Ляшко: система охорони здоров’я має перейти від антикризового реагування до керованої трансформації

За словами міністра, медична реформа в Україні фактично весь час відбувалася в умовах криз: спершу пандемії COVID-19, а потім повномасштабної війни.

«Ми сьогодні вже повинні переходити від антикризового реагування до керованої трансформації», — зазначив Ляшко.

Він наголосив, що через постійні кризові виклики оцінювати результати медичної реформи так, як це планувалося до пандемії та війни, складно. Реформа, за його словами, відбувалася паралельно з надзвичайними подіями, які впливали на систему охорони здоров’я та її результати.

Атаки на медичну систему і робота в умовах війни

Окремо Ляшко зупинився на тому, в яких умовах сьогодні працює українська медицина. Зазначено, що Україна є першою у світі за кількістю атак на систему охорони здоров’я.

За наведеними даними, близько 40% атак на медичну систему у світі припадає на Україну. Щороку їхня кількість зростає приблизно на 20%, а понад 500 атак фіксується щороку. Пошкоджено понад 2500 об’єктів медзакладів, понад 330 — зруйновано вщент. Також пошкоджено або знищено понад 650 автомобілів швидкої медичної допомоги.

Ляшко зазначив, що іноземні колеги, які приїжджають в Україну, часто очікують побачити медичну допомогу в польових шпиталях, однак натомість бачать систему, яка продовжує працювати, відновлюватися і реформуватися навіть під час атак.

«Коли вони бачать, що російські терористи руйнують заклади охорони здоров’я, а паралельно вони відновлюються, реформуються, медичний бізнес працює і весь інший бізнес працює, вони розпочинають переймати оцю гордість за український народ», — сказав міністр.

За його словами, війна принесла величезну кількість викликів, але водночас дала Україні унікальний досвід, який уже цікавить європейських партнерів. Зокрема, місії з країн Балтії вивчали українську модель медичної евакуації, постачання крові, організації медичної допомоги, співпраці цивільного і військового секторів та формування єдиного медичного простору.

На форумі цей досвід був представлений як «Україна для світу: системні рішення». Серед напрямів — медична евакуація, лікування бойових травм, протезування і реконструктивна хірургія, психічне здоров’я та реабілітація, цифрова стійкість eHealth, фінансування в умовах кризи, а також стійкість і готовність системи до надзвичайних ситуацій.

Демографічний виклик для медицини

Ляшко наголосив, що поряд із війною Україна має ще один масштабний виклик — демографічний. Рівень народжуваності в Україні є найнижчим в історії, а 1,7 млн молодих українців виїхали за кордон. Населення в Україні оцінюється у 31,1 млн осіб, середній вік — понад 45 років.

Понад 7 млн людей віком 65+ мають ризик втрати функціональної незалежності, а понад 3 млн людей з інвалідністю потребують регулярного медичного супроводу.

Окремий блок стосувався передчасної смертності. Згідно з наведеними даними, 9 із 10 смертей припадають на неінфекційні хвороби, а серцево-судинні захворювання щодня забирають понад 1000 життів. Також було наведено дані щодо скорочення тривалості життя: у чоловіків вона знизилася з 66,4 року у 2020 році до 57,3 року у 2023 році, у жінок — із 76,2 до 70,9 року.

Ляшко зазначив, що Україна не може планувати медичну систему, виходячи з логіки мережі, яка створювалася для населення у понад 50 млн людей. За його словами, демографічна ситуація має враховуватися під час ухвалення рішень щодо мережі медзакладів, кадрової політики та доступності медичної допомоги.

Стратегія розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року

Під час виступу Ляшко нагадав, що МОЗ разом із партнерами розробило Стратегію розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року.

«Для нас це живий документ. Якщо з’являються нові стратегічні речі, індикатори і нові цілі, вони повинні не з’являтися в окремих документах, а інтегруватися в цю стратегію», — сказав міністр.

Він представив три стратегічні цілі та 16 операційних цілей.

Перша стратегічна ціль — доступ до якісних медичних послуг. Вона охоплює безперешкодний доступ до своєчасної якісної допомоги, доступ до якісних ліків і медичних виробів, профілактику хвороб, відповідь на нові виклики та надзвичайні ситуації, а також прозорість політики й залучення суспільства до ухвалення рішень.

Друга ціль — посилення міжсекторальної координації. Серед її напрямів — автономія та сталий розвиток закладів, належне фінансування, міжсекторальна співпраця, узгодження з вимогами ЄС, розвиток на основі даних і сучасних інструментів планування, кризова підготовка та моніторинг якості медичних послуг.

Третя ціль стосується розвитку потенціалу системи — кадрів, технологій, цифровізації та інвестицій. Йдеться про розвиток людського капіталу, сучасні технології та наукові досягнення, цифровізацію послуг і управління системою, залучення інвестицій та економічну ефективність.

Первинна ланка і скринінг здоров’я 40+

Ляшко наголосив, що попри увагу до спеціалізованої допомоги, госпітального сектору, транскордонної медицини та клінічних досліджень, первинна медична допомога залишається базою системи.

«Первинка є базою. Базою в нас, базою в європейських країнах та базою в усьому світі», — наголосив міністр.

За його словами, потрібно окремо говорити про роль сімейних лікарів, престижність цієї спеціальності, нові підходи до інтернатури, фінансування первинки та пріоритети держави у розподілі капітаційної ставки.

Окремо міністр згадав програму «Скринінг здоров’я 40+», яку назвав одним із інструментів впливу на демографічну ситуацію та елементом євроінтеграційного процесу.

Бюджет програми на 2026 рік становить 10 млрд грн. Послуга доступна у понад 2 тис. місць надання послуг по всій країні. Понад 100 тис. людей уже пройшли скринінг, а понад 750 тис. подали заявки.

Ляшко визнав, що перший рік реалізації програми не проходить без дискусій, зокрема серед медичної спільноти. 

«Чи все йде гладко? Ні. Чи багато ми бачимо дискусій, в тому числі професійних, саме серед медиків? Так», — зазначив він.

Водночас міністр наголосив, що МОЗ аналізувало європейський досвід скринінгових програм, зокрема те, з чого країни ЄС починали, які результати отримали та від яких ініціатив згодом відмовилися.

«Здорове серце» і розширення «Доступних ліків»

За словами Ляшка, скринінг не може існувати відірвано від подальшого маршруту пацієнта. Після виявлення ризиків має бути доступне лікування — медикаментозне або хірургічне. У цьому контексті міністр згадав урядову програму «Здорове серце». Зазначено, що мета програми — знизити смертність у країні на 30–40% упродовж 10 років.

Програма передбачає раннє виявлення через скринінг, посилення первинки та «Доступні ліки». У лікувальному блоці йдеться про кардіохірургію, вищі тарифи, безоплатне стентування, а також боротьбу з інсультами через нові маршрути.

У блоці реабілітації наведені очікувані результати: після інсульту — зменшення повторних госпіталізацій на 35%, після інфаркту — зниження смертності протягом року на 25%.

Ляшко також повідомив, що з 1 липня має розширитися програма «Доступні ліки» для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. За його словами, йдеться про реімбурсацію понад 50 діючих речовин, які входять до протоколів лікування серцево-судинних хвороб.

Міністр сказав, що держава комплексно закриває питання виявлення, медикаментозного та хірургічного лікування, зокрема через планове безоплатне стентування і перегляд тарифів.

Медична інфраструктура: обладнання і маршрутизація

Окремий блок виступу стосувався модернізації медичної інфраструктури.

Зазначено, що за останні п’ять років відбулася наймасштабніша модернізація української медицини. Зокрема, поставлено 235 комп’ютерних томографів, 42 МРТ, 50 ангіографічних систем, 21 лінійний прискорювач, понад 2500 одиниць медичного транспорту. Також реалізовано понад 200 інфраструктурних проєктів на суму понад 30 млрд грн.

Ляшко уточнив, що йдеться про поставки за кошти МОЗ або у співпраці з міжнародними партнерами, без урахування регіональних закупівель.

За словами міністра, 42 МРТ уже поставлені, ще 20 перебувають на етапі монтажу або поставки, ще 5 планують закупити цього року.

«Я показую тільки цифри, щоб ви бачили, скільки всього вже зроблено. Яка величезна кількість актів імплементована. І яка кількість того, що вже працює в Європейському Союзі, працює і в Україні», — зазначив він.

Ляшко також заявив, що завдяки встановленню ангіографів Україна забезпечила маршрутизацію для ангіографічних обстежень та відповідних втручань по всій країні. Водночас, за його словами, залишається питання підготовки фахівців. У цьому напрямі МОЗ співпрацює з Національною академією медичних наук.

Щодо лінійних прискорювачів, міністр повідомив, що 20 уже введені в експлуатацію, ще один монтують у Чернігові з урахуванням безпекових умов.

Міністр наголосив, що сьогодні доступність радіотерапії забезпечена на території всієї країни, і пацієнтам не обов’язково їхати до Києва чи Львова, щоб отримати таку послугу.

Євроінтеграція і досвід, який Україна може передавати іншим

Ляшко зазначив, що Україна вже імплементувала велику кількість актів і багато підходів, які працюють у Європейському Союзі, уже діють і в Україні. Водночас, за його словами, попереду ще є робота. Серед ключових напрямів міністр назвав транскордонну медицину та інтеграцію українського фармацевтичного сектору з європейським.

«Я кажу, що не тільки Україна в ЄС, а ЄС в Україні», — наголосив Ляшко.

Він зазначив, що євроінтеграційний шлях не обмежується лише адаптацією законодавства. Україна також має показувати те, що змогла зробити в умовах війни, і передавати цей досвід партнерам.

За словами міністра, якщо раніше до України часто приїжджали європейські фахівці, щоб показати, як має працювати система, то тепер вони дедалі частіше приїжджають разом із молодими спеціалістами, щоб побачити український досвід реагування на війну, масові катастрофи та надзвичайні ситуації.