Максим Карижський розповів про ризики для українського фармринку через присутність іноземних компаній у РФ

«26 іноземних кампаній, добре відомих широкому загалу, присутні одночасно на двох ринках. І майже половина з них, 12 компаній, мають дуже глибоку інтеграцію в російську фармацевтичну галузь, в російську економіку. Тобто мають там власні виробництва, а не лише постачають на їхній ринок свою продукцію», — повідомив Карижський.

За його словами, російський ринок для більшості таких компаній залишається значно важливішим за український.

У дослідженні зазначено, що серед компаній, які одночасно працюють на двох ринках, — Bayer, KRKA, Sanofi, Servier та Gedeon Richter.

«Ясно, що Російська Федерація зі своїм ринком для цих компаній значно важливіша, ніж український ринок. По-перше, практично ні у кого з них немає виробництва в Україні. Відповідно, ступінь залежності від рішень українського уряду значно менший, ніж ступінь залежності від російського уряду. А по-друге, виторг по різних компаніях в Росії більший від 4 до 9 разів, ніж їхній виторг в Україні. Тобто в грошах російський ринок для іноземних виробників важить значно більше, ніж наш», — пояснив експерт.

За даними дослідження, за чотири роки повномасштабної війни ринок РФ залишила лише одна відносно велика іноземна фармацевтична компанія.

Водночас, незважаючи на достатньо велику кількість внутрішніх виробництв, український фармринок залишається значною мірою залежним від імпорту: близько 40% в упаковках складають саме імпортні препарати, у грошовому — близько 60%.

«Відповідно, постає питання: якщо майже половину нашого ринку складає імпорт, наскільки безпечними є схеми постачання імпортних ліків, серед яких є ліки критично важливі для деяких груп пацієнтів, наскільки надійними є самі постачальники? Якщо перед виробниками постане питання вибору ринку, то з огляду на обсяги, який вони оберуть – наш чи російський?» — підкреслив Карижський.

За словами експерта, Україна наразі гармонізує регуляторні правила у фармацевтичній сфері з нормами ЄС і орієнтується на впровадження європейських стандартів. Водночас у Євросоюзі вже фактично реалізується політика фармацевтичної реіндустріалізації — повернення виробництва лікарських засобів на територію ЄС або до його сусідніх країн, щоб зменшити залежність від імпорту препаратів і сировини.

«Наскільки те, що відбувається на нашому ринку, відповідає тепер вже тенденції в країнах ЄС? Варто зауважити, що у більшості випадків на українському ринку зазначені у дослідженні компанії продають препарати, котрі вже мають зареєстровані у нас аналоги. Тому сьогодні, на наше переконання, перед урядом має бути поставлене управлінське завдання – зменшити залежність від імпортних ліків», — наголосив Карижський.

Серед запропонованих заходів — розвиток конкуренції між постачальниками, залучення альтернативних виробників, а також трансфер технологій і співпраця з локальними компаніями.

Для вузьких і клінічно незамінних препаратів — створювати стратегічні запаси і передбачати сценарії можливих перебоїв у постачанні.