Вітчизняні фармацевтичні виробники взяли участь у 5-му Німецько-Східноєвропейському форумі здоровʼя

Захід відбувся в межах Всесвітнього саміту з охорони здоров’я (World Health Summit). Він зібрав держпосадовців Німеччини та країн-партнерів, а також представників компаній, експертів та дослідників. Центральною темою було відновлення галузі охорони здоровʼя в Україні та обмін досвідом на ринку Східної Європи.

Загарбницька війна росії проти України є ще одним великим викликом для галузі охорони здоров’я Європи після пандемії covid-19. Складні завдання для компаній медичної галузі у ці кризові часи полягають у підтримці ланцюгів постачання та критичної інфраструктури для всіх пацієнтів у країнах регіону.

У форумі взяли участь державний секретар міністерства охорони здоровʼя Німеччини доктор Томас Стефан та заступник міністра охорони здоров’я України з питань європейської інтеграції Олексій Яременко.

Олексій Яременко розповів про руйнування в медичній сфері України та про план відновлення. Станом на зараз 144 будівлі лікарень зруйновано вщент, більше 1000 пошкоджено. Україна планує не просто відбудувати лікарні до того стану, в якому вони були, а модернізувати систему охорони здоровʼя за найкращими практиками, які зараз є в Європі. План відновлення включає продовження масштабної медичної реформи, реформування медичної освіти, посилення системи громадського здоровʼя та реалізацію цифрових технологій. Така повномасштабна відбудова і трансформація української медицини, за попередніми, оцінками коштуватиме щонайменше 14.5 мільярдів євро. Для України, в умовах війни, це досить вагома сума, тому важлива підтримка міжнародних партнерів.

У форумі взяли участь також представники бізнесу медичної та фармацевтичної сфери України. Ксенія Величко, GR менеджерка вітчизняної фармацевтичної компанії «Дарниця» у панельній дискусії «Від негайної допомоги до відновлення сектору охорони здоров’я в Україні: поточний стан, проєкти та кращі кейси» розповіла, як функціонує українська фармацевтична індустрія в умовах воєнного стану, які гуманітарні програми реалізує компанія, а ще зосередилася на співпраці з урядом, суспільством та міжнародними партнерами.

«Наша мета – стати рівноправним учасником фармацевтичної спільноти ЄС. Зі свого боку ми можемо з упевненістю стверджувати, що наші лікарські засоби не відрізняються від європейських ані якістю, ані сировиною, з якої вони виготовляються. Більше того, ми маємо конкурентну перевагу – нижчу ціну для кінцевого споживача. Водночас, вихід на європейський ринок для українських фармацевтичних виробників є вкрай складним. Найголовнішим бар’єром для доступу українських ліків на європейський ринок є невизнання ЄС міжнародних сертифікатів Належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice — GMP), виданих українськими регуляторними органами. Нещодавно прийнятий комплексний закон про лікарські засоби передбачає повну перебудову органів виконавчої влади у сфері обігу лікарських засобів і створення єдиного органу державного контролю. Українські фармацевтичні виробники зацікавлені, щоб новостворений орган відповідав рівню інспекторатів ЄС, а процедура GMP була максимально наближена до європейської. Це дозволить укладати двосторонні угоди щодо визнання результатів інспектувань та відкриє доступ вітчизняним виробникам до ринку ЄС, а також до інших ринків, які вимагають сертифікацію на відповідність вимогам ЄС. Для української фармацевтичної індустрії це й додаткове зростання рівня інвестиційної привабливості, й величезна підтримка іміджу фармацевтичної продукції українського виробництва у світі як такої, що відповідає стандартам ЄС», — відзначила Ксенія.