У Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова відкрили відділення воєнної кардіохірургії

Про це пише пресслужба Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова на власній фейсбук-сторінці. Зазначається, що в інституті цей напрям розвивають з 2014 року, коли почалася військова агресія рф у Донецькій та Луганській областях. Тоді фахівці інституту Амосова отримати досвід у наданні допомоги пораненим.

«Спільно з військовими медиками видали «Атлас бойової хірургічної травми (досвід АТО/ООС)» та «Бойова травма серця, грудної аорти та магістральних судин кінцівок», – йдеться у повідомленні.

Повідомляється, що в інституті також розробили показання щодо евакуації пораненого безпосередньо до кардіохірургічного стаціонару, показання до видалення стороннього тіла після проникаючого вогнепального поранення грудної клітки та рекомендації щодо ведення пацієнта, якщо у серці залишається уламок.

Фахівці інституту з червня 20214 до початку грудня 2022 року надали допомогу 597 військовим, які мали патологію серця та магістральних судин. З них – 40 з бойовою травмою серця та судин. Пацієнтам було виконано 426 інтервенцій.

Директор Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова академік Василь Лазоришинець наголосив, що у структурі поранень грудної клітки перикард, серце та великі судини ушкоджуються у 10-15% випадків.

«Найбільша загроза життю виникає внаслідок мінно-вибухових і кульових поранень у серце, догоспітальна летальність при проникаючих пораненнях серця сягає 55-94% До бойової травми серця належать також закриті ушкодження серця і магістральних судин або міграція уламків в серцеві порожнини», – сказав він.

За його словами, повномасштабне військове вторгнення росії змусила перейти медсистему на військові рейки.

«У медичних закладах були сформовані багатопрофільні мультидисциплінарних колективів, обʼєднання академічних, військових, муніципальних та системи МОЗ закладів в єдиний медичний простір», – додав Лазоришинець.

Він зауважив, що інститут став, фактично, багатопрофільним військовим госпіталем.

«Через десятиліття ми несемо місію, визначену засновником нашого інституту. Під час Другої світової війни, Микола Амосов був військовим хірургом у польовому пересувному госпіталі. З 1941 по 1945 рік лише п’ять хірургів госпіталю прооперували понад 50 тисяч поранених», – резюмував він.