Жила собі одна така компанія, така не маленька та не велика, така собі середня. Були у тої компанії гарні препарати, такі препарати, котрі лікують від алергії, ще багато інших хвороб можуть вилікувати.
Жила собі одна така компанія, така не маленька та не велика, така собі середня. Були у тої компанії гарні препарати, такі препарати, котрі лікують від алергії, ще багато інших хвороб можуть вилікувати. І ця така середня компанія мріяла про гарні великі продажі, тільки нічого у неї не виходило... І це зовсім не дивно... Ось сьогодні ця сама середня компанія завітала з офігенною на їхню думку... пропозицією, але ця сумнівна, на мою думку, пропозиція, мене збентежила...
Навіть не знаю, як це висловити без того самого великого і могучего...
Є собі така цифра, така кимось придумана, тим, хто вміє розраховувати, вміє планувати... Ну є собі та цифра та й грець з нею, але ця середня компанія вирішила, що цифру треба виконувати і пішла до дистриб'ютора ...
У середній компанії працює багато людей, незважаючи на те, що ця компанія середня, так ось, хтось пішов до дистриб'ютора, а хтось до клієнта.
Той, хто ішов до клієнта, не знав, про що домовлялися з дистриб'ютором, але знав, що є цифра... Так ось повертаємось у початок моєї ФармаБайки...
Прийшла собі гарнюня дівчинка, розрахувала, скільки треба добирали до тієї заповітної цифри, тут на диво і дистриб'ютор прийшов теж, дівчина до нього, а він нічого не знає, тут ще ми з дурними питаннями, навіщо нам мати такий обсяг, на скільки днів це ми купуємо, який у нас буде товарний запас? Дівчина дивиться на нас і не розуміє, хіба це так важливо, коли є та сама планова цифра, котра народжена, котра обґрунтована, котра повинна бути виконана за будь-яких умов... І кому воно потрібно, що скінчився сезон, що не потрібні ці ліки у такому обсязі, що є фінансові зобов’язання... А у дівчини є планова цифра, більше її нічого не бентежить...