Проходження БПР закріплене на рівні закону, неатестованих можуть відсторонити від виконання професійних обов’язків

Головна редакторка

Директорка Бізнес-школи НМУ імені О.О. Богомольця Тетяна Вежновець

У липні 2025 року набув чинності новий Порядок проведення атестації працівників сфери охорони здоров’я, яка відновиться через пів року після завершення воєнного стану. Однак набирати бали БПР необхідно вже зараз, і не лише лікарям, а й усім працівникам сфери охорони здоров’я. Що потрібно врахувати, чому небезпечно зволікати, і як виконати нові правила – The Pharma Media розповіла професорка, д.м.н., директорка Бізнес-школи НМУ імені О.О. Богомольця Тетяна ВЕЖНОВЕЦЬ.

Головне питання: чи потрібен «повний набір» балів БПР за 2025 рік, адже нові правила діють лише пів року, і з якого періоду вони враховуються?

Передусім – про кількість балів БПР, яку мають декларувати працівники за рік, тобто й у 2025 році. Професіонали у сфері охорони здоров’я (лікарі, фармацевти, професіонали з вищою немедичною освітою тощо) зобов’язані здобути 50 балів, фахівці (медичні сестри, асистенти фармацевтів, фахівці з немедичною освітою та інші) – 30 балів. Бали за 2025 рік враховуватимуться як ті, що були набрані після липневого наказу, так і ті, що працівник набрав до цієї дати. 

Важливо врахувати, що кількість балів БПР за один вид заходу неформальної або інформальної освіти не може становити більше ніж половина мінімальної кількості балів БПР за рік (професіоналам – 25, фахівцям – 15), хоча це не стосується циклів спеціалізації. За дистанційне навчання зараховується щонайбільше 20 балів професіоналам і 15 балів фахівцям за рік. 

Які заходи різних видів освіти передбачені для БПР? 

Бали БПР можна отримати за здобуття освітньо-наукового та наукового ступеня, що є власне формальною освітою. Хоча зрозуміло, що таке відбувається значно рідше. 

Тому переважно це неформальна освіта (цикли ТУ, професійне стажування за межами закладу, майстер-класи, симуляційні тренінги, семінари, фахові школи, наукові та науково-практичні конференції, симпозіуми, дистанційне навчання тощо) 

До заходів БПР інформальної освіти зараховуються публікації статей в журналах з імпакт-фактором, участь у групах рівних). 

Чи мають бути представлені в портфоліо всі види освіти?

Ні, не обов’язково, можна відвідувати кілька заходів, що належать до одного виду освіти. Втім, у мінімальному обсязі балів повинно бути не більше половини за один вид заходів ( ТУ, спеціалізація, майстер класи тощо). 

Чи є обов’язкові напрямки, за якими працівник має набрати бали БПР?

Усім працівникам сфери охорони здоров’я потрібно пройти навчання за шістьма обов’язковими напрямами: етичні питання; консультування та професійні комунікаційні навички; порядок проведення та документування результатів медичного обстеження; цифрова компетентність; невідкладна (екстрена) медична допомога; інфекційний контроль. Однак такі навчання потрібно проходити не щорічно, а один раз на 5 років, тобто впродовж міжатестаційного періоду. 

Якщо працівник має дві спеціалізації, чи по кожній з них йому потрібно набирати 50 балів?

Так. Ведення особистого портфоліо й надалі атестація відбувається не за посадами, а саме за спеціальностями. Тобто скільки спеціалізацій, стільки й портфоліо. 

Якщо працівник проходить захід БПР, отримані бали можуть бути зараховані тільки в одне портфоліо? 

Ні, якщо захід тематично підходить для кількох спеціалізацій, які необхідні працівнику, ці бали можна зараховувати в кілька портфоліо. Тобто потрібно дивитися на програму заходу, який обирає працівник. Обов’язкові заходи, про які ми говорили, зараховуються в усі портфоліо. 

За які заходи можна заробити найбільшу кількість балів?

Найбільше – за цикл тематичного удосконалення – 30 балів за два тижні навчання, 20 балів – за тиждень. Але й на тренінгах, якщо вони тривалі, можна заробити пристойну кількість балів. 

Що буде, якщо працівник не набере необхідної кількості балів? 

Прямих санкцій за це не передбачено. 

Але коли буде відновлена атестація (за новими правилами – через шість місяців після завершення воєнного стану) і працівник, який на то й час має її проходити, не набере необхідної кількості балів (а це потрібно робити щороку) то атестаційна комісія закладу не зможе його атестувати й спрямує на цикл спеціалізації для відновлення медичної чи фармацевтичної практики. Після цього працівник зможе отримати сертифікат спеціаліста й з цієї дати почнеться його новий атестаційний період. 

Якщо працівник подасть неправдиві дані про проходження БПР, його також не атестують, у такому випадку атестаційна комісія також прийме рішення про необхідність відновлення медичної чи фармацевтичної практики працівника, що передбачає проходження спеціалізації й отримання нового сертифіката. Та що найнеприємніше – на період проходження циклу спеціалізації керівник закладу може або відсторонити працівника від виконання професійних обов’язків, або перевести його на посаду стажиста. А стажист, як відомо, прирівнюється до рівня фахівців, медичних асистентів, фельдшерів, асистентів. Тобто це серйозне застереження. І дуже погано, якщо працівники не враховують цього й не подбали про набір балів впродовж року, який добігає кінця. Це велика недбалість. 

Адже прийнятим у цьому році Законом України № 4246-IX, який набрав чинності 27 вересня, передбачена обовʼязковість проходження БПР. Тобто вже на рівні закону прописано: це не право, а обовʼязок працівника.

Раніше було інакше?

Раніше дехто не поспішав наповнювати портфоліо, заробляти бали БПР, розраховуючи на те, що через кожні 5 років просто пройде спеціалізацію й працюватиме далі. Нині ж у разі перевірок можуть бути серйозні санкції, тому що працівник не має права здійснювати професійну діяльність, якщо не здобуває бали БПР щороку і не проходить атестацію. 

Ще одне ноу-хау: атестація відбуватиметься за місцем роботи працівника. А що, коли людина працює в кількох закладах? 

Такі працівники проходитимуть атестацію за відповідною спеціальністю лише за одним з місць роботи (основним або за сумісництвом). Якщо в закладі, де працівник працює за основним місцем роботи є умови проходити атестацію (тобто є можливість створити повноцінну атестаційну комісію у складі не менше 6 осіб, провести її ротацію на третину кожні 3 роки тощо, вимоги щодо цього теж прописані), то він проходитиме її там. Якщо ні – можна пройти атестацію в закладі, де особа працює за сумісництвом. Якщо ж обидва заклади не відповідають згаданим вимогам, наприклад, окремі аптеки, тоді має бути створена атестаційна комісія на вищому рівні. 

А що робити ФОПу? 

ФОП також має наповнювати портфоліо, виконувати всі вимоги до БПР, проте йому доведеться проходити атестацію у відповідних департаментах охорони здоров’я чи територіальних органах Держлікслужби (якщо це фармацевт).

Атестація підтверджується автоматично?

Якщо працівник виконав усі вимоги щодо умов її проходження, зокрема, набрав необхідну кількість балів, то атестація полягає у перевірці та підтвердженні поданих документів. Це компетенція кадрової служби закладу. До речі, серед нових обов’язкових умов для проходження атестації – наявність документа про належний рівень володіння українською мовою. Це або атестат про середню освіту, який засвідчує вивчення української мови, або сертифікат про рівень володіння державною мовою. Але це якщо йдеться про чергову атестацію і якщо працівник не претендує на отримання вищого рівня кваліфікації – достатньо щороку і вчасно передавати до відділу кадрів своє освітнє портфоліо і атестаційна комісія прийматиме рішення за матеріалами атестаційної справи. 

У разі бажання працівника підвищити рівень професійної кваліфікації, процедура дещо інша. 

Чи є особливості підтвердження та присвоєння кваліфікаційних категорій? 

Нині поняття кваліфікаційних категорій замінюється на рівні професійної кваліфікації, які мають бути передбачені в професійних стандартах. Якщо у професійному стандарті прописані вимоги до рівня професійної кваліфікації, то працівнику під час атестації (у разі її успішного проходження) будуть присвоюватися рівні професійної кваліфікації за конкретну спеціальність. Якщо ж у стандартах таких ще не передбачено, просто відбудеться підтвердження професійної кваліфікації. Станом на сьогодні професійних стандартів напрацьовано дуже мало. Хоча є амбітна мета розробити їх за кожною спеціальністю. 

Одна з претензій працівників щодо проходження БПР: це затратно.

По-перше, нині є абсолютно безоплатні платформи, наприклад, у Державному експертному центрі, Центрі громадського здоров’я, інші варіанти електронних платформ, де можна проходити дистанційне навчання й отримувати бали БПР. По-друге, держава передбачає компенсацію для здійснення БПР за основним місцем роботи працівникам комунальних заходів охорони здоровʼя (2 тис грн на рік). 

Втім зараз дуже багато платних пропозицій. Як переконатися, що провайдер справжній?

Інформацію щодо провайдерів БПР можна перевірити на сайті Центру тестування МОЗ України, де оприлюднено їх перелік та вже затверджені заходи, які вони проводять. Центр тестування дуже ретельно перевіряє провайдерів та їхню діяльність: програми заходів, річні плани, резюме тренерів. Заходи з нарахуванням балів БПР мають право проводити лише провайдери, акредитовані Центром тестування і кожен захід БПР повинен бути відповідно зареєстрованим. 

Портфоліо ще паперове чи вже електронне?

Поки що паперове, оскільки наразі ще немає єдиної бази медичних та фармацевтичних працівників. Але в портфоліо вже з’явилася новинка: на 2026 рік його потрібно заповнювати у новій формі, зокрема, вказувати, яку компетентність хоче підвищувати працівник, і на який результат очікує. Щоправда, цей пункт потрібно погодити з керівником закладу, адже може статися так, що бажання працівника не збігатимуться з перспективами розвитку чи реорганізації закладу, тоді керівник скорегує план і спрямує працівника на набуття інших, необхідних закладу, компетенцій. Окрім плану нова форма портфоліо містить звіт про участь у заходах БПР та інші форми вдосконалення професійних компетенцій з кількістю нарахованих балів БПР.

Дуже багато медиків та фармацевтів виїхали за кордон з початком війни, декого мобілізували. Як їм проходити атестацію після війни, якщо бали БПР вони не набирають?

У наказі МОЗ №650 цим питанням присвячено цілий розділ, де вказано, у яких випадках необхідне відновлення практики. Зокрема, там вказано: якщо працівник не здійснює професійної діяльності впродовж 3 років, тоді він повинен відновлювати свою практику пройшовши цикл спеціалізації. 

Це стосується тих, хто перебуває поза межами країни, служить в лавах ЗСУ чи перебуває на окупованих територіях, або ж це жінки, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, тобто ці категорії повинні будуть пройти цикли спеціалізації. Однак для працівників, яких мобілізували, можуть бути запропоновані цикли спеціалізації за скороченими програмами й термінами, з урахуванням рівня їх попередньої підготовки. А всі інші групи для відновлення практики проходять спеціалізацію тієї тривалості, яка вказана в наказах МОЗ № 1347 від 25. 07. 2023 р. (для лікарів та фармацевтів), № 2016 від 10. 11 2022 р. (для середнього медперсоналу) та №112 від 23. 01. 2024 р. – для професіоналів з вищою медичною освітою.