- Категорія
- Новини
Медицина майбутнього: кардіохірург про діагностику, штучний інтелект і втрату свободи
- Дата публікації
Редакторка стрічки новин
«Інститут серця» та фармацевтична компанія «Дарниця» представили перший випуск подкасту «Серце б’ється». Гостем став відомий кардіохірург, директор «Інституту серця» Борис Тодуров. У розмові він поділився поглядом на майбутнє медицини — від діагностики та роботизованих операцій до біодруку і використання штучного інтелекту.
Від примітивної діагностики до технологічних революцій
Борис Тодуров згадує, що починав медичну практику майже 40 років тому, коли діагностика була мінімальною — без УЗД, КТ чи МРТ. З 1990-х років почали впроваджуватися комп’ютерні технології, які повністю змінили підхід у медицині. Сьогодні майже всі діагностичні прилади працюють із комп’ютерною обробкою даних, а деякі вже інтегрують штучний інтелект, який допомагає лікарям швидше й точніше встановлювати діагнози.
Роботи в операційних
Особливу увагу Тодуров приділив роботизованій хірургії. Спершу її розробляли для дистанційних операцій — наприклад, у космосі чи на військових кораблях. Сьогодні ж до технологій додається штучний інтелект, який здатен «знати» анатомію пацієнта до міліметра, об’єднувати дані з різних методів візуалізації та підказувати хірургу оптимальні рішення. Роботизовані маніпулятори працюють точніше за людські руки, а це означає менший ризик ускладнень і швидше відновлення пацієнтів.
На думку експертів, уже за 5–10 років значну частину технічної роботи виконуватимуть роботи під контролем медичної команди, тоді як хірурги зосередяться на стратегічних рішеннях.
Виклики цифрової епохи
Говорячи про роль штучного інтелекту в житті, Тодуров навів приклади з Японії, де голограми вже конкурують із живими артистами. Він зазначив, що перехід від механічних друкарських машинок до персональних комп’ютерів зробив життя легшим, але сучасна цифрова епоха приносить і нові виклики. Зокрема — постійний контроль та зменшення особистої свободи.