Німецькі вчені виявили, що гормон стресу кортиколіберин відіграє важливу роль у відновленні мозку після нейропошкоджень.
Все почалося зі спостереження, яке не давало нейробіологу з Інституту психіатрії Макса Планка Яну Дойссінгу спокою: щоразу, коли мозок лабораторних мишей зазнавав пошкодження, біля місця травми скупчувалися певні загадкові клітини.
Що це саме за клітини, взявся з’ясувати молодий біолог Клеменс Ріс, який прийшов до Дойссінга на стажування. Ріс встановив, що загадковими «рятівниками» виявилися прогеніторні клітини олігодендроцитів (ПКО) – в нормі ці клітини дозрівають в олігодендроцити, які формують мієлінову оболонку навколо аксонів.
Найнесподіванішим відкриттям стало те, що при пошкодженні мозку близько третини ПКО запускають продукцію кортикотропін-рилізинг-гормону (кортиколіберину), який раніше повʼязували виключно з регуляцією стресу в організмі. До відкриття Ріса вважалося, що прогеніторні клітини олігодендроцитів взагалі не здатні продукувати нейропептиди.
Синтез кортиколіберину проходив блискавично — запускався вже протягом кількох годин після травми — і тривав приблизно три дні. Ця швидка реакція вказує на важливу роль кортиколіберину в ранніх етапах регенерації мозку. Механізм працює через рецептор CRHR1, присутній на іншій популяції ПКО: він регулює темп дозрівання прогеніторних клітин. Без CRHR1 замісні клітини розмножуються швидше, проте зрілих олігодендроцитів, здатних відновлювати мієлін, утворюється менше.
Автори роботи також зʼясували, що рецептор CRHR1 відіграє важливу роль не лише при відновленні після травм, а й у нормальному розвитку мозку. Мієлінізація — процес формування захисної оболонки аксонів — проходить переважно після народження і завершується в молодому дорослому віці. У мишей без цього рецептора на ранніх етапах розвитку формувалося більше ПКО, що призводило до змін у структурі дорослого мозку, зокрема до потовщення мієлінової оболонки тонких аксонів.
На думку німецьких науковців, їхнє відкриття допоможе покращити розуміння природи психічних захворювань, адже відомо, що стрес у ранньому дитинстві – фактор ризику розвитку депресії та інших ментальних розладів.