Пластир-шпигун закриє рани та попередить про неякісний шов

Інноваційний пластир, який отримав неофіційну назву «шпигун у животі», знизить ризик ускладнень після операцій на черевній порожнині та скоротить тривалість перебування у стаціонарі.

Як відомо, процедури абдомінальної хірургії повʼязані з ризиком виникнення витоків у місцях накладання швів, що може призвести до проникнення вмісту травного тракту в черевну порожнину. Попадання в черевну порожнину шлункового соку і залишків їжі, що містять бактерії, може призвести до перитоніту і сепсису.

Використання спеціальних пластирів для додаткової герметизації швів у черевній порожнині дозволяє знизити ризик цього ускладнення, проте клінічний успіх не завжди гарантований через варіації в адгезії тканин. Пластирі, виготовлені з матеріалу на основі білків, дуже швидко розчиняються при контакті зі шлунковим соком.

Дослідники зі Швейцарії розробили синтетичний гідрогелевий пластир із функцією сенсора, який дозволяє виявляти неспроможність швів на ранніх стадіях. Його датчики сповіщають про проблему ще до того, як шлунковий сік потрапляє у черевну порожнину.

Сенсори пластиру являють собою спеціальні білкові структури та солі, вбудовані в пластир, які реагують або на зміну pH, спричинену шлунковим соком, або на певні ферменти, присутні в кишечнику. При контакті сенсорних елементів із травними соками їхня структура змінюється, що можна визначити за допомогою неінвазивних інструментів діагностики. Наприклад, при взаємодії шлункового соку з матеріалом сенсора у матриці пластиру утворюються бульбашки газу. Дані бульбашки доступні для візуалізації за допомогою УЗД. Залежно від місця витоку реакція відбувається протягом декількох хвилин або декількох годин.

Поки що розробники продовжують оптимізувати свій діагностичний пластир. Наприклад, оновлений склад матеріалу вбудованого сенсора (з оксидом танталу) допомагає виявити наявність витоку за допомогою компʼютерної томографії: при контакті зі шлунковим соком контраст змінює форму.

Зазначається, що матеріал діагностичного пластиру має необхідні для закриття ран властивості: міцну адгезію до тканин та стійкість до впливу біологічних рідин. При необхідності його можна проапгрейдити медикаментозною «начинкою», насамперед антибіотиками.