Бактерії як друзі: чи можна «відрегулювати» кишкову мікрофлору?

Кишківник людини заселяють мільярди різних мікроорганізмів. Це не прості «квартиранти»: кишкова мікрофлора здатна впливати чи не на всі аспекти нашого здоров’я. Й ось що встановлено про них на сьогодні.

Передусім – імунітет

Мікрофлора (мікробіом) — це сукупність живих мікроорганізмів, що населяють організм людини. Кишкова флора включає стрептококи, лактобацили, біфідобактерії в тонкому кишечнику, а також біфідобактерії, бактероїди, пропіонібактерії тощо. З людиною вони перебувають у симбіотичних відносинах. Найбільш численна кишкова мікробна популяція мешкає в товстій кишці. Й взаємодія мікробіому з імунною системою – найбільш вивчена тема у цьому контексті.

Багато досліджень показали, що кишківник відіграє велику роль у формуванні імунітету людини — й аутоімунних станів — ще з раннього дитинства. Доведено, що показники здоровʼя людини, яка виросла в мегаполісі, дуже відрізнятимуться від показників її ровесника з села. Деякі дослідження показують, що проживання в сільській місцевості позитивно впливає на здоровʼя, «заселяючи» організм корисними бактеріями-комменсалами.

Та дедалі частіше з’ясовується те, що людський мікробіом практично «всюдисущий», і його вплив не обмежується імунітетом, а поширюється на безліч інших систем організму.

Почесні «громадяни»

Два основні типи кишкових бактерій – це грампозитивні анаероби, об’єднані в групу під назвою бактероїди, та переважно грамнегативні фірмікути. Ці дві групи мікроорганізмів становлять приблизно 90–95% від усієї бактеріальної популяції, що мешкає у кишківнику здорової людини. Встановлено, що неправильне співвідношення цих бактерій може спричинити дисбіоз (дисбактеріоз) кишківника – стан, який супроводжується такими симптомами як метеоризм, закрепи або ж, навпаки, пронос, а також іншими проблемами зі шлунково-кишковим трактом.

Отже, співвідношення фірмікутів та бактероїдів у кишківнику впливає на здоровʼя всього організму. Фірмікути можуть включати як корисні мікроорганізми, так і низку небезпечних патогенів, таких як золотистий стафілокок, клостридії тощо. Бактероїди обʼєднують більш нешкідливі види, які часто відповідають за процеси бродіння. Саме бактероїди повинні переважати в кишковій мікрофлорі для її нормального функціонування. Ще одна численна група корисних мікроорганізмів – це біфідобактерії, котрі здатні виявляти протизапальний ефект і підтримувати кишкову функцію.

У невеликій кількості в кишківнику також містяться протеобактерії, ціанобактерії, актинобактерії – у загальному підсумку їхня кількість може коливатися від 1 до 10% загального складу кишкової мікрофлори.

Встановлено «зразкову демографію» мікрофлори кишківника людини, щоправда, узагальнено: біфідобактерії, лактобактерії, бактероїди. Інші представники – ентерококи, фузобактерії, кишкова паличка тощо – мають бути в абсолютній меншості. Іншими словами, нормальна мікрофлора — це переважно корисні бактерії та зовсім трохи «поганих».

Наслідки дисбалансу мікрофлори

Поточні дослідження показують не лише те, що склад кишкової мікрофлори повʼязаний зі змінами нашої метаболічної активності, а й що окремі продукти метаболізму кишкових бактерій впливають на фізіологічні функції органів і систем органів людини. Вони навіть здатні змінювати перебіг деяких захворювань, зокрема, впливаючи на здатність організму розщеплювати лікарські засоби.

Останні наукові дослідження виявили звʼязок складу кишкової мікрофлори навіть із проявом депресії. Також є багато доказів, що свідчать про зміну складу мікрофлори при деяких інших неврологічних захворюваннях, включаючи хворобу Паркінсона та розлади аутистичного спектру (РАС). Зміни у складі та вмісті кишкової мікрофлори спостерігаються й у людей з помірними когнітивними порушеннями.

У зв’язку з цим постає питання пошуку варіантів «ручного» управління складом і пропорціями кишкового мікробіому. Питання, наскільки ми можемо вплинути на склад мікрофлори у дорослому віці, досі вивчається й поки що однозначних рекомендацій щодо модуляції кишкового мікробіому розроблено не було.

Чинники, що впливають на мікробіом людини

Склад мікрофлори починає формуватися, щойно дитина зʼявляється на світ, змінюючись із часом. Найважливішу роль на початку відіграють спосіб розродження та тип вигодовування, а також перші години після пологів.

Прийнято вважати, що найкращий імунітет у дітей, народжених і вигодованих натуральним чином, хоча в останні роки науковці пропонують багато перспективних способів «вирівняти» склад мікробіому в малюків, народжених через кесарів розтин і вигодованих штучними молочними сумішами: регулярний контакт із мікробами на шкірі матері, застосування пробіотиків тощо.

У старшому віці коригувати вже сформований мікробіом не так вже й просто, проте можливо. Важливу роль тут, звичайно, відіграє раціон.

Так звана західна дієта, котра відзначається високою кількістю насичених жирів, ультра переробленого («червоного») мʼяса та «швидких» вуглеводів, змінює мікрофлору в бік фірмікутів зі зменшенням кількості бактероїдів, тобто призводить до розвитку дисбактеріозу. Популяцію бактероїдів також винищує солодке, що стимулює зростання кількості протеобактерій. Надалі це може збільшити ризик розвитку запальних процесів в організмі та порушити захисні властивості епітелію слизової оболонки кишківника.

Ще один небезпечний чинник – нераціональне вживання антибіотиків, що провокує появу дисбіозу. На жаль, більшість препаратів, що призначаються, є антибіотиками широкого спектру дії, які знищують як «хороші», так і «погані» бактерії, що надалі негативно позначається на складі мікробіому кишківника. Далі патогени, яким вдалося вижити, набувають стійкості до антибактеріальних засобів і активно розмножуються в спорожнілому середовищі, замінюючи чутливі до антибіотиків штами. Недружні людині бактерії поступово адаптуються до нових антибіотиків, тому проблема антибіотикорезистентності залишається однією з основних у сфері охорони здоров’я.