Михайло Радуцький: потрібен компромісний закон про нікотинові паучі та прозора співоплата в медицині

Редакторка стрічки новин

На засіданні парламентського Комітету з питань здоров’я нації, за участі Міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, головного санітарного лікаря Ігоря Кузіна, голови НСЗУ Наталії Гусак і представників громадських організацій, обговорили два важливих напрями — регулювання нікотинових паучів та впровадження співоплати за медичні послуги. Про це повідомив голова Комітету Михайло Радуцький.

Контроль нікотинових паучів: між забороною та регулюванням

В Україні стрімко зростає споживання так званих нікотинових паучів (снюсів) — розсмоктувальних виробів, які виділяють нікотин при контакті зі слиною. Їхній продаж наразі не врегульований, що створює особливі ризики для дітей і підлітків. За результатами останніх досліджень, 3% українських дітей і 0,3% дорослого населення вже вживають такі вироби.

Комітет розглянув законопроєкт №14110 та чотири альтернативні документи, які пропонують різні підходи до регулювання ринку:

  • базовий проєкт, підготовлений за участі членів Комітету, передбачає повну заборону таких виробів;
  • альтернативні — пропонують державний контроль і часткові обмеження.

Під час дискусії пролунала думка, що повна заборона може спричинити тінізацію ринку, а запровадження державного регулювання дозволить контролювати вміст нікотину та заборонити продаж дітям.

Позиція МОЗ — повна заборона нікотинових паучів, оскільки нікотин шкодить здоров’ю та підвищує ризик онкологічних захворювань. 

«У світі 16% підлітків 14–18 років уже споживають такі вироби, в Україні — 1,4%», — зазначив головний санітарний лікар Ігор Кузін.

За підсумками засідання сторони домовилися підготувати компромісний законопроєкт, який врахує позиції парламенту, уряду, громадськості та медичної спільноти.

«На мою думку, у фінальному документі варто врахувати позицію військових. Наші захисники на передовій часто не можуть палити сигарети з міркувань безпеки, і для них паучі є альтернативою. Тому, вважаю, що на час воєнного стану заборони чи обмеження не мають стосуватися військових», — підкреслив Михайло Радуцький.

Співоплата за медичні послуги: європейський досвід для української системи

Під час засідання також обговорили можливість запровадження співоплати за медичні послуги — ініціативу, яку Комітет розглядає вже не вперше. Цього разу питання порушила народна депутатка Вікторія Вагнер.

Наразі Програма медичних гарантій (ПМГ) забезпечує громадянам базовий перелік безоплатних послуг. Співоплата, за задумом, може стосуватися покращених умов перебування у стаціонарі або вибору лікаря, що дозволить легалізувати частину нинішніх «благодійних внесків». Такий механізм, на думку парламентарів, допоможе підвищити фінансову прозорість системи охорони здоров’я та забезпечити додаткові доходи медичних закладів, як це реалізовано в країнах ЄС.

Водночас учасники дискусії наголосили на ризиках, які можуть виникнути в умовах війни: важливо не допустити нерівного доступу пацієнтів і нав’язування платних послуг замість гарантованих безоплатних.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив, що Програма медичних гарантій уже забезпечує базовий пакет безоплатних послуг, а з початку року діє перелік офіційно платних. Від 2025-го українці сплатили за них понад 2,3 млрд грн, що дало близько 3% додаткових доходів медзакладам.

Михайло Радуцький зазначив, що дискусія щодо моделі співоплати триватиме у різних форматах.