Національний каталог цін на ліки створено — що зміниться

Про що нові правила

Нові правила ціноутворення передбачають реферування та декларування цін у Національному каталозі цін на лікарські засоби (далі – Нацкаталог). Процес стартував після ухвалення постанови КМУ від 4.04.2025 р. № 439, якою затверджено:

• Порядок реферування цін на лікарські засоби 
• Порядок декларування цін на лікарські засоби в Національному каталозі цін 
• Порядок створення та управління Національним каталогом цін.

Що підлягає реферуванню

Реферування — це визначення максимально допустимих цін на ЛЗ шляхом їх порівняння з аналогічними препаратами в інших країнах. МОЗ використовувало таке порівняння, опираючись на дані про ціни з восьми референтних країн: Польщі, Словаччини, Чехії, Латвії, Угорщини, Молдови, Румунії та Болгарії.

Гранична референтна ціна розраховується як середнє значення трьох найнижчих цін з чотирьох країн, за виключенням найнижчої ціни. 

Однак, якщо препарат з аналогічними характеристиками відсутній щонайменше у половині з вказаних країн, тоді референтна ціна не може бути розрахована. 

Також реферуванню підлягають не всі лікарські засоби, а лише ті, що:

• включені до Національного переліку основних лікарських засобів;
• не включені до Нацпереліку, але є рецептурними, 
• є безрецептурними, але спеціально визначені МОЗ для реферування.

Оновлення референтних цін здійснюватиметься щорічно до 1 грудня, з можливістю позачергового оновлення у визначених МОЗ випадках. 

Якщо препарат підлягає реферуванню, то виробник не може задекларувати його за вищою ціною, ніж обрахована як гранична референтна. 

Як декларуються ціни 

Паралельно з реферуванням відбувалося декларування цін на ЛЗ для внесення їх до Нацкаталогу.

Відповідно до затвердженого урядом Порядку, декларуванню підлягають оптово-відпускні ціни на лікарські засоби, включені до Національного переліку основних лікарських засобів (далі – Нацперелік), Rx- препарати та окремі безрецептурні, зокрема оригінальні (інноваційні) та їх генерики. 

Не підлягають обов’язковому декларуванню ліки, які закуповуються за договорами керованого доступу, включені в програми реімбурсації, ті, що закуповуються централізовано, наркотичні та психотропні препарати (за винятком низьких доз), радіофармацевтичні засоби.

Для генеричних і подібних біологічних лікарських засобів ціна декларується на рівні не більше 75% від ціни відповідного оригінального препарату.

Якщо препарат підлягає реферуванню, його гранична ціна, що декларується виробником, не повинна перевищувати граничну референтну ціну, визначену МОЗ. 

Процес декларування здійснюється заявниками (власниками реєстраційного посвідчення на лікарський засіб або їх уповноваженими представниками). 

Як формується ціна в Нацкаталозі 

Спочатку виробники або імпортери ліків декларують максимально допустимі (граничні) оптово-відпускні ціни на свої ЛЗ, тобто без урахування гуртових і роздрібних надбавок та ПДВ. 

Після цього МОЗ за спеціальною формулою розраховує максимальну роздрібну ціну, з урахуванням дозволених надбавок дистрибʼюторів, аптек, плюс ПДВ. Це й є максимальна (гранична) ціна, вище якої ці ліки забороняється продавати в аптеках.  

Ціни в каталозі можуть змінюватися чи переглядатися:

• за заявою виробника чи імпортера (зазвичай не частіше одного разу на 6 місяців);
• у разі значного (більш як 5%) коливання валютного курсу гривні;
• за рішенням МОЗ після відповідних перевірок чи уточнень.

Якщо виявиться факт завищення граничної ціни, МОЗ може виключити препарат з Нацкаталогу. 

Всі етапи пройдено

Формування Нацкаталогу розпочалося у квітні 2025 року, на разі процес завершено. Він відбувався у 3 етапи:

Перший передбачав впровадження референтного ціноутворення та внесення до Нацкаталогу ЛЗ з Нацпереліку. 

На другому етапі, який стартував у червні 2025 року, відбувалося декларування цін на рецептурні ліки, які не ввійшли до Нацпереліку. 

Третій етап охопив декларування цін на ОТС — препарати, що також перебувають поза Нацпереліком. 

На початку реформи передбачалося, що ціни на останні ЛЗ підлягатимуть реферуванню, однак постановою КМУ від 20.08.2025 р. № 1013 цю норму було скасовано. Оскільки з’ясувалося, що у референтних країнах відсутні дані про ціни на такі ЛЗ. Відтак відбулося декларування цін на ОТС-препарати поза Нацпереліком без встановлення на них граничних референтних цін.

На сьогодні Нацкаталог містить задекларовані граничні оптово-відпускні ціни на:

• препарати, включені до Національного переліку основ¬них лікарських засобів (понад 3300 позицій) 
• рецептурні лікарські засоби, не включені до Нацпереліку (понад 4 100);
• безрецептурні лікарські засоби, не включені до Нацпереліку (понад 2700).

Відповідно до Закону України «Про лікарські засоби» реалізувати ліки за цінами, вищими за граничні (з урахуванням всіх граничних надбавок та ПДВ), заборонено. У разі, якщо ціна на препарат не задекларована в Нацкаталозі, його обіг в Україні заборонений. 

Які відомості містяться в Нацкаталозі

Національний каталог цін, оновлений 30.10. 2025 року оприлюднено на сайті МОЗ України в розділі «Національний каталог цін» за посиланням.

Ним можуть скористатися всі бажаючі, в тому числі й пересічні громадяни, якщо вони зацікавляться ціною на потрібний їм лікарський засіб чи іншими даними про нього. У Нацкаталозі міститься наступна інформація про кожен із внесених до нього препаратів:

• Унікальний ідентифікатор лікарського засобу, що формується на підставі запису в Державному реєстрі лікарських засобів
• Міжнародна непатентована або загальноприйнята назва лікарського засобу
• Торговельна назва лікарського засобу
• Форма випуску
• Дозування
• Кількість одиниць лікарського засобу в упаковці
• Найменування виробника, країна реєстрації
• Найменування власника реєстраційного посвідчення на лікарський засіб або власника дозволу на паралельний імпорт лікарського засобу, країна реєстрації
• Код АТХ
• Номер реєстраційного посвідчення на лікарський засіб або дозволу на паралельний імпорт лікарського засобу
• Дата закінчення строку дії реєстраційного посвідчення або дозволу на паралельний імпорт лікарського засобу
• Задекларована ціна на лікарський засіб за упаковку, гривень
• Категорія лікарського засобу (включений Національного переліку основник лікарських засобів, відпуск за рецептом, тощо)
• Оригінальний (інноваційний) лікарський засіб (так/ні)
• Розрахована гранична відпускна (роздрібна) ціна за упаковку лікарського засобу (крім лікарських засобів, які придбаваються та/або вартість яких відшкодовується повністю або частково за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів)
• Офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений Національним банком
• Дата та номер Наказу МОЗ про декларування ціни на лікарський засіб

Останній варіант Нацкаталогу містив оптово-відпускні ціни на понад 10 тис позицій лікарських засобів. 

Чи змінюватиметься Нацкаталог

МОЗ не лише формує Нацкаталог в електронному вигляді, а й переглядатиме та оновлюватиме його. Наприклад, у разі необхідності:

• додавання нових позицій лікарських засобів 
• виправлення технічних помилок
• актуалізація даних про реєстраційні посвідчення, дозвіл на паралельний імпорт, терміни дії тощо
• зниження за запитом заявника граничної оптово-відпускної ціни, внесеної до Нацкаталогу
• виключення з Нацкаталогу цін відомостей про ціну на лікарський засіб за заявою заявника. 

Що далі

МОЗ стверджує, що Нацкаталог стане інструментом прозорого ціноутворення на ліки, допоможе краще контролювати цей процес, уникнути необґрунтованого завищення цін як на вітчизняні, так і на імпортні препарати. 

Як повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко в ефірі «Єдиних новин», тепер можна відстежувати, як відбувається ціноутворення по ланцюжку постачань. «Ми переходимо на Національний каталог цін, на реферування ціни і на жорсткий контроль за дотриманням після цього задекларованих цін. Наша умова така: якщо ти прийшов на ринок України, задекларував ціну, ти не маєш права впродовж року її підвищувати», — сказав він.

Але головним питанням для пересічного споживача залишається, чи допоможе Нацкаталог знизити ціни на ліки в Україні. Адже декларувати ціну для виробника зовсім не означає її знизити. А левова частка препаратів, внесених в Нацкаталог, не підлягали реферуванню. Факти того, що під час декларування деякі виробники заявили вищі ціни «на випадок ризиків» не збігаються з очікуваннями цінопаду. Хоча це не означає, що надалі вони їх не можуть знизити, адже йдеться не про якусь «закріплену» ціну, а про таку, що не може бути вищою (нижчою – будь ласка). 

Зрештою, й реферування не завжди про зниження. Бо щодо деяких позицій ЛЗ, ціни на них у референтних країнах виявилися вищими ніж в Україні, деякі не були прореферовані через відсутність аналогів у тих же країнах. 

Але позитив однозначно є. Ті ж обмеження для декларування цін на генерики (не вище 75% від ціни оригінального засобу) — це вже крок уперед. Бо у цивілізованому світі генерики не коштують як оригінальні препарати, чи й вище, як це спостерігається в Україні.

Також є сподівання, що найбільше зниження цін торкнеться рецептурних засобів, а саме вони є критичними ліками на відміну від ОТС. 

Водночас важливо, що в продаж не мають потрапляти засоби, що не ввійшли до Нацкаталогу. 

Зрештою, на старті важко підбивати підсумки — потрібен час, аби механізм запрацював на повну силу.

І, що важливо для пацієнта, на законодавчому рівні вже передбачено, що електронний рецепт міститиме дані про препарат з найнижчою ціною серед аналогів, відповідно до Національного каталогу цін. Крім того, аптеки зобов’язані мати хоча б один лікарський засіб із трьох найдешевших, визначених у каталозі.

МОЗ вже оприлюднило проєкт наказу на виконання цієї норми: під час виписування е-рецепта пацієнту має надаватися додаткова інформація про вказані в ньому лікарські засоби, ціна яких відповідає трьом найнижчим цінам серед ЛЗ, наявних у Нацкаталозі, з аналогічним складом і дозуванням діючих речовин та формою випуску.

Тож є сподівання, що старт Нацкаталогу й подальші події з ним пов’язані, відкриють шлях до наведення ладу з цінами на ліки та їх доступністю для пацієнтів.