробити цей звіт, оскільки протягом 2025 року різні погляди на способи регулювання фармацевтичної галузі — іноді протилежні — аргументували словами «бо такою є практика ЄС». 

Природа двозначностей і різних уявлень про практику ЄС стала зрозуміла під час підготовки цього матеріалу, адже, аби з’ясувати достовірно стан справ у кожній країні Євросоюзу, потрібно опрацювати десятки різних джерел і впевнитись, що знайдені дані відповідають поточному стану справ. Ми вдячні учасникам ринку, які допомагали нам підказками та критикою на різних стадіях підготовки.

Сподіваємось, що цей звіт допоможе уникнути непорозумінь, двозначностей і маніпуляцій щодо того, як насправді функціонує фармацевтична галузь у ЄС та в його окремих країнах.

Він може бути цікавий ще й тому, що процес уніфікації нормативного поля української фармацевтики з базовими межами ЄС є активним і щоденним. Отже, учасникам ринку важливо розуміти, чого чекати від регуляторних змін.

Висновки звіту можуть стати корисними підказками окремим учасникам фармацевтичного ринку України щодо стійкості бізнес-моделей та можливостями для їхньої модифікації. 

Ми не претендували на максимальну деталізацію й енциклопедичну точність — нашою метою було визначити основні особливості, а також базові процеси, що відбуваються у фармацевтичній галузі ЄС та його окремих країн-учасниць.

Для підготовки огляду використані параметри, які, на нашу думку, дозволяють зрозуміти, куди саме веде Україну інтеграція з ЄС у сфері ринку лікарських засобів, і яких змін може зазнати українська дійсність з огляду на це. 

Звіт використовує 9 ключових параметрів: 

  • механізми реімбурсації та їхній вплив на вартість препаратів;
  • стимули для вітчизняного виробництва ліків;
  • антимонопольна політика;
  • структура роздрібного ринку лікарських засобів;
  • канали продажу рецептурних і безрецептурних ліків;
  • співвідношення рецептурних та ОТС-препаратів у роздрібних продажах;
  • онлайн-торгівля ліками;
  • неторгові послуги аптек; 
  • зарплати та підготовка фармацевтів;
  • стратегічні запаси. 

КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ

Європейський фармацевтичний ринок характерний значною неоднорідністю моделей регулювання. 

Уряди всіх країн використовують широкий набір інструментів для стримування вартості лікарських засобів як в закупці у виробника/імпортера, так і для пацієнта. Механізми реімбурсації — головний інструмент. Вільне ціноутворення на рецептурні ліки є практично виключене.

Майже всі держави-учасниці ЄС мають програми підтримки внутрішнього (на території конкретної країни) виробництва ліків та медичних засобів. Іноді це спеціальні стимули для фармацевтичної галузі, іноді — застосування загальних інвестиційних стимулів. Крім того, безпосередньо ЄС запроваджує механізми стимуляції зростання власного виробництва ліків і потрібних для цього речовин.

Вертикальна інтеграція торгівлі та виробництва ліків у ЄС, по суті, виключена.

На аптечному ринку спостерігається як тренд до лібералізації, так і до відновлення обмежень для мереж. 

За будь-яких моделей організації аптечного ринку наявність в аптеці фармацевта або навіть керування аптеки фармацевтом всюди є прямою вимогою. 

Аптеки еволюціонують у багатофункціональні центри здоровʼя.

У багатьох країнах ЄС є чітке розмежування між аптеками з рецептурними ліками та парафармаціями (ОТС, дієтичні добавки, товари для краси тощо).

Частка рецептурних ліків у 26 країнах ЄС (крім Польщі) істотно більша, ніж в Україні. 

Механізми реімбурсації стимулюють, з одного боку, інвестиції в нові ефективні препарати шляхом встановлення високих стартових цін такі препарати і, з іншого боку, появу генериків та біоеквівалентних препаратів.

Доступ до безрецептурних ліків поза аптеками обмежений відносно безпечними видами та кількістю лікарських одиниць в упаковці.

Після COVID-19 та геополітичних криз 2022–2025 всі країни запровадили політику посилення стратегічних резервів.

Досвід Хорватії свідчить, що вступ до ЄС не є катаклізмом для фармацевтичного ринку.

Повна версія звіту доступна за посиланням.