Фактори ризику тяжкої харчової алергії залишаються загадкою

Результати аналізу понад 80 клінічних досліджень ставлять під сумнів твердження щодо того, що астма та ступінь сенсибілізації IgE – достовірні предиктори тяжкості алергічних реакцій.

Як визнається в огляді, опублікованому в Allergy, значні прогалини в накопичених знаннях, а часом відсутність критичних даних ускладнюють точне визначення факторів ризику і прогнозування тяжкості алергічних реакцій на харчові продукти.

Наприклад, 13 з відібраних для огляду досліджень показали, що анафілаксія в анамнезі не була достатньо інформативним предиктором при оцінці майбутнього ризику анафілактичної реакції: відсутність анафілаксії в минулому може вказувати на недостатню кількість алергену, а не нижчий ризик анафілаксії.

У 34 дослідженнях діагноз астми так само не був визнаний фактором ризику розвитку тяжчих реакцій гіперчутливості. Щоправда, так і до кінця незрозуміло, чи може бути таким фактором ризику недостатній контроль за астмою. Хоча будь-яка активна алергія може посилювати тяжкість захворювання, немає даних, що вказують на підвищений ризик смертельного або смертельного життя результату.

В огляді також були виявлені асоціації між затримкою у розпізнаванні симптомів та більш важкими наслідками, включаючи необхідність інтенсивної терапії та тривалість госпіталізації. Однак дослідники не змогли визначити, чи збільшують такі затримки ризик двофазної анафілаксії – реакції з рецидивом симптомів анафілаксії протягом 72 годин після першої анафілактичної події без повторної дії тригера. Двофазні реакції зустрічаються рідко і непередбачувані, а фактори ризику двофазних реакцій вивчені ще гірше, ніж «звичайній» анафілаксії.