Лікарі «Охматдиту» провели пересадку печінки трирічному хлопчику — донором став його батько

В Охматдиті розповіли історію маленького пацієнта з Хмельниччини. Коли Богданчик народився, все здавалося нормальним, але вже з перших днів мама помітила, що його шкіра має неприродно жовтий відтінок. У місцевому пологовому будинку запевнили, що це фізіологічна жовтяниця, яка з часом мине. Проте навіть через три місяці змін не було. Лише під час обстеження у кардіоцентрі столиці, куди дитину направили через вроджену ваду серця — Тетраду Фалло, — лікарі запідозрили більш серйозну причину жовтяниці.

Так Богданчик вперше потрапив до Охматдиту, де лікарі одразу звернули увагу на характерну зеленкувату жовтизну шкіри та ахолічний (білий) кал — типові ознаки біліарної атрезії, що означає відсутність жовчевивідних шляхів. У відділенні ургентної хірургії дитині терміново провели операцію Касаї, яка дає час для зростання, набору ваги і підготовки до трансплантації печінки. Хоча зазвичай таку операцію роблять до 60 днів, медики ризикнули втрутитися, коли хлопчику було вже майже чотири місяці.

Лікар-трансплантолог Олег Годік пояснив, що у Богданчика була подвійна складна патологія — печінкова та серцева. Через високий ризик у кожному випадку медики довго радилися з кардіоцентром і прийняли рішення спочатку провести трансплантацію печінки, а вже потім займатися кардіохірургією.

Перший рік свого життя хлопчик фактично провів в інфекційному відділенні з боксовими палатами для дітей молодшого віку. Там медична команда займалася його харчуванням, стабілізацією стану та зменшенням інтоксикації. Крок за кроком він наближався до довгоочікуваної трансплантації, на яку чекали майже три роки.

Лікарка-педіатр Юлія Ткаченко розповіла, що Богданчик фактично виріс у їхньому відділенні, де проходили постійні госпіталізації. Медики робили все можливе, щоб утримати його в максимально стабільному стані до моменту трансплантації.

За останній рік стан хлопчика ускладнився через повторні шлунково-кишкові кровотечі, які з часом ставали все серйознішими. Особливо критичною виявилася кровотеча на фоні грипу — дитина впала в кому, але медики змогли врятувати його.

Після цього розпочалася підготовка до трансплантації печінки, донором якої став тато хлопчика Олександр. Спочатку він дуже хвилювався, але перед операцією зібрався з силами і твердо вирішив, що зробить це заради своєї дитини.

Завдяки спільній роботі мультидисциплінарної команди — анестезіологів, генетиків, гепатологів, педіатрів, хірургів, медичних сестер та інших фахівців — хлопчика успішно підготували до трансплантації та провели операцію, яка тривала понад 13 годин.

Минув лише місяць, а результати вже помітні. Мама Марія зазначає, що до трансплантації дитина майже не реагувала на оточення, а зараз активно їсть печиво, грається іграшками, бігає і легше сприймає нових людей. Вона підкреслює, що бачить суттєвий прогрес, що є найважливішим.

Богданчик уже повернувся додому. Попереду на нього чекає тривалий період реабілітації, подальше медичне спостереження та операція на серці. Водночас найголовніше — він отримав шанс на життя.