Наталія Гасюк: Дефіцит вітамінів та мікроелементів напряму впливає на розвиток 30 % стоматологічних хвороб

Чи можна сказати, що стоматологічне здоров’я напряму залежить від балансу вітамінів та мікроелементів в організмі? 

Результати досліджень останніх років продемонстрували, що роль вітамінів і мікроелементів у збереженні та зміцненні стоматологічного здоров’я є набагато вагомішою, аніж вважалося дотепер. Їх недостатність та дефіцит мають надзвичайно яскраві прояви з боку органів і тканин порожнини рота й слугують неінвазивними біомаркерами, доступними для візуальної оцінки лікарем-стоматологом, що дає змогу запідозрити дані стани. При цьому, така недостатність завжди маскується під велику кількість загальносоматичних захворювань, які маніфестують у порожнині рота. Тому незнання цих особливостей може призвести до встановлення хибного стоматологічного діагнозу, тож і призначення недієвих лікувальних схем, відсутності позитивної динаміки, або й погіршення ситуації. 

Які категорії пацієнтів перебувають у зоні ризику дефіциту вітамінів та мікроелементів «стоматологічного профілю»? 

Найбільш вразливими на предмет виникнення дефіцитів є пацієнти, організм яких зазнає фізичного та психологічного становлення чи перебудови – це передусім діти та підлітки, вагітні, годувальниці, жінки в перименопаузі та менопаузі, люди старшого віку та пацієнти з обтяженим соматичним статусом. Потреба у вітамінах і мінералах значно зростає у разі перенесення ГРВІ, ендокринної і нервової патології, інтенсивних фізичних, розумових та емоційних навантаженнях, стресу. Доволі часто дефіцит може виникати при недостатньому надходженні необхідних елементів з продуктами харчування. Дисбаланс макронутрієнтів також впливає, зокрема переважання моносахаридів серед вуглеводів спричинює дефіцит вітамінів групи В, а недостатнє надходження тваринного білка є причиною недостатності вітаміну С та РР.

Усі називають основним мікроелементом для здоров’я зубів кальцій. Чи справа тільки в ньому? 

Насправді це твердження не зовсім вірне, оскільки паралельно з кальцієм мають бути ще кофактори, які забезпечують адекватний його метаболізм і здатність накопичуватися у тканинах, в яких він потрібен. Тому організму також необхідні:

• фосфор — бере участь у формуванні мінерального каркасу твердих тканин і забезпечує кислотостійкість емалі;
• фтор — зміцнює емаль і протидіє розвитку карієсу;
• магній — є регулятором метаболізму кальцію; 
• калій — сприяє щільності кісткової тканини;
• цинк — сприяє відновленню цілісності слизової оболонки ясен та порожнини рота та зміцненню імунітету;
• селен — має потужний антиоксидантний вплив на весь організм.

Чим загрожує їх дефіцит?

Найчастіше ми діагностуємо недостатність та латентний дефіцит заліза. При цьому з боку порожнини рота спостерігаються спотворення смаку, кровоточивість ясен, множинний карієс, ураження шкіри кутів рота, а також стоншення волосся, нігтів, лущення шкіри. 

Зважаючи на умови стресу, в якому ми нині всі живемо, доцільно сфокусувати увагу на магнії, дефіцит якого дуже часто діагностується внаслідок вичерпання його резервів при стресі та емоційних напруженнях. 

Які вітаміни є ключовими для підтримання здоров’я зубів і ясен? 

Насправді майже всі, про те є такі, що ініціюють більш виражені клінічні зміни з боку органів порожнини рота, і ті, які провокують менш яскраву симптоматику. Серед перших це вітамін С, Д, А, групи В, а саме В9, В2, В3, В7, В12, В 6, В1. Також важливі вітаміни Е, К, P, а також такі вітаміноподібні речовини як ліпоєва кислота, холін, інозитол.

В останні роки прискіпливої уваги наукової спільноти різних фахів, заслуговує вітамін Д, і це зовсім не безпідставно. Оскільки саме «сонячний вітамін» забезпечує всмоктування, кумуляцію та метаболізм кальцію і підтримує в такий спосіб здоров’я кісткової тканини організму в цілому і щелеп та емалі зокрема У разі його нестачі стикаємося з множинним карієсом, хворобами пародонта, рецидивуючим афтозним стоматитом, герпетичними та грибковими ураженнями. Слід врахувати й вплив вітаміну Д на імунітет.

Прицільної уваги потребує і недостатність аскорбінової кислоти, хоча вона зустрічається значно рідше, проте ініціює порушення метаболічних процесів в організмі, знижує фагоцитарну активність лейкоцитів, що створює передумови для мікробного навантаження в порожнині рота, і виникнення аутоінфекційних захворювань. Також може підвищитися проникності судинної стінки, що є причиною запалення ясен та слизової рота, із крововиливами та кровоточивістю.

Ще один важливий вітамін — В2. Прояви його недостатності: 

• тріщини в кутах рота, вкриті жовтими кірочками (найтиповіший)
• сухість, набряк, почервоніння та лусочки на губах, які часто поєднуються з ураженням шкіри в ділянці крил носа, 
• ураження язика (відчуття печіння, болю, сухості, атрофії, поява тріщин, спотворення смаку)
• світлобоязнь та сльозотеча
• втрата апетиту, ваги, загальна слабкість, погіршення когнітивних функцій та розумових здібностей.

Недостатність вітаміну В9 впливає на стоматологічний статус як прямо (зниження регенерації, потоншення слизової оболонки порожнини рота) так і опосередковано (його дефіцит призводить до розвитку анемії, яка доволі часто супроводжується появою рецидивуючого афтозного стоматиту). 

Недостатність вітаміну А має надзвичайно яскраві прояви з боку слизової оболонки порожнини рота у вигляді підвищеного зроговіння епітелію, порушення функції слинних залоз (виникають проблеми зі зволоженням слизової, погіршується загоєння ран, знижується антимікробний захист). При дефіциті цього вітаміну страждає не лише слизова оболонка, а й тверді тканини зубів, оскільки слина має і карієспротекторний та антимікробний вплив, а білки слини звʼязують кальцій і фосфати, утворюючи рідину, яка здатна підтримувати динамічний баланс процесів демінералізації та ремінералізації емалі, критично важливих складових для превенції карієсу. 

Провідними клінічними ознаками дефіциту вітаміну В12 будуть відчуття дискомфорту, підвищеної чутливості, та сухості порожнини рота, печіння язика. На спинці язика з’являються плями чи смуги червоного кольору. З наростанням дефіциту можливе запаморочення, загальна слабкість, підвищена втомлюваність, порушення прийому їжі. 

Чи можна говорити про ризики надлишку згаданих елементів в організмі та його негативних наслідках? 

Ще десять років тому такий стан спостерігали рідко, проте нині, у зв’язку з досить поширеним споживанням БАДів і вітамінних комплексів, такі випадки трапляються дедалі частіше. Водорозчинні вітаміни не кумулюються в організмі і досить швидко виводяться, тож небезпечним є надлишок саме жиророзчинних вітамінів, таких як А, D, які здатні накопичуватися в організмі та можуть спричинити свербіж, зміну кольору шкіри, проблеми з волоссям, нігтями, погіршення роботи печінки, нирок, серця, розлади з боку травного каналу, головний біль, погіршення апетиту, нудоту, проблеми зі сном, дратівливість.

Тому при вживанні комплексів важливо дотримуватися рекомендацій лікаря чи дієтолога. Доцільно перед їх призначенням провести скринінг на предмет дефіциту вітамінів та мінералів, які плануєте вживати. І в жодному разі не перевищуйте рекомендовані добові дози, особливо жиророзчинних вітамінів.

Наскільки дефіцит мікроелементів впливає на процеси загоєння після стоматологічних втручань? 

На мою думку, найбільш недооціненим мікроелементом в такому випадку є цинк. Оскільки він підтримує нормальний біоценоз порожнини рота, зменшуючи інтенсивність утворення зубних нашарувань, володіє потужними протизапальними властивостями та прискорює загоєння тканин.

Він відповідальний за профілактику запалень, зменшення нальоту, регенерацію.

Чи є конкретні рекомендації, які вітаміни та мікроелементи приймати пацієнтам з різними стоматологічними патологіями? 

Я виділила б органо- та тканинно-спеціфічні вітаміни, як більше задіяні в метаболізмі. 

Так при гінгівіті важливими є вітаміни: 

• C у поєднанні з рутином, оскільки забезпечує вироблення колагену та зміцнення зубної зв’язки; 
• D, який регулює засвоєння кальцію, та має виражений протизапальний ефект; 
• А, який покращує функціонування слизової та трофіку епітелію ясен. 

Серед мінералів, доцільно виокремити кальцій, фосфор, фтор, магній.

При пародонтиті, потрібен комплекс вітамінів C, D, A, K та групи B, які зміцнюють ясна, сприяють загоєнню, покращують засвоєння кальцію для кісток та мають протизапальну дію. 

Ключовими мінералами є кальцій, магній та цинк. 

При пародонтозі вітамінний склад буде стереотипним, а от мікроелементний доцільно розширити, додавши фосфор і фтор.

При рецидивуючому афтозному стоматиті передусім слід подолати дефіцит заліза, фолієвої кислоти, вітамінів групи B (B1, B2, B6, B12), та А, які відповідають за регенерацію слизових оболонок та імунну відповідь. Важливий вітамін С, але бажано у формі аскорбату кальцію, яка зміцнює судини і є потужним антиоксидантом. За умови діагностованого дефіциту, важливим для модуляції запальної відповіді є вітамін Д та Е, з метою цитопротекторного впливу.

Щодо мікроелементів – необхідний баланс цинку, кальцію і магнію. 

При маніфестації червоного плескатого лишаю в порожнині рота, раджу вітамін A та E – для прискорення регенерації та відновлення слизової оболонки. За умови діагностованого дефіциту чи недостатності виправданим є призначення вітаміну Д. З метою зміцнення імунітету та модуляції емоційної сфери – вітаміни групи В та С. 

Щодо мінералів, то напрацювання останніх років у даному напрямку, робить «королем» цинк у формі піколінату. 

При грибкових ураженнях порожнини рота доцільно сфокусуватися на препаратах вітамінів групи В (В1, В2,В6,В12). Оскільки при кандидозах доволі часто має місце дисбіоз кишківника, а деякі вітаміни групи В виробляються мікрофлорою кишківника, і як наслідок процес їх вироблення порушений. Також слід пам’ятати, що кандидоз – це проблема імунітету, тому потрібен вітамін С. 

При герпетичних ураженнях потрібні вітаміни С, D, А, Е та групи B для підтримки імунітету, оскільки маніфестація герпесу є індикатором порушення імунної відповіді.

Серед мінералів важливі цинк та амінокислота лізин. 

Які продукти варто включати до раціону для профілактики стоматологічних проблем? 

Це питання досить індивідуальне, я — за персоніфікований підхід до кожного пацієнта. Проте загальні засади харчування для профілактики стоматологічних захворювань, включають вживання молочних продуктів, джерел білка, твердих овочів та фруктів у відповідних пропорціях. Головне «баланс». Раджу мінімізувати вживання занадто кислих, солодких, перчених, копчених продуктів, газованих напоїв, випічки, дріжджових продуктів, спиртних напоїв. 

Чи рекомендуєте ви пацієнтам додаткові вітамінно мінеральні комплекси, і в яких випадках це виправдано? 

Рекомендую і доволі часто, але на засадах попереднього скринінгу на предмет дефіциту чи недостатності. Недостатність можна запідозрити за наведених вище ознак та провести відповідний лабораторний скринінг. Він необхідний для підбору дієвого дозування з метою закриття дефіциту, оскільки більшість вітамінних комплексів містять профілактичні дози вітамінів і мінералів, яких недостатньо для відновлення оптимального показника. Коли діагностовано латентний дефіцит, достатньо збагатити харчовий раціон продуктами, які містять необхідні вітаміни. У разі недостатності та дефіциту доцільною буде фармакологічна корекція препаратами вітамінів з обов’язковим лабораторним моніторингом у динаміці, щоб не спричинити гіпервітамінозу, або підібрати іншу форму препарату! 

Як часто потрібно перевіряти рівень основних мікроелементів у крові для профілактики стоматологічних захворювань?

З метою профілактики раджу 1 раз на рік моніторити профіль вітамінів В9, В12 та сироваткового заліза, і один раз на пів року – жиророзчинних вітамінів А та Д, а в разі необхідності терапії – і по її завершенню. Це допоможе оцінки інтенсивність їх накопичення в організмі, яка є дуже індивідуально, що в подальшому визначає форму вітамінів та тривалість курсу.

Які міфи ще існують серед пацієнтів щодо нутритивної підтримки стоматологічного здоров’я? 

Перший міф — переконання в тому, що вітаміни це «чудодійна пігулка», яка замінює їжу. Звісно, що це не так, оскільки для повноцінного функціонування організму важливий саме «баланс» нутрієнтів, який забезпечується ще й наявністю білків, жирів, вуглеводів, клітковини тощо. Другий міф: вітаміни завжди приносять користь. Насправді вони, як і будь-які лікарські засоби, є корисними (особливо лікувальні дозування), коли діагностовані їх дефіцити, лише тоді їх призначення виправдане. Надлишок жиророзчинних вітамінів навпаки здатен спричинити проблеми зі здоров’ям. 

І ще один міф. Досить часто пацієнти говорять: «Я повноцінно харчуюся, тож недостатність вітамінів мені не загрожує». Насправді далеко не завжди збалансоване харчування може забезпечити оптимум рівня вітамінів, оскільки потреба у тому чи іншому вітаміні чи мінералі є дуже індивідуальною й залежать від багатьох факторів, як і механізми їх засвоєння.