- Категорія
- Бізнес
Телемедицина підвищує доступність до профільних спеціалістів під час війни
- Дата публікації
Головна редакторка
Рік тому в Україні стартував проєкт розвитку телемедичної системи Telemedica для проведення телеконсультування та теледіагностики пацієнтів. Це стало можливим завдяки співпраці МОЗ України та Уряду Франції за технічної реалізації компанії C3Medical Consulting та ДП «Електронне здоровʼя». Про можливості та результати проєкту розповіли його організатори та учасники.
Наразі триває масштабне розгортання мережі телемедичних послуг, що дозволяє пацієнтам отримувати консультації лікарів-спеціалістів без поїздок до обласних центрів. Це особливо актуально під час війни, коли маршрути пацієнтів ускладнюються, особливо в прифронтових регіонах. Проєкт реалізується на Чернігівщині, Рівненщині та Одещині, а також інтегрується у медичну допомогу для Збройних Сил України.
Впровадженням та супроводом телемедичного проєкту займається ДП «Електронне здоров’я», яке вже має досвід у реалізації телемедичних ініціатив. Підприємство відповідатиме за:монтаж і запуск обладнання на місцях, технічну підтримку, навчання медперсоналу та координацію з партнерами C3Medical щодо найкращих практик використання системи.
Від дерматоскопії до УЗД
Як повідомили в ДП «Електронне здоров’я», в рамках згаданого проєкту Україна вже отримала 142 одиниці сучасного телемедичного обладнання на суму понад 4 млн євро — 80 стаціонарних комплексів LIMSTAR для лікарень та 62 портативні комплекси FMC, пристосовані для роботи у польових умовах.
Використання телемедичної платформи Telemedica дозволяє лікарям у режимі реального часу проводити дерматоскопію та отоскопію, діагностику серцево-судинних захворювань, а також обстеження органів черевної порожнини з дистанційною інтерпретацією УЗД.
На Чернігівщині такі послуги вже доступні у 29 медзакладах, до системи приєдналися близько 400 медпрацівників, серед яких 230 лікарів-консультантів. На Рівненщині до платформи долучилися 12 закладів, 134 лікарі-спеціалісти та сімейні лікарі. В Одеській області необхідне обладнання отримали 54 заклади первинної допомоги, 25 установ забезпечують консультативну підтримку 334 лікарів-консультантів. Окрема увага – телемедицині в ЗСУ. У військові частини розподілені портативні комплекси FMC, до платформи долучилися 75 замовників послуг та 51 лікар-консультант. Завдяки цьому військові у зоні бойових дій вже отримують дистанційні консультації фахівців госпіталів. Також очікується підключення 6 консультативних центрів для сил безпеки та оборони.
Первинка виходить на новий рівень
Загалом за допомогою телемедичного обладнання вже проведено сотні консультацій, яких особливо потребують на первинці.
«Телемедицина – це реальний інструмент підсилення первинної медичної допомоги. Це обладнання зможуть використовувати як лікарі, так і медсестри, що особливо важливо для регіонів, де не вистачає медичних працівників — зокрема віддалених чи прифронтових. Наші фахівці налаштовують обладнання та навчають медпрацівників, як ним користуватися. Віримо, що телемедицина усуне барʼєри в отриманні профільних консультацій там, де вони раніше існували», – зазначив Вадим Терентюк, керівник напрямку з розвитку телемедицини в ДП «Електронне здоров’я».
Лікарі первинної ланки закладів, які долучилися до проєкту, також стверджують, що сьогодні зникли перешкоди для отримання кваліфікованих консультацій профільних фахівців. Про випадки використання телемедицини та їх результати ми попросили розповісти лікаря ЦПМСД Подільської міської ради Подільського району Одеської області Євгенія Сухого.
Яким видався ваш перший досвід роботи з телемедичним обладнанням? Чи швидко опанували техніку?
Звісно, на початку було певне хвилювання. Однак команда «Електронне здоров’я» організувала для нас навчання і допомогла налаштувати обладнання.
Покроково перевірили кожен девайс: отоскоп, дерматоскоп, тонометр та електрокардіограф. Спершу пройшли теоретичний етап, потім «пропрацювали» підключення. Зізнаюся, під час навчання все здавалося зрозумілим, але коли дійшло до першої реальної консультації, виникли практичні питання. Я знову звʼязався з техпідтримкою підприємства, вони ще раз усе пояснили і допомогли відпрацювати алгоритм. Після такої детальної підготовки ми впевнено почали використовувати комплекс у щоденній роботі.
Як змінився ваш робочий алгоритм з появою обладнання?
Сама телеконсультація — це дуже зручно, вона проходить швидко і без зайвих складнощів. Найбільше часу забирає підготовчий етап, а саме — заповнення інформаційного бланка при подачі заявки. Щоб лікар-консультант міг надати якісну відповідь, ми маємо підготувати стислу історію хвороби: описати анамнез, додати результати аналізів та обстежень. Процес трудомісткий, але вкрай необхідний для отримання найкращого результату.
Щодо організації процесу, то працює система нагадувань: повідомлення про запланований час приходять на електронну пошту.
Звісно, мій робочий графік дещо трансформувався. Тепер я планую прийом так, щоб виділити окремий час на телемедичні сесії, аби дистанційні консультації проходили вчасно і водночас не страждав амбулаторний прийом пацієнтів.
Як виглядає проведення консультації технічно?
На базі нашої амбулаторії є повний набір діагностичних інструментів: дерматоскоп, отоскоп, офтальмоскоп, електрокардіограф, стетоскоп і навіть датчик ультразвукового дослідження. Увесь цей комплекс розроблений так, щоб лікар-спеціаліст під час відеоконференції міг отримати будь-які додаткові дані в режимі реального часу.
Технічно це виглядає наступним чином: девайси підключаються до спеціального смартфона з програмним забезпеченням, зображення виводиться на екран. Лікар-консультант бачить те саме, що і я. Більше того, він може координувати мої дії — наприклад, підказати, як краще навести УЗД-датчик, щоб якісно оглянути органи.
Те саме стосується і дерматоскопії: спеціаліст бачить чітку картинку високої якості і завдяки своєму професійному досвіду може точно диференціювати патологію. Це дозволяє безпосередньо під час консультації вирішити: чи можна залишити пацієнта під моїм наглядом, чи варто направляти його на подальші обстеження.
Яке обладнання використовуєте найчастіше для телеконсультацій?
Наразі найзатребуванішим є дерматоскоп. Ми часто стикаємося з новоутвореннями на шкірі, тому можливість отримати консультацію саме від фахівців обласного рівня — це величезна перевага.
Також активно використовуємо електрокардіограф. У спірних клінічних випадках ми знімаємо ЕКГ у режимі реального часу і миттєво передаємо дані профільним спеціалістам.
Також незамінним для кардіології та пульмонології є цифровий стетоскоп. Він дозволяє передати те, що неможливо описати словами: патологічні шуми в серці, специфічні звуки чи хрипи в легенях. Завдяки цьому обладнанню лікар-спеціаліст чує пацієнта так, ніби він перебуває безпосередньо в його кабінеті, і може об’єктивно оцінити стан його здоров’я.
Оскільки ми працюємо в районному центрі, у нас бракує деяких профільних лікарів, наприклад, пульмонолога чи гастроентеролога. Тож ми у себе повністю обстежуємо пацієнта і надаємо дані обстеження обласному фахівцю. Я, як лікар первинної ланки, встановлюю попередній діагноз, а фахівець обласної лікарні переглянувши результати досліджень через систему, підтверджує його та коригує тактику лікування.
Як пацієнти реагують на такий формат? Чи немає у них недовіри до «лікування через екран»?
Ми активно популяризували цей проєкт. Тож пацієнти почали цікавитися: коли і при яких захворюваннях можна отримати таку консультацію.
Проте ми завжди пояснюємо, що телемедицина — це не просто розмова перед екраном. Це певний алгоритм. Іноді пацієнт, який роками не обстежувався, хоче одразу потрапити до обласного кардіолога. Ми ж наголошуємо: спочатку потрібно пройти базові обстеження на первинному рівні.
Наприклад, при кардіологічних скаргах ми спершу робимо ЕКГ та УЗД серця. Тільки коли маємо певний пакет документів і бачимо, що проблему неможливо вирішити на рівні сімейного лікаря чи навіть районного спеціаліста, призначаємо телемедичну консультацію. Такий підхід викликає у людей довіру, адже вони бачать серйозну підготовку та фаховість процесу.
Наскільки використання телемедицини економить кошти та час пацієнтів?
Для пацієнта переваги очевидні. Особливо це стосується маломобільних чи нетранспортабельних людей, або тих, хто з різних причин не може поїхати до обласного центру. Телемедицина дозволяє вирішити складні питання щодо діагнозу чи тактики лікування, не відриваючи людину від місця проживання. Ми отримуємо всю необхідну інформацію та план дій у режимі реального часу. А пацієнт отримує консультативну допомогу обласного рівня безпосередньо в нашій амбулаторії.
Чи могли б ви навести приклад успішної історії, коли телемедицина допомогла пацієнту в реальній ситуації?
Один з нещодавніх випадків. Пацієнт близько півтора року страждав на постійну задишку. Він звертався до свого сімейного лікаря, проходив повний спектр обстежень: рентгенографію, перевірку серцево-судинної системи, навіть аналіз мокротиння на туберкульоз. Усі показники були в межах вікових норм, але йому ставало дедалі важче дихати, знижувалася сатурація.
Коли він потрапив до мене на прийом, я вирішив провести спірометрію і встановив попередній діагноз: ХОЗЛ (хронічне обструктивне захворювання легень).
Через систему телемедицини ми зв’язалися з обласним пульмонологом, який підтвердив діагноз і скоригував дозування інгаляційних препаратів, які ми підібрали. Також ми узгодили план дій на майбутнє: контрольну спірометрію через три місяці та можливість госпіталізації до обласної лікарні, якщо динаміка буде недостатньою.
Це був приклад ідеальної співпраці: пацієнт, який півтора року шукав відповідь на свої питання, нарешті отримав чіткий діагноз і схему лікування, а я отримав підтримку експерта та впевненість у правильності своїх дій.
Яких функцій або модулів вам ще не вистачає у системі для ідеальної роботи?
Наразі комплекс повністю задовольняє наші основні потреби, і критичних зауважень до функціонала немає. Усі необхідні для діагностики інструменти вже інтегровані в систему.
Був лише один випадок, коли нам знадобилася консультація вузького спеціаліста — ревматолога, а в загальному переліку за цією спеціалізацією було складно знайти окремого фахівця. Ми знайшли кардіоревматолога і подали запит саме з акцентом на ревматологічний профіль. Хочу подякувати колегам: вони швидко вийшли на звʼязок, і ми успішно вирішили всі питання.
Тож наразі система забезпечує нас усім необхідним для якісної роботи, і навіть якщо виникає потреба у дуже рідкісній спеціалізації, завжди можна знайти рішення завдяки гнучкості комунікації.
Що ви порадили б колезі, який вагається, чи варто використовувати телемедицину?
Я б сказав йому, що будь-яка нова справа чи ідея на початках сприймається з настороженістю: чи принесе це реальну користь, чи варто витрачати час на навчання? Але все в житті пізнається через практику.
Потрібно ставитися до змін сміливіше. Навіть якщо є вагання, краще спробувати та впровадити ці технології, ніж потім шкодувати про втрачені можливості. Коли ви завдяки телемедицині допоможете пацієнту, якому не змогли б допомогти самостійно, усі сумніви зникнуть.
Перелік медзакладів за областями, де можна отримати телемедичні консультації: