Як держава відповідає на виклики війни у сфері охорони здоров’я: ключові рішення та пріоритети

Про це повідомив Михайло Радуцький.

Учасники конгресу зосередилися на системних відповідях держави на наслідки війни для галузі охорони здоров’я. Зокрема, йшлося про реалізацію Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року, затвердженої урядом у 2025 році, яка визначає підходи до відновлення галузі з урахуванням міжнародного досвіду. Як показує практика країн, що пройшли через війни, зокрема США, ключовими напрямами на десятиліття вперед стають фізична реабілітація та ментальне здоров’я.

«Тепер відновлення починається не ʼколись потімʼ, а з перших днів стабілізації стану пацієнта — відповідно до міжнародних стандартів МКФ», — зазначили під час обговорення, коментуючи ухвалення закону про реабілітацію, який запроваджує мультидисциплінарний підхід до лікування.

Окрему увагу приділили розвитку системи психічного здоров’я. Закон про систему охорони психічного здоров’я закріпив принцип «психічне здоров’я в усіх політиках» та імплементував європейські підходи у цій сфері. За минулий рік психологічну допомогу на рівні сімейного лікаря отримали понад 260 тисяч українців.

Ще одним критичним викликом війни залишається руйнування медичної інфраструктури. Від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено 2 551 об’єкт у складі 817 закладів охорони здоров’я, з яких 327 об’єктів у 125 закладах зруйновані повністю. Водночас держава відновлює медичні заклади за принципом Build Back Better: за даними Міністерства охорони здоров’я України, вже відбудовано 703 об’єкти, частина з яких зазнала повторних ворожих атак.