- Категорія
- Новини
Нова система оцінювання повсякденного функціонування в Україні: як працює та що вже зроблено
- Дата публікації
У 2025 році в Україні запрацювала нова система оцінювання повсякденного функціонування громадян. Вона замінила паперові справи та складні процедури прозорим електронним підходом і дозволяє визначати потребу у статусі інвалідності на основі реального впливу хвороби чи травми на повсякденне життя.
У МОЗ розповіли, що станом на 10 вересня до електронної системи внесено понад 407 тисяч справ: 45 561 — оцифровані матеріали від МСЕК, 362 432 — нові електронні направлення від лікарів. Уже розглянуто понад 346 тисяч справ, у 293 080 випадках встановлено або продовжено статус інвалідності (124 925 людей отримали його вперше, 168 155 — продовжено). У 25 311 випадках рішення не ухвалювалося через інші питання, наприклад, оновлення програми реабілітації або визначення ступеня втрати працездатності.
Сьогодні в системі працюють 1 370 експертних команд, до складу яких входять 7 208 фахівців. Електронною системою активно користуються 68 397 лікуючих лікарів, а підтримку процесу забезпечують 921 адміністратор закладів охорони здоров’я.
Гнучкі форми оцінювання повсякденного функціонування
Рішення щодо встановлення статусу інвалідності ухвалюються з урахуванням реального впливу хвороби або травми на повсякденне життя людини — здатність пересуватися, спілкуватися, навчатися, працювати та доглядати за собою. Формат оцінювання підбирається індивідуально, залежно від фізичних можливостей людини, наявних документів та необхідності безпосереднього огляду.
Найпоширенішою залишається очна оцінка у медичних закладах, проте система передбачає й альтернативні способи для тих, хто не може самостійно прибути на огляд.
- Очне оцінювання в закладі — 321 556 справ
- Заочне, на основі наявних документів — 18 557 справ
- Дистанційне з використанням телемедицини — 4 571 справа
- З виїздом до людини за місцем проживання або лікування — 1 518 справ
Такі гнучкі форми дозволяють охоплювати осіб з обмеженою рухливістю та забезпечують доступність оцінювання для всіх, хто потребує допомоги.
Найпоширеніші запити до системи оцінювання
Нова система оцінювання повсякденного функціонування охоплює широкий спектр життєвих ситуацій — від первинного встановлення інвалідності до оновлення індивідуальних програм реабілітації.
Найчастіше люди звертаються з такими запитами:
- Встановлення інвалідності — 155 007 справ
- Планове повторне оцінювання у зв’язку із закінченням строку — 166 261
- Оцінювання через зміни у стані здоров’я — 9 806
- Оновлення рекомендацій у рамках індивідуальної програми реабілітації — 5 179
- Призначення допоміжних засобів або медичних виробів — 4 929
- Визначення ступеня втрати професійної працездатності — 3 466
Найпоширеніші діагностичні групи
Під час оцінювання повсякденного функціонування найчастіше зустрічаються стани, пов’язані з хронічними захворюваннями, онкологією, травмами та психічними розладами.
Найпоширеніші діагностичні групи за МКХ-10:
- Хвороби системи кровообігу — 62 396 випадків
- Новоутворення — 48 185
- Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини — 57 781
- Хвороби нервової системи — 40 617
- Травми, отруєння та наслідки дії зовнішніх факторів — 32 061
- Ендокринні захворювання, порушення харчування та обміну речовин — 18 699
- Хвороби ока та придаткового апарату — 13 139
- Розлади психіки та поведінки — 20 645
Хто користується новою системою оцінювання
Система оцінювання повсякденного функціонування доступна всім, хто потребує підтримки, незалежно від віку, статі чи зайнятості. Люди звертаються у різних життєвих ситуаціях — після травм, при хронічних захворюваннях, у періоди погіршення здоров’я або для отримання реабілітаційних засобів.
Наразі більшість користувачів системи — чоловіки, що частково пов’язано з наслідками бойових дій, травмами та хронічними станами, які виникають у результаті участі в захисті України.
Подальші кроки та вдосконалення системи
У 2025 році триває впровадження нової системи оцінювання повсякденного функціонування. Незважаючи на перші результати, перед системою стоять нові виклики, а головне завдання — підвищити якість процесу та зробити його максимально зручним для людей.
Міністерство охорони здоров’я спільно з партнерами продовжує працювати над удосконаленням функціоналу електронної системи, а протягом року заплановані регулярні навчання фахівців для ефективної роботи з новими інструментами.