Денис Гарцилов, Головний виконавчий директор корпорації «Артеріум»: «Ми відчуваємо себе причетними до розвитку здорового суспільства»

Вітчизняному виробництву лікарських засобів останніми роками приділяють багато уваги. На державному рівні йому обіцяють допомогу та підтримку – вже запропоновано концепцію імпортозаміщення, а наразі триває активна робота із впровадження референтного ціноутворення на ліки. Українське законодавство гармонізується з європейським, зокрема для того, щоб полегшити фармацевтичним компаніям вихід на зовнішні ринки.

Про те, як ці зміни позначилися на роботі одного з найбільших українських виробників фармацевтичної продукції, а також про його основні досягнення та стратегічні напрями діяльності розповідає Денис Гарцилов, Головний виконавчий директор корпорації «Артеріум».

Ф.К.: Розкажіть, будь ласка, про корпорацію. Скільки підприємств входять до її складу? У чому Ви зараз вбачаєте свою місію?

Д.Г.: Фармацевтична корпорація «Артеріум» об’єднує два виробничих центри, добре відомих в Україні, – ВАТ «Київмедпрепарат» і ВАТ «Галичфарм». На сьогодні представництва компанії відкриті у чотирьох країнах СНД: Росії, Казахстані, Узбекистані та Білорусі. Місія корпорації – створення, виробництво і продаж лікарських засобів для забезпечення здорового і тривалого життя людей. Зараз наші зусилля спрямовані в основному на виробництво антибактеріальних і протиінфекційних лікарських засобів, швидкими темпами розвиваються напрямки кардіології, неврології, безрецептурних препаратів, тощо. Також ми виготовляємо препарати на рослинній основі, і, що дуже вагомо, у нас діє повний цикл виробництва цілого ряду важливих продуктів (від натуральної сировини до готових форм), які пропонуються споживачам. Ми відчуваємо себе причетними до розвитку здорового суспільства і намагаємося своєю роботою, своїм продуктовим портфелем сприяти втіленню у нашій рідній країні цієї ідеї – здорового і тривалого життя людей.

Ф.К.: Яке місце корпорація «Артеріум» займає сьогодні на фармацевтичному ринку України?

Д.Г.: З огляду на ринкову позицію «Артеріум» займає 4‑те місце серед усіх гравців на ринку України, 1‑ше місце – у госпітальному сегменті, 7‑ме – у роздрібному. Продуктовий портфель компанії складається зі 146 лікарських засобів різноманітних форм випуску. «Артеріум» є одним з найбільших експортерів готових лікарських засобів в Україні, що, безумовно, є визнанням високої якості нашої продукції. Зауважу також, що однією з суттєвих переваг компанії є наявність R&D‑підрозділу.

Ф.К.: Розкажіть, будь ласка, докладніше про R&D‑підрозділ.

Д.Г.: R&D – стратегічний напрямок роботи нашої компанії, який ми розглядаємо як основу для подальшого успішного ведення бізнесу, тому й багато інвестуємо в нього. У 2011 році грошові вливання у цей сегмент склали майже 35 млн грн, тобто 41% усього річного прибутку компанії. Основні завдання, що стоять перед R&D підрозділом, – це якісна розробка нових лікарських засобів, складу, технологій виробництва, методів контролю. Важливою складовою є якісне проведення клінічних досліджень. Взагалі, тільки щоб провести одне клінічне дослідження відповідно до міжнародних протоколів, потрібно від 600 тис. до 1 млн грн. За останні три роки ми провели 18 клінічних досліджень.

Як відомо, крім оригінальних препаратів, ми також виробляємо сучасні генерики, важливою умовою розробки та реєстрації яких є доказ їх біоеквівалентності. У дослідженнях біоеквівалентності генерика беруть участь 24 добровольці, які вживають біогенеричний та оригінальний продукт. Потім підводяться підсумки відповідності процедури до протоколу і визначається кількість активної речовини у пробах крові учасників дослідження. За допомогою певної статистичної обробки розраховується коефіцієнт подібності генерика до оригінального продукту. Ми бачимо, що такі роботи демонструють рівень якості розробки наших продуктів і дозволяють активно їх просувати та форматувати. Це досить капіталомістка, але дуже важлива ланка нашої роботи.

Ф.К.: Чи планує корпорація найближчим часом вихід на нові ринки?

Д.Г.: Експортна експансія – один із найважливіших стратегічних напрямків діяльності компанії. Як ми вже говорили, R&D – непростий, довгий і витратний процес, у який ми здійснюємо чималі інвестиції. І щоб максимізувати їх повернення, шукаємо можливості реалізовувати продукцію на нових ринках. Звичайно, найбільш близькими до нас є ринки СНД. У корпорації була п’ятирічна програма з реєстрації наших продуктів на складних ринках та забезпечення їх реалізації за рахунок відкриття представництв компанії. Цю програму ми успішно виконали. Сприяло й те, що на території колишнього Радянського Союзу дуже високо цінують якість українських ліків, тому що Україна завжди була фармацевтичною країною, і зараз вона не тільки не втратила свого потенціалу, але й збільшила його. Сьогодні ми підтримуємо в актуальному стані 480 реєстрацій лікарських засобів на зовнішніх ринках і найближчим часом плануємо отримати ще 96. Особливо великий попит ми маємо на ринку Узбекистану, де національне фармацевтичне виробництво відсутнє.

Наразі ми ставимо завдання, що виходять за межі СНД. Насамперед розглядаємо країни з низькими регуляторними бар’єрами входу. Наприклад, у В’єтнамі ми отримали реєстрацію одного з наших антибіотиків і плануємо отримати реєстрацію оригінальних препаратів. Минулого року до України приїжджали в’єтнамські лікарі у рамках програми обміну досвідом. Їх делегація відвідала клінічну базу корпорації «Артеріум» в Дніпропетровську, де проводилися дослідження. На наш погляд, це досить серйозний рівень професійної взаємодії. Також нашу компанію дуже цікавлять ринки Південно‑Східної Азії, Південної Америки. Ми намагаємося знаходити можливості на цих ринках, розуміючи, що наші препарати не тільки мають унікальні ніші та великий попит, але й доступні за ціною. За результатами минулого року частка експорту акумулює 24% прибутків від продажів.

Ф.К.: Як Ви оцінюєте результати роботи корпорації на зовнішніх ринках за минулий рік?

Д.Г.: На жаль, 2011 рік не був для нас успішним за результатами діяльності на зовнішніх ринках. На це вплинули економічні труднощі у Білорусі, непрості регуляції в Узбекистані. У Казахстані спостерігався не такий великий прогрес, як ми очікували, тому що політика країни спрямована насамперед на захист свого виробника. У Росії також мають місце доволі жорсткі регуляції. Зрештою за експортними ринками у 2011 році ми отримали ‑2%, хоча розраховували на позитивний результат, тоді як на ринку України наш приріст доходу становив близько 15%, що відповідало зростанню ринку. Це свідчить про необхідність диверсифікації та пошуку нових можливостей, і на поточний рік у нас більш оптимістичні плани.

Ф.К.: Чи вплинула не дуже сприятлива ситуація на зовнішніх ринках на вартість продукції корпорації «Артеріум» для кінцевого споживача?

Д.Г.: Взагалі українські фармацевтичні компанії за темпом зростання цін є соціально орієнтованими. Тому, незважаючи на те, що чистий прибуток компанії за цей рік знизився практично у два рази, з точки зору ціноутворення ми не перекладали труднощі на експортних ринках на українських споживачів, продовжуючи інвестувати, започатковувати нові проекти та програми модернізації виробництва.

Ф.К.: Як на роботі корпорації позначився вступ України до PIC/S?

Д.Г.: На сьогодні ми маємо безстрокові ліцензії, отримані у 2011 році вже за новими вимогами, гармонізованими з європейськими. Вступ України до складу PIC/S – Системи співробітництва фармацевтичних інспекцій – це важливий крок та велике досягнення, водночас головною метою цього процесу має стати визнання українських сертифікатів якості в Європі. Вимоги виросли, і доводиться багато працювати, аби їм відповідати. Капітальні витрати на вдосконалення виробництва практично дорівнюють витратам на R&D. Проте у 2012 році ми очікуємо вийти на нормальний рівень прибутковості операцій, який спостерігався у минулі роки. Сьогодні у сегменті виробництва лікарських засобів в Україні немає гіперприбутку, але є великий потенціал розвитку.

Ф.К.: Чи стикався «Артеріум» із проблемою фальсифікації власних лікарських засобів?

Д.Г.: Так, ця проблема торкнулася і корпорації «Артеріум». Наприклад, об’єктом підробки нещодавно став препарат «Уролесан», який виробляє ВАТ «Галичфарм». Нам довелося вжити ряд заходів, щоб запобігти цьому явищу: ми розробили новий дизайн голографічної упаковки, також засіб тепер має спеціальну кришку та інші захисні властивості.

Ф.К.: За якими ще напрямами проводиться робота у вашій компанії?

Д.Г.: Дуже важливим напрямом нашої діяльності є покращення споживчих властивостей вже існуючих продуктів.
Як вже згадувалося, ми маємо в портфелі ряд регіональних продуктів, які за радянських часів і на початку 90‑х років виходили на ринок за спрощеними вимогами. І сьогодні нам доводиться здійснювати повторну розробку цих продуктів (так званий редевелопмент). Склалася ситуація, коли ми змушені для лікарських засобів, які вже багато років знаходяться на ринку, повторно проводити доклінічні та клінічні дослідження у новому форматі, щоб мати формальні докази того, що ці препарати ефективні та безпечні. Наприклад, для «Тіотриазоліну» ми провели протягом останніх двох років мультицентрові дослідження на ефективність і безпечність у форматі так званого золотого стандарту. Це був перший випадок такого дослідження вітчизняного препарату. Вже згаданий «Уролесан», який випускався з 1984 року, теж пройшов своєрідну модернізацію: два роки тому було розроблено нову, більш сучасну лікарську форму, яка має той самий склад активних речовин, що і первинний продукт. Це зробило препарат більш зручним у використанні. Також комплекс доклінічних і клінічних досліджень проходив наш оригінальний комбінований препарат «Тіоцетам».

Компанія «Артеріум» вкладає значні фінансові ресурси для розробки і покращення доказової бази нових продуктів, але клінічним дослідженням і покращенню споживчих якостей вже існуючих продуктів ми також приділяємо багато уваги. Адже це робить їх більш сучасними і зручними для застосування нашими споживачами.

Ф.К.: Як би Ви загалом охарактеризували стратегію корпорації «Артеріум»?

Д.Г.: Стабільний розвиток та покращення на фундаменті лідерських цінностей є нашим головним завданням. Як кажуть, «необхідно знати, де ви хочете бути, щоб розуміти, хто ви». Ми прагнемо розвивати медичну експертизу навколо існуючого та перспективного продуктового портфеля. Насамперед, наша компанія – виробник рецептурних лікарських засобів, і тому дуже важливо глибоко розуміти потреби професіоналів у наших продуктах. А отже, потрібно знати, як організований бізнес дозволяє працювати з ключовими лідерами, брати участь у міжнародних конгресах, отримувати своєчасну і важливу інформацію стосовно кращих лікувальних практик і відповідно розвивати власні продукти.

Окрім вже згаданих напрямків діяльності, ми прагнемо розвивати потенціал оригінальних продуктів. Сьогодні, коли ми виходимо на нові ринки, від нас вимагають доказів за сучасними вимогами у міжнародному форматі. Це потребує інвестування, великих витрат часу, професіоналізму нашого персоналу, бо це високоінтелектуальна та високотехнологічна робота. І ми раді, що маємо можливість її виконувати. Звичайно, нові ліки повинні бути сучасними, доступними і якісними. Це те, над чим ми активно працюємо і що ми хочемо запропонувати споживачу.

Ми постійно підтримуємо діалог із медичною спільнотою, в компанії добре налагоджена система збору інформації, представники корпорації «Артеріум» співпрацюють із лікарями. Все це допомагає покращувати якість наших продуктів – їх властивості, упаковку. Така робота триває постійно, а це десятки змін на рік. Одним із цікавих напрямків нашої діяльності є розвиток біогенериків (препаратів біологічного походження). Цей напрямок активно розвивається у сучасному світі. Мова йде про базові біогенерики, доступні споживачам в Україні, тому що на всіх розвинутих фармацевтичних ринках такі програми підтримуються на державному рівні. Ми тільки почали подібну роботу. Наступне питання – для яких ринків ми можемо запропонувати біогенерики та який споживач матиме можливість придбати такі препарати.

Ф.К.: Нещодавно Центр розвитку корпоративної соціальної відповідальності назвав корпорацію «Артеріум» лідером за рівнем соціальної відповідальності серед 20 найбільших фармацевтичних компаній України, серед яких не тільки вітчизняні, але й іноземні компанії. Завдяки чому вдалося отримати такий чудовий результат?

Д.Г.: Ми усвідомлюємо, що перш за все бізнес має бути відповідальним перед суспільством за свою головну діяльність, та приділяємо багато уваги соціальним ініціативам, що спонукають до розвитку здорового суспільства і культури здоров’я. Таку високу оцінку ми отримали завдяки індексу прозорості, за яким оцінювалися всі компанії на основі тієї інформації, що розкривається через сайт (інформація щодо корпоративної соціальної відповідальності, менеджменту компанії). Приємно, що наш результат по галузі виявився найвищим, але потенціал в цьому напрямку ще не розкритий. Ми намагаємося спілкуватися із суспільством не тільки шляхом виробництва якісних препаратів, але й шляхом ініціатив, що стосуються популяризації фізичної активності людей.

У 2011 році, святкуючи 100‑річчя одного з наших виробничих центрів АТ «Галичфарм», ми провели у п’яти найбільших містах України дитячі спортивні свята, де діти та їхні батьки на практиці могли спробувати власні сили у різних видах спорту та дізнатися корисну інформацію про те, чому важливо залишатися фізично активним.

Ще один цікавий проект, який ми реалізували також на честь 100‑річчя АТ «Галичфарм 100», – велопробіг у вересні 2011 року, коли команда працівників «Артеріуму» подолала шлях від Києва до Львова. Це серйозне досягнення – ми згуртувалися і зробили те, що здавалося неможливим, проявивиши тим самим важливу властивість нашої культури – здатність досягати результату. У 2012 році програма здорового способу життя продовжує набирати оберти, у нас сплановано календар заходів, робота проводиться системно. Цього року ми підтримуємо Всеукраїнський велодень, у рамках якого проведемо акцію «Зберемо разом!». Ідея заходу – допомогти дітям одного з дитячих будинків бути фізично активними та здоровими. Ми плануємо зібрати для цих дітей колекцію велосипедів. Планів на 2012 рік дуже багато. Із втіленням наших соціальних проектів у життя ми будемо інформувати суспільство про наші успіхи у цій сфері.

Ф.К.: Реформування сфери охорони здоров’я, яке відбувається зараз, вносить багато коректив у діяльність учасників фармацевтичного сектору. Деякі виробники не були готові до цих нововведень, як наслідок, 15% з них вимушено пішли з ринку. Як Ви оцінюєте зміни в українському законодавстві, зокрема, впровадження системи реімбурсаціїї на лікарські засоби, що зараз планується?

Д.Г.: Робота вітчизняних фармацевтичних компаній сьогодні дедалі більше відповідає міжнародним стандартам. Як відомо, з 2011 року діють нові вимоги до виробників лікарських засобів. Вимоги жорсткі, через це частина виробників і втратила ліцензії. Але зміни можна вважати позитивними, тому що, по‑перше, вони гарантують споживачу якість фармацевтичної продукції, по‑друге, на ринку залишаються здебільшого сильні вітчизняні виробники, і тому середня ціна на лікарські засоби не зростатиме, отже ринок має невисоке грошове вираження, особливо у порівнянні з такими країнами СНД, як Росія, Казахстан, Білорусь. Що стосується введення системи реімбурсації, то, на мій погляд, це дуже серйозне питання, яке необхідно вирішувати спільно і поступово, виділяючи певні сегменти лікарських засобів, що мають найбільший попит у споживача, а також підвищуючи їх фізичну та інформаційну доступність. Успіх запровадження такої системи в Україні великою мірою залежить від бажання роздрібних операторів реалізувати продукцію, доступну за ціною. Для цього їм потрібна економічна мотивація, якої зараз немає, бо аптечні заклади заробляють переважно за рахунок дорожчих іноземних препаратів. Щоб змінити цю ситуацію, необхідно підтримати споживача державним фінансуванням, надавши людині можливість придбати саме той препарат, який їй потрібен, збільшити прибуток аптек від дешевих препаратів. Інший варіант – шукати спосіб донести необхідне повідомлення споживачеві шляхом реформування системи доступу до інформації. Головне питання полягає у довгостроковому баченні і реформуванні медичних стандартів. Треба надати споживачу інформацію, чим саме йому необхідно лікуватися, і за визначеним переліком підтримати призначення рецептів.

Ми вважаємо, що повинен бути здоровий баланс між брендами та генериками. Зараз існує багато комерційної зацікавленості на шляху від виробника до споживача, отже, споживачеві потрібен захист. Там, де з’являється реімбурсація, держава повинна скеровувати ресурси на те, що необхідно і життєво важливо. Наша компанія виступає за чесність стосовно інформації про лікарські засоби та етичну поведінку гравців на ринку. Зараз багато позитивного відбувається у фармацевтичному секторі з точки зору стандартів якості та впроваджених реформ. Але фармація – похідна від медицини, тому насамперед повинні відбуватися комплексні реформи у всій галузі охорони здоров’я.

Ф.К.: Як Ви особисто ставитеся до ідеї імпортозаміщення?

Д.Г.: Звичайно, позитивно. Фармацевтичний сектор дуже непростий, і для України великою перевагою є те, що у нас він сильний та розвинутий. Вітчизняна фармація постійно рухається вперед, і сьогодні ми вже можемо претендувати на міжнародну конкурентоспроможність. Вихід на світові ринки не тільки розвиває нас, але й робить продукти вітчизняного виробництва більш доступними для населення. Можу навести приклад із нашої практики: у період кризи 2008 року корпорація «Артеріум» не підвищувала ціни на свою продукцію, оскільки чверть наших доходів надходила із зовнішніх ринків в іноземній валюті, отже була захищена від коливань курсу гривні. Я вважаю, що введення імпортозаміщення – це можливість планомірно регулювати ситуацію з цінами на лікарські засоби.

Ф.К.: Чи вважаєте Ви, що виробничий потенціал провідних українських виробників дозволяє випускати будь‑які препарати, які існують на світовому ринку?

Д.Г.: Якщо повернутися до теми імпортозаміщення, то це насамперед питання локалізації виробництва. Вигодами цього кроку стануть нові робочі місця, додаткові надходження до бюджету країни. Що стосується можливостей, то в індустрії є багато прикладів перемог вітчизняних компаній. І не тільки компаній – Україна стала членом PIC/S, тепер наші вимоги гармонізовано. Основна проблема, що залишається, – складність проектів і можливість для виробників отримати підтримку в Україні. Якщо ми зможемо розраховувати на цю підтримку у вигляді державного замовлення для госпітального сектору і держава в змозі фінансувати такі проекти, така підтримка, звичайно, була б ефективною.

Ф.К.: Наскільки ефективна, на Вашу думку, сучасна регуляторна політика держави у фармацевтичній галузі?

Д.Г.: Держлікслужба України має дуже позитивний досвід у реформуванні сегменту виробництва лікарських засобів. Зараз ми спостерігаємо суттєві досягнення у цій сфері: вітчизняне виробництво ліків вийшло на міжнародний рівень, система стимулювань і регуляції, яка підтримує цей процес, ефективно працює. Нам дуже приємно, що триває активний діалог фармацевтичного бізнесу з представниками влади, в процесі якого знаходяться ефективні рішення. Важливо, що регуляторний орган підтримує виробника. Разом з тим багато питань перебувають поза компетенцією суто Держлікслужби України, і відповіді на них лежать у площині медичних стандартів, тобто знаходяться у зоні відповідальності МОЗ України, Медичної академії та Державного експертного центру. Але я впевнений, що наша держава рухається правильним шляхом цивілізованого розвитку галузі, тому всі відповіді неодмінно буде знайдено.

Щомісячний інформаційно-аналітичний журнал "Фармацевтичний кур’єр", (№ 5, 2012 р.)

Передрук заборонено. Використання інформації та передрук можливий лише з дозволу редакції Журналу "Фармацевтичний кур'єр".