Деталі національного скринінгу здоров’я: що важливо знати пацієнтам

Чи вже затверджено перелік обстежень, які увійдуть до програми скринінгу?

Програма базується на доказовому переліку обстежень. До базового пакета входять:

• фізикальне обстеження — вимірювання артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, ваги, зросту, окружності талії, розрахунок індексу маси тіла;
• опитування щодо способу життя та скринінг симптомів для виявлення ризиків відповідних захворювань;
• лабораторні дослідження, зокрема ліпідограма, глікований гемоглобін, а також за показаннями — електроліти, креатинін сироватковий, розрахункова швидкість клубочкової фільтрації, співвідношення альбумін сечі/креатинін сечі;
• оцінка ментального здоров’я — короткий опитувальник для визначення рівня стресу й тривожності;
• консультація лікаря з оцінки ризиків серцево-судинних захворювань, діабету та формування персоналізованих рекомендацій.

Планується, що ці дослідження можна буде пройти в зручному для пацієнта медичному закладі, який входить до визначеного переліку та відповідає вимогам до надання послуги (державному, комунальному чи приватному). Після отримання результатів лікар надає пацієнту персональні рекомендації щодо подальших дій для збереження або поліпшення здоров’я.

Програма розрахована на людей віком від 40 років, оскільки саме після настання цього віку різко зростають ризики розвитку хронічних захворювань. Її метою є виявлення проблем на ранніх стадіях та запобігання ускладненням, які призводять до передчасної смертності.

Чому ці обстеження виокремлені в окрему програму, якщо їх можна й без того пройти у сімейного лікаря чи за його направленням у рамках ПМГ з оплатою від НСЗУ?

Серцево-судинні захворювання забирають життя понад тисячі українців щодня. Інсульти та інфаркти дедалі частіше вражають навіть людей молодшого віку. Саме тому ми впроваджуємо національну програму скринінгів здоров’я для людей віком від 40 років, щоб хвороби виявлялися не тоді, коли вже пізно, а на ранньому етапі — коли можна запобігти ускладненням і врятувати життя.

Ми усвідомлюємо, що на практиці значна частина людей не звертається до лікаря протягом тривалого часу, відкладає профілактичні візити або не знає про можливість безоплатно пройти обстеження. Тому завдання програми полягає не лише у створенні формальної можливості, а в забезпеченні максимально простого, зручного та зрозумілого механізму проходження скринінгу — за один візит, у зручний час і в обраному медичному закладі.

Йдеться насамперед про ще один зручний спосіб дбати про себе: програма охоплює тих, хто зазвичай не звертається до лікаря, не моніторить тиск чи рівень цукру, не підозрює про свої ризики. А отже — дозволяє нам як державі охопити більше людей, вчасно виявити проблеми зі здоров’ям і знизити кількість потенційних хронічних захворювань.

Такі профілактичні огляди давно стали нормою в багатьох європейських країнах (зокрема, Польщі, Чехії, Німеччині, Франції). Ми хочемо, щоб і в Україні це було не винятком, а звичною щорічною практикою.

Згідно з останньою інформацією оновлений Нацперелік узгоджений з підготовкою до запуску програми національного скринінгу здоров’я. Що саме передбачає «прив’язка» нацскринінгу до Нацпереліку?

Нещодавно, Кабінет Міністрів України вніс зміни до Національного переліку основних лікарських засобів. Це визначений державою список пріоритетних, клінічно ефективних та економічно доцільних препаратів, який використовується як орієнтир для державних закупівель і реімбурсації.

Зокрема, до переліку внесли +27 діючих речовин (та їх комбінацій) у різних дозуваннях. Цього разу у фокусі серцево-судинні хвороби, ендокринологія та психічне здоров’я. 

Оновлення переліку узгоджене з підготовкою до програми скринінгів здоров’я на 2026 рік та дозволить розширити можливості для профілактики й лікування найпоширеніших захворювань, насамперед серцево-судинних.

Наступним кроком стане включення додаткових лікарських засобів до програми «Доступні ліки» у 2026 році. Крім цього, під час скринінгу здоровʼя лікарі зможуть одразу призначати пацієнтам необхідні препарати. Пацієнти зможуть отримувати такі ліки безоплатно або з частковою доплатою за е-рецептом.

Оновлений Національний перелік також стане підставою для перегляду закупівельних формулярів у медзакладах та планування централізованих і регіональних закупівель.

Програми скринінгу світ практикує не лише для виявлення хвороби на ранній стадії, а й для подальшої супровідної роботи для її виліковування/реабілітації. Що з цього передбачає анонсований нацскринінг, окрім надання лікарем персональних рекомендацій обстеженому?

Національний скринінг — це не лише можливість «здати аналізи». Після обстеження лікар не просто надає рекомендації, а й вносить результати до електронної системи охорони здоров’я. 

Якщо під час скринінгу виявлено ризики чи відхилення, пацієнт отримує направлення до відповідного спеціаліста на додаткові обстеження або лікування. Здійснюється моніторинг виконання таких направлень.

Таким чином, система скринінгів працює не як одноразова послуга, а як цілісний процес (від виявлення ризиків до подальшого супроводу пацієнта). Це дозволяє державі не лише вчасно виявляти захворювання, а й забезпечувати безперервність медичної допомоги та профілактику ускладнень.

На реалізацію чекапів передбачено 10 мільярдів гривень. Як будуть розподілятися кошти між пацієнтами? Скільки передбачено на одну особу, чи залежить це від її вибору закладу для проходження обстеження?

Планується, що кожному учаснику програми (людині віком від 40 років і старше, яка підтвердила участь через застосунок Дія) надається безготівкова підтримка в розмірі 2 000 грн один раз на рік. Ці кошти зараховуються на Дія.картку та можуть бути використані виключно для оплати послуги скринінгу здоров’я в закладах, що включені до відповідного переліку НСЗУ.

Медичні заклади будь-якої форми власності (державні, комунальні, приватні), які мають чинну ліцензію на медпрактику, відповідають встановленим вимогам і включені НСЗУ до відкритого переліку надавачів послуг, можуть брати участь у програмі на рівних умовах.

Вартість послуги має відповідати структурі скринінгу і включати весь обсяг обстежень. Пацієнт самостійно обирає заклад зі списку, погоджує дату візиту, проходить скринінг і розраховується Дія.карткою. 

Чи буде затверджено перелік таких закладів, і за якими критеріями туди включатимуть ЗОЗ?

Заклади, що братимуть участь у програмі, повинні відповідати низці вимог, щоб забезпечити програму скринінгу та надати належний рівень сервісу людині. Йдеться про вимоги до спеціалістів, обладнання та спроможності забезпечити відповідний рівень сервісу, зокрема щодо можливості запису в зручний для людини час, післявізитної підтримки тощо. 

Чи покладено це лише на заклади ПМСД чи деякі обстеження передбачені й на вторинному рівні?

Участь у програмі скринінгів буде дозволена закладам охорони здоров’я будь-якої форми власності та організаційно-правового статусу, за умови наявності чинної ліцензії на медпрактику, відповідності вимогам та включення до офіційного переліку надавачів послуг. Таким чином, реалізація нацскринінгу не обмежується виключно ПМСД.

Хто буде «точкою входу» у чекап – сімейний лікар, з яким укладена декларація, чи той, який працює в обраному пацієнтом закладі?

Попередньо обговорено такий маршрут послуги: людина через 30 днів після дня народження отримає запрошення через Дію пройти скринінг, далі в разі бажання — підтверджує готовність, отримує Дія.Картку, записується до медзакладу, куди їй буде зручно, проходить комплексне обстеження й отримує персоналізовані рекомендації для подальших кроків, а також оплачує послугу Дія.Карткою в закладі.

Тобто учасник самостійно обирає медичний заклад зі списку, що формується НСЗУ, незалежно від того, де людина має укладену з сімейним лікарем декларацію. 

Як пацієнт розраховуватиметься за надану послугу? Чи вже розроблені технічні аспекти цієї процедури? 

Пацієнт розраховується з медзакладом Дія.карткою. Ці кошти можна використати виключно для проходження скринінгу у визначеному переліку медзакладів. Такий механізм отримання послуг через Дію працює в інших державних програмах (наприклад, єПідтримка, єКниги, Пакунок школяра, Ветеранський спорт).

Як часто українці, які є в «Дії», зможуть проходити такий чекап – щороку чи щодо цього будуть обмеження?

Скористатися послугою щодо скринінгу здоровʼя для людей 40+ можна буде один раз на рік.

Також, щоб уникнути надмірного навантаження на систему охорони здоров’я, послуга прив’язана до дня народження. Через 30 днів після дати народження для усіх людей віком від 40 років і старше в Дії з’явиться повідомлення з пропозицією пройти скринінг.

Програма працюватиме виключно через застосунок Дія, чи передбачено інші рішення, адже тоді з поля зору випадуть категорії пацієнтів, які не мають такого застосунку, особливо люди похилого віку?

На разі Дією користуються близько 11 млн людей віком від 40 років і старше. Основна модель участі у програмі справді передбачає використання застосунку Дія. Через нього людина отримуватиме запрошення, підтверджуватиме участь. Такий підхід дозволяє зробити процес максимально простим, прозорим і зручним для користувача.

Водночас програма вдосконалюватиметься та розширюватиметься, щоб врахувати різні умови доступності, в тому числі для людей, які ще не користуються Дією.

Після проходження обстеження пацієнт отримує «паспорт здоров’я». Що це за документ? Які дані відображатимуться в ньому, які його призначення, функції, переваги? Чи не дублюватиме він медичну картку в ЕСОЗ, чи буде інтегрований з нею та з кабінетом пацієнта? Хто матиме доступ до такого документа?

Йдеться не про паперовий чи окремий документ, а про медичні записи в електронній медичній картці пацієнта в ЕСОЗ, що фактично і є ʼпаспортом здоров’яʼ людини. У тому числі дані щодо результатів обстежень, лабораторних досліджень та рекомендацій лікаря, отриманих під час скринінгу.

Програма створює єдину систему профілактики, де дані з будь-якого закладу потрапляють до електронної карти пацієнта. Сімейний лікар також бачитиме результати й продовжуватиме вести пацієнта.