Антитіла до вірусу Епштейна-Барр покращать диференціальну діагностику розсіяного склерозу

Розсіяний склероз часто має майже однакові симптоми та результати МРТ із двома іншими небезпечними станами: захворювання, асоційованого з антитілами до мієлін-олігодендроцитарного глікопротеїну та нейромієліт зорового нерва зі спектральним розладом (оптиконейромієліт). Помилка в діагнозі може бути фатальною: деякі ліки, які рятують при розсіяному склерозі, можуть спровокувати важкий рецидив і погіршення стану при оптиконевромієліті.

Австрійські науковці провели дослідження за участю понад 4 000 осіб, в якому зосередилися на антитілах до ядерного антигену вірусу Епштейна-Барр (EBNA-1). Цей біомаркер і справді покращував шанси на правильний діагноз: якщо в крові пацієнта виявлявся стабільно високий рівень антитіл до EBNA-1, ймовірність того, що це саме РС, була у 300 разів вища, ніж захворювання, асоційоване з антитілами до мієлін-олігодендроцитарного глікопротеїну, та в 100 разів вища, ніж оптиконейромієліт.

Головна умова точності – не разовий аналіз, а серійне тестування: лише стабільно високий рівень антитіл протягом певного часу є надійним маркером РС. Одноразовий сплеск рівня зазначених антитіл може спостерігатися і при інших інфекціях, але саме при розсіяному склерозі імунна система демонструє специфічну постійну «зацикленість» на вірусі Епштейна-Барр (ВЕБ).

Деякі фахівці вважають, що при максимально чутливих тестах антитіла до ВЕБ можна знайти у 100% пацієнтів із розсіяним склерозом. На їхню думку, цей вірус не просто фактор ризику, а першопричина, яка запускає аутоімунні реакції в нервовій системі.