Корейські вчені, схоже, знайшли спосіб точно передбачити, хто з пацієнтів з хронічною кропив’янкою відповість на лікування, а кому доведеться шукати альтернативні підходи.
Фахівці з Університету Аджу в Сувоні звернули увагу на гаптоглобін – специфічний білок, який синтезується переважно в печінці і традиційно відомий своєю роллю «прибиральника»: він звʼязує вільний гемоглобін, що вивільняється при руйнуванні еритроцитів, і тим самим захищає організм від окисного стресу. Проте гаптоглобін — ще й білок гострої фази запалення, рівень якого зростає при різноманітних розладах.
Корейські спеціалісти провели дослідження за участю 124 пацієнтів з хронічною спонтанною кропивʼянкою та 57 здорових добровольців. Виявилося, що рівень гаптоглобіну в крові хворих був значно вищим, ніж у контрольній групі. Більше того, цей показник корелював з іншими маркерами запалення: кількістю лейкоцитів, рівнем С-реактивного білка та компонента комплементу С3. Це підтверджує, що хронічна кропивʼянка — не просто дерматологічна проблема, а системний запальний процес.
Найцікавіше відкриття стосувалось прогностичної цінності гаптоглобіну: через три місяці лікування у пацієнтів, які досягли повного контролю над хворобою, рівень цього білка різко знизився. А от у тих, хто не відповів на терапію, він залишався високим.
Парадоксально, але вищий рівень цього маркера на початку асоціювався з кращою відповіддю на лікування — можливо, тому що такі пацієнти мали більш виражений запальний компонент хвороби, який легше піддається купіруванню антигістамінними засобами.
Автори роботи встановили критичний поріг: якщо початковий рівень гаптоглобіну перевищував 1249 мкг/мл, шанси на повний контроль захворювання зростали більш ніж учетверо.