Антибіотики й застуда: чому це шкідливо і коли препарат справді потрібен

Попри роз’яснення лікарів, чимало українців продовжують самостійно приймати антибіотики при застуді, грипі або ГРВІ. Люди сподіваються «збити температуру» чи «зупинити вірус», хоча насправді такі дії не лише не допомагають, а й можуть завдати шкоди організму.

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної фармакології НМУ ім. О.О. Богомольця Микола Хайтович у коментарі для РБК-Україна пояснив, чому антибіотики неефективні проти вірусів і як неправильне їх використання створює нову глобальну загрозу — антибіотикорезистентність.

Чому антибіотики не діють проти грипу та ГРВІ

«Антибіотики мають унікальні мішені впливу… Ферменти-транспептидази, бактеріальні рибосоми чи пептидоглікан — це все структури, яких у вірусів просто немає», — пояснив Хайтович.

За словами експерта, при грипі чи ГРВІ антибактеріальні препарати не впливають на розмноження вірусу, тому не прискорюють одужання. Вони застосовуються лише тоді, коли вірусна інфекція ускладнюється бактеріальною.

Що таке антибіотикорезистентність і чим вона небезпечна

«Неправильне призначення антибіотика неефективне, але водночас шкодить — може викликати анафілаксію, діарею, гепатотоксичність і призводить до розвитку стійких бактерій», — зазначив Хайтович.

Антибіотикорезистентність — це здатність бактерій виживати попри дію ліків, змінюючи свої механізми захисту. Такі мікроорганізми стають стійкими, передають гени резистентності іншим бактеріям, і звичайні інфекції стають дедалі важчими для лікування.

Як лікарі визначають, коли антибіотик дійсно потрібен

Рішення про призначення антибіотика лікар ухвалює на основі аналізів і результатів тестів — рівня С-реактивного білка, прокальцитоніну, швидких тестів на стрептокок тощо.

«Через 48–72 години лікар оцінює результати досліджень і може змінити препарат або форму введення», — пояснив професор.

Самолікування, за його словами, неприпустиме — воно може не лише не допомогти, а й спровокувати ускладнення чи резистентність.

Побічні ефекти антибіотиків

Антибіотики можуть викликати нудоту, блювання, алергічні реакції, фотосенсибілізацію, ураження печінки, слуху або нирок. Іноді — пригнічення функцій кісткового мозку.

Вплив на мікрофлору і роль пробіотиків

«Антибіотики руйнують частину нормальної мікрофлори, що може призвести до дисбіозу і підвищеного ризику клостридійної інфекції», — зазначив Хайтович.

Тому для дітей, людей похилого віку чи осіб з імунодефіцитом пробіотичний супровід антибіотикотерапії бажаний.

Чому не можна «кинути антибіотик», коли стало легше

«Класична порада ‘завершити курс’ нині переглядається. Тривалість лікування має бути оптимальною — не довшою, ніж потрібно», — каже Хайтович.

Пацієнт повинен чітко дотримуватися призначень лікаря, не переривати курс самостійно й не подовжувати його без потреби.

Глобальна проблема: бактерії, які вже не реагують на лікування

Професор наголосив, що в Україні вже поширені мультирезистентні бактерії, зокрема Klebsiella pneumoniae і Acinetobacter baumannii, що ускладнює лікування інфекцій.

Контроль за антибіотиками: електронні рецепти діють, але не всюди

«В Україні впроваджено електронні рецепти та механізми обліку антибіотиків. Але війна вносить корективи — у прифронтових регіонах контроль може бути слабшим», — пояснив Хайтович.

Експерт підсумував: самолікування антибіотиками — це ризик для здоров’я кожної людини і для всієї нації.