Минув рік відтоді, як в Україні було ліквідовано медико-соціальні експертні комісії (МСЕК), а натомість почали створюватися експертні команди оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО). І попри те, що реформа МСЕК – багатоетапний процес, вже можна говорити про перші підсумки.
Необхідність та сутність реформи
Передумови
Система МСЕК була спадком радянської моделі – надмірно бюрократизованою, непрозорою та вразливою до корупційних зловживань. Воєнний стан фактично оголив усі її системні проблеми: приниження гідності пацієнтів під час процесу оформлення статусу інвалідності, затягнуті терміни, непрогнозовані рішення.Тож питання про те, чи потрібні зміни, не стояло взагалі, на часі було питання: як досягти намічених цілей?
«Реформа МСЕК – складна та багатоетапна. Ми слідуємо плану заходів, який був затверджений урядом, та виважено підходимо до кожного етапу. Велика увага приділяється оцінці сфери потреб людини з обмеженням функціонування. Команда МОЗ детально проаналізувала досвід більше ніж 10 країн світу на предмет того, як у них відбувається процес встановлення обмеження функціонування та отримання статусу людини з інвалідністю. У фокусі нашої уваги — спрощення процесів, прозорий механізм оскарження прийнятих рішень, цифровізація МСЕК. Всі процедури мають бути максимально прозорими та зручними для людини», — заявляв рік том, на початку реформи міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Суть реформи
З 1 січня 2025 року в Україні замість ліквідованих МСЕК запроваджено нову систему оцінювання повсякденного функціонування людини, яка покликана змінити застарілу неінклюзивну систему у цій царині.
Основна мета – забезпечити безперебійну, швидку прозору й позбавлену надмірної бюрократії та корупції, а головне – зручну для людей послугу щодо оформлення/продовження інвалідності.
Новий підхід передбачає не лише встановлення статусу інвалідності, а й комплексне оцінювання стану людини для з’ясування її повсякденних потреб та обмежень, щоб надати максимальну підтримку – відповідну реабілітацію, допоміжні засоби реабілітації, визначити, чи потребує людина догляду тощо.
Власне, це стало можливим завдяки запуску єдиної е-системи, що об’єднала всі етапи ОПФО – від направлення лікаря до рішення експертної команди.
Тож, якщо коротко резюмувати зміст реформи, зауважимо, що вона:
- змінює статусоцентричний підхід (інвалідність як «ярлик») на оцінку реальних обмежень життєдіяльності;
- базується на Міжнародній класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ) та доказовій клінічній експертизі;
- інтегрована з цифровими системами охорони здоров’я і соціальної сфери;
- орієнтована на потреби людини, а не лише на медичний діагноз.
Які результати розслідувань скандальних справ та їхній поточний статус
У процесі реформи, за повідомленням міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка,
«…створено Центр оцінювання функціонального стану особи [далі – Центр]. Його завдання – формувати єдині стандарти об’єктивної оцінки, надавати методичну підтримку експертним командам і забезпечувати незалежний розгляд скарг». За словами міністра, станом на 3 грудня 2025 року, до Центру надійшло 11 194 заяви на оскарження рішень експертних команд та колишніх МСЕК, розглянуто 7331 заяву, з них 5661 рішення (понад 83%) залишено без змін, у 1034 випадках (близько 16%) Центр ухвалив нові рішення, 18 рішень скасовано без винесення нових.
Віктор Ляшко також надав інформацію щодо рішень МСЕК, винесених до 2025 року для певної категорії службовців, що викликали суспільний резонанс. Отже, за результатами матеріалів, які були передані до МОЗ України від СБУ, ДБР, Офісу Генерального прокурора, було розглянуто понад 2 тисячі справ:
- у 857 випадках рішення було визнано необґрунтованим і скасовано,
- у 442 випадках змінено або групу, або термін встановлення інвалідності.
Найбільше таких справ щодо працівників Державної митної служби – 252 справи, а також щодо працівників органів прокуратури – 177 і Державної податкової служби – 165.
Всього, за словами керівниці Центру ОПФО Олени Мороз, до Центру було передано понад 15 тис. справ від правоохоронних органів.
Йдеться про перевірку обґрунтованості рішень МСЕК та нових експертних команд, зокрема у справах щодо високопосадовців.
Розгляд таких справ триває і є складним, він потребує аналізу медичних і юридичних матеріалів; часто включає дообстеження пацієнтів; супроводжується матеріалами слідства.
Центр визнає затримки, але підкреслює поступове наближення до нормативних термінів у 2026 році.
«Я знаю, що найголовніший виклик і біль, з якою звертаються пацієнти до гарячої лінії Центру оцінювання, гарячої лінії МОЗ, це терміни розгляду їхніх справ. Хочу декілька слів сказати, чому так відбулося і чому ці терміни дійсно достатньо тривалі. Тому що Центр почав своє функціонування з 1 січня з нуля», — пояснила пані Мороз.
Вона також повідомила, що найпершим непростим завданням було створення мережі лікарів, «..яких збирали по всій країні, по закладах вищої освіти». Це було досить непросто, тому що до роботи залучалися викладачі, які мали свої навантаження з навчального процесу й ніколи раніше не займалися оцінюванням та експертизою. Певний час знадобився, щоб налаштувати ці процеси саме з цією командою. Чому саме викладачі закладів вищої освіти? Тому що це – «найфаховіший рівень професійної компетенції в медицині. Це люди, які навчають наших лікарів, які обізнані з найсучаснішими класифікаціями, критеріями діагностики, лікуванням тощо», — наголосила пані Мороз під час брифінгу.
Сьогодні ця команда складається з майже 200 лікарів з 14 регіонів України.
Перший рік реформи як перший етап: результати, новий маршрут пацієнта та виявлені виклики
Терміни та ефективність
- Подано понад 580 тис. справ.
- Розглянуто 523 тис. справ.
- Середній термін розгляду:
- червень — 33 дні,
- грудень — 19 днів.
- Виявлено регіональні перевантаження, над якими МОЗ працює через розширення спроможностей.
Що в результаті отримали пацієнти
- Значно спрощений і скорочений маршрут.
- Менше фізичних і бюрократичних бар’єрів – не пацієнт носить документи по кабінетах, а дані йдуть за людиною через електронні системи.
- Реальний вибір форми оцінювання та територіальної прив’язки (екстериторіальність).
- Зниження корупційних ризиків через цифрові сліди та анонімізацію.
- Право на представника (адвокат, лікар, родич).
- Право на фіксацію (у т.ч. відеозапис), зворотний зв’язок і оскарження.
- Швидший доступ до соціальних гарантій і послуг.
- Відновлення гідності людини як центральної цінності системи.
Що отримали лікарі (первинна ланка, спеціалісти, члени експертних команд)
- Перехід від примусової участі до добровільної професійної діяльності.
- Залучення лікарів-практиків, а не «кабінетних» експертів.
- Матеріальна мотивація через Програму медичних гарантій.
- Оплата за випадок, а не фіксована ставка.
- Доступ до навчання:
- курс Академії НСЗУ,
- понад 50 вебінарів,
- постійна підтримка через професійні чати (17 тис. лікарів).
- Чіткі стандарти й методологія замість регіональної «вольниці».
Що покращилося
- Людиноцентричність і гідність процесу.
- Шестикратне розширення експертної мережі (з ~1 тис. до >7 тис. лікарів).
- Скорочення термінів розгляду.
- Прозорість і контроль у режимі реального часу.
- Стандартизація рішень через клінічну настанову (проєкт документу оприлюднено для громадського обговорення на сайті МОЗ України).
- Інтеграція з соціальною та оборонною сферами.
- Визнання українських ІТ-рішень на GovTech Awards.
Новий маршрут пацієнта
За інформацією МОЗ України, вже у перші 3 місяці роботи е-системи було ухвалено рішення для понад 100 тисяч осіб.
Звісно, першими відчули переваги цифровізації люди, яким вже є з чим порівнювати – замість місяців на підготовку та збір довідок, поїздок до комісій та додаткових обстежень – отримання електронного направлення, а далі можна обрати зручний та доступний формат індивідуально:
• очно – у закладі охорони здоров’я,
• дистанційно – з використанням телемедицини,
• заочно – на основі наданих документів,
• з виїздом – за місцем перебування чи лікування пацієнта.
Таким чином, вперше на національному рівні впроваджено можливість пройти оцінювання дистанційно, заочно або з виїздом додому. При цьому, формат жодним чином не шкодить якості рішень, а маршрут пацієнта скоротився до 6 кроків:
1. Звернення до лікуючого лікаря (первинного або спеціалізованого; для військових – також голова ВЛК).
2. Формування електронного направлення з повним пакетом документів.
3. Перевірка адміністратором закладу та постановка в електронну чергу.
4. Автоматичне призначення дати й часу розгляду.
5. Оцінювання експертною командою (очне, заочне, дистанційне або виїзне).
6. Автоматична передача рішень до:
- соціальної сфери (пільги, виплати, послуги),
- Міноборони/ТЦК – за потреби.
Які проблеми та виклики виявилися
- Перевантаження окремих закладів і напрямів (онкологія, травми війни).
- Велике навантаження на Центр оцінювання.
- Затримки через дообстеження та спадкові справи МСЕК.
- Необхідність подальшої стандартизації та навчання.