Епідемічний паротит: чому вакцинація залишається критично важливою

Основна небезпека паротиту пов’язана з можливими ускладненнями, зокрема ураженням залоз та нервової системи. Серед потенційних наслідків медики називають:

• порушення слуху;
• менінгіт — запалення оболонок головного і спинного мозку;
• порушення репродуктивного здоров’я: орхіт (запалення яєчок, що може призвести до безпліддя), оофорит (запалення яєчників), а також підвищений ризик викиднів;
• мастит.

Паротит належить до вакцинокерованих інфекцій. В Україні для профілактики застосовують комбіновану вакцину КПК, яка формує захист одночасно проти кору, епідемічного паротиту та краснухи. Вакцинація значно знижує ризик тяжкого перебігу захворювання та розвитку ускладнень.

Коли проводять щеплення

Згідно з оновленим Календарем профілактичних щеплень, вакцинацію проти епідемічного паротиту проводять:

• у 12 місяців — перша доза;
• у 4 роки — друга доза.

Якщо дитина пропустила щеплення у визначений віковий період, батькам рекомендують якомога швидше звернутися до сімейного лікаря або педіатра. Лікар складе індивідуальний графік вакцинації з дотриманням мінімальних інтервалів між дозами.

Симптоми захворювання

Вірус епідемічного паротиту передається повітряно-крапельним шляхом (під час кашлю, чхання, розмови) або контактно-побутовим — через забруднені руки чи посуд. Інкубаційний період у середньому становить 16–18 днів.

На початку хвороба часто нагадує звичайну застуду: підвищується температура, з’являються головний біль, біль у м’язах, знижується апетит. У дітей раннього віку перебіг нерідко обмежується саме цими проявами.

Найбільш характерною ознакою, що виникає пізніше, є помітне збільшення привушних слинних залоз нижче вуха. Через це обличчя набуває округлої форми, що й дає підстави запідозрити свинку.

Фахівці радять перевірити вакцинальний статус дитини. Якщо щеплення у 12 місяців не проведено або дитині вже виповнилося 4 роки, варто записатися на консультацію до сімейного лікаря.