За твердженням канадських фахівців, призначення ондансетрону за потребою після виписки з відділення невідкладної допомоги – захід, який знижує ризик помірно-тяжкого гастроентериту у дітей із гострим гастроентеритом, що супроводжується з блюванням.
Як зазначають спеціалісти з Медичної школи Каммінга при Університеті Калгарі, ондансетрон — антагоніст рецептора 5-гідрокситриптаміну типу 3 (5-HT3), який часто призначається у відділеннях невідкладної допомоги дітям із гострим гастроентеритом однократно — зменшує потребу у внутрішньовенних інфузіях та частоту госпіталізацій.
В той же час, ефективність його застосування після виписки залишалася невизначеною. Тому канадські спеціалісти вирішили провести окреме дослідження, яке розглядає це питання. До нього залучили 1 030 дітей віком від 6 місяців до 18 років (середній вік — 47,5 місяців) з гострим гастроентеритом, асоційованим із блюванням.
Учасників випадковим чином розподілили на групи, що отримували ондансетрон або плацебо. Перед випискою з відділення невідкладної допомоги опікуну кожного пацієнта видали шість доз ондансетрону, рекомендувавши застосовувати препарат у разі блювання протягом 48 годин після виписки.
Виявилося, що частота помірно-тяжкого гастроентериту серед дітей, які отримували плацебо, склала 5,1%. У контрольній групі цей показник дорівнював 12,5%. Блювання протягом семи днів спостерігалося у 29,7% пацієнтів у групі ондансетрону та 33,2% у групі плацебо, при цьому медіана тривалості цього симптому була порівнянною в обох групах. Однак пацієнти з групи ондансетрону мали значно менше епізодів блювання протягом перших 48 годин, ніж діти з групи плацебо.