Антибіотикотерапія немовлят асоціюється з харчовою алергією в дитинстві

До таких висновків дійшли нідерландські дослідники, які опублікували відповідну статтю в European Journal of Pediatrics.

Згідно з літературою, діти з атопічними захворюваннями мають змінений склад мікробіоти порівняно зі здоровими однолітками. Ще в 2012 році було показано, що антибіотикотерапія розпочата в перший тиждень життя, асоціювалася з харчовими алергіями, діагностованими у віці 4–6 років.

Команда нідерландських вчених вирішила перевірити, чи зберігається цей звʼязок у старшому віці та чи зʼявляються нові асоціації антибіотикотерапії з іншими атопічними захворюваннями, запустивши окреме дослідження INCA. До нього було включено доношених новонароджених із чотирьох лікарень, народжених між серпнем 2012 та січнем 2015 року. Частина вибірки отримувала в\в антибіотики в перший тиждень життя через підозру на сепсис (гентаміцин у комбінації з пеніциліном, амоксициліном або амоксицилін-клавулановою кислотою залежно від протоколів лікарень; 2–3 або 5–7 днів залежно від симптомів і рішення лікаря). Інші немовлята народилися здоровими і не потребували антибіотикотерапії.

Загалом зі всієї когорти 151 отримали антибіотики в перший рік життя, 285 — ні. З когорти виключали немовлят із тяжкими вродженими вадами, перинатальними інфекціями, що лікувалися у відділенні інтенсивної терапії новонароджених, а також дітей, матері яких приймали пробіотики менш ніж за 6 тижнів до пологів.

Протягом першого року життя дитини батьки заповнювали щомісячні анкети, фіксуючи практики годування та показники здоровʼя немовляти. Також фіксувалися дані про потенційні кофактори, зокрема, додаткові курси антибіотиків протягом першого року життя.

Автори опитали батьків 314 дітей (72% початкової когорти) щодо атопічного статусу. Батьки 246 дітей (78%) також надали згоду на перегляд записів сімейних лікарів. У батьків, які повідомляли про алергію в дитини, уточнювали її методи діагностики та тип (контактна, харчова тощо).

Як з’ясувалося, антибіотикотерапія, розпочата в перший тиждень життя, була повʼязана з більш ніж троєкратно (3,52 рази) підвищеним ризиком розвитку харчової алергії у віці 9–12 років. Водночас зв’язку між застосуванням антибіотиків й астмою, екземою чи іншими алергіями виявлено не було.

Результати INCA корелюють з даними попередніх досліджень, які демонстрували звʼязок між антибіотиками та харчовою алергією.