- Категорія
- Новини
Частинки пластику в каротидних бляшках – предиктор підвищеного ризику серцево-судинних подій
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
198
У новому дослідженні пацієнти з бляшками у сонній артерії, в яких містилися фракції мікропластику та нанопластику, мали вищий ризик смерті або серйозних серцево-судинних подій, ніж пацієнти з бляшками, де частинок не було виявлено.
Італійські вчені стверджують, що такі частинки пов’язані з чотириразовим підвищенням ризику серцево-судинних подій.
Вони провели дослідження за участі 304 пацієнтів, які пройшли каротидну ендартеректомію з приводу безсимптомного захворювання сонної артерії. Зразки їхніх бляшок перевірили на наявність часток мікропластику та нанопластику – і їх зрештою було виявлено майже у 60% пацієнтів.
Медіана спостереження склала 34 місяців, після чого з’ясувалося, що пацієнти з частками мікропластику та нанопластику в каротидних бляшках мали в 4,5 рази вищий ризик смерті від усіх причин, інфаркту міокарда чи інсульту, ніж ті, у яких такі фракції виявлені не були
При цьому автори визнають, що їхнє дослідження не доводить причинно-наслідкового зв’язку, і на результати могли вплинути багато інших невизначених чинників – хоча в ньому контролювалися багато важливих факторів ризику, таких як діабет, гіпертонія та дисліпідемій.
«У цьому дослідженні всі залучені пацієнти мали високий ризик серцево-судинних подій, і їх належним чином лікували статинами та антитромботичними засобами, однак попри все спостерігається взаємозв’язок між наявністю пластикових частинок у бляшках та серцево-судинними подіями», — зазначили вчені.
На їхню думку, він пояснюється тим, що частинки пластику можуть проникати в клітини і впливати на їхні функції на мітохондріальному рівні, збільшуючи продукцію вільних радикалів і викликаючи хронічне запалення, яке є основою атеросклерозу.
«Ми продемонстрували, що пластик є новим фактором ризику серцево-судинних подій. І хоча пластик, можливо, полегшив наше життя в багатьох відношеннях, схоже, що ціна, яку ми за це платимо, — скорочення нашого життя. Це поганий баланс», — резюмували автор роботи.