Біль у спині: чим може допомогти провізор

Протягом життя біль у спині відчувають від 51 до 84% населення планети незалежно від статевої та расової приналежності. Більш того, у п’ятої частки пацієнтів больові відчуття набувають хронічного характеру.

– Фактори ризику, що дають старт розвитку патології, можуть бути зовнішніми і внутрішніми, – зауважує доктор медичних наук, невролог вищої категорії, Тетяна Насонова. – Щодо зовнішніх, то це сидяча робота, а також різкі рухи, підйом важких предметів, низька фізична активність, шкідливі звички, вплив вібрацій. Якщо говорити про внутрішні фактори, то насамперед мова йде про надлишкову масу тіла, високий зріст, генетичну схильність, вагітність, депресію, старіння. Втім, вирішальними аспектами є порушення трофіки хрящової тканини та регулярні перенавантаження хребетно-рухового сегменту.

За результатами метаналізу, який тривав 30 років і включав 160 клінічних досліджень, було встановлено, що поширеність захворювань, що провокують біль у спині, складає 31%. До кого насамперед звертаються пацієнти із такими скаргами?

• 40% пацієнтів з болем у спині шукають допомогу у мануальних терапевтів.
• 34% йдуть до сімейних лікарів;
• 8% – до ортопедів і спортивних лікарів;
• 3% – до неврологів;
• 4% звертаються у служби невідкладної медичної допомоги.

Однак перш ніж потрапити до кабінету лікаря, люди йдуть у аптеку.

Причин багато – результат один

Біль у спині має різний характер та інтенсивність: він може бути і слабким, і настільки сильним, що здатен значно обмежити рухливість.

У переважній більшості (близько 95%) больові відчуття пов'язані з м'язами, зв'язками і суглобами. У народі це називається потягнути спину. Ці болі неприємні, але як правило вони зникають самостійно через 2-3 дні.

Встановлено, що майже у 40% випадків причиною болю у спині є остеохондроз хребта або вертеброгенні кардіалгії. У людей, старших за 60 років, такий діагноз наявний у кожного. Для цього виду патології характерними є періодичні загострення, а також взаємозв'язок із необережними різкими рухами, підйомом важких предметів, тривалим перебуванням у незручній позі або переохолодженням. У результаті виникає біль вздовж хребта і міжреберних проміжках при натисканні, може бути дуже інтенсивним у місці локалізації. Інколи виникають «припухлості», «кульки» або «кісточки» під шкірою – це не що інше, як напружені дрібні м'язи і дистрофічно змінені зв'язки.

Одна з найпідступніших причин спинального больового синдрому –кила міжхребцевого диска. За статистикою до 30 років дана патологія наявна у 80% населення, після 40 років – вже у 90%, але лише п'ять людей зі ста відчувають біль. Больові відчуття можуть бути постійними або виникати несподівано, без очевидних причин, наприклад, при чханні або простих і звичних рухах.

Радикулопатія (радикуліт) стає причиною 3-4% болів у спині, які виникають через ураження спинального корінця. Пошкоджується він зазвичай килою. Патологічні відчуття згасають, коли зменшується набряк, який виник через здавлювання.

2% болів у спині викликані травмами або запальними захворюваннями хребта, онкологічними процесами, хворобами серцево-судинної системи або шлунково-кишкового тракту, при яких больовий синдром може ірадувати у спину. Це найнебезпечніший вид болю в спині. Щоб виключити подібні патології, порадьте відвідувачу обов'язково звернутися до лікаря.

Як провізору виключити наявність небезпечних патологій

Задля цього фармацевт повинен поставити відвідувачу аптеки чотири важливі запитання.

• Чи зменшується відчуття болю після відпочинку?
• Чи залежить біль від певних положень чи рухів, наприклад, посилюється у положенні сидячи або при нахилі вперед/назад.
• Чи можете ви знайти положення, у якому біль зменшується або зникає?
• Чи наявні у вас такі симптоми, як задишка, оніміння кінцівок і послаблення м’язової сили, підвищення температури тіла, порушення сечовипускання, втрата ваги, біль у суглобах (кульшовому, колінних, кистей рук), відчуття скутості у спині зранку, яка триває довше 30 хвилин після пробудження і початку рухової активності, погане загальне самопочуття.

У разі позитивної відповіді на перші три питання можна вважати, що біль у спині має, швидше за все, механічний характер, при якому не повинно бути симптомів, що перераховані у четвертому пункті.

При опитуванні необхідно уточнити, чи приймає пацієнт постійно якісь ЛЗ, особливо із групи діуретиків, антигіпертензивних, гормональних лікарських засобів, препарати кальцію, комплекси вітамінів (що містять вітамін D) тощо, оскільки виникнення м'язових болів може бути пов'язано з прийомом низки препаратів, тому ця інформація необхідна для корекції терапії.

Лікування: успіх залежить від швидкого реагування

Терапія завжди залежить від причини виникнення болю, його гостроти та інтенсивності. Важливо максимально швидко купірувати гострі болісні відчуття для уникнення хронізації захворювання, викликаного сенситизацією ПНС і ЦНС, що «бомбардуються» больовими імпульсами від запалених м’язів, зв'язок, фасеткових суглобів та інших структур хребта. Американські і британські фахівці склали низку рекомендацій, на які сьогодні орієнтуються і наші спеціалісти:

• збереження рухової активності (ліжковий режим не більше 2-х днів і лише при значному больовому синдромі. Навіть незначні фізичні навантаження покращують трофіку тканин і сприяють швидшому відновленню);
• призначення НПЗП;
• призначення міорелаксантів;
• мануальна терапія, стретчинг;
• акупунктура, масаж.

Перші три пункти мають найвищі рівні доказовості і ефективності. Решта вважаються допоміжними засобами із середнім рівнем доказовості.

Основу медикаментозного лікування становлять нестероїдні протизапальні засоби (НПЗП). Адже необхідно не тільки швидко усунути больові відчуття, але і домогтися відновлення максимальної рухливості у суглобах, уникнувши при цьому розвитку побічних дій медикаментів при їх тривалому застосуванні. З усіма цими завданнями з успіхом справляються НПЗП нових поколінь – інгібітори ЦОГ-2. Для формування реальних очікувань важливо інформувати пацієнта, що найчастіше прийом препаратів зменшує біль, але не усуває больові відчуття повністю. Аналгетичний ефект спостерігається в середньому через 0,5-2 години після прийому НПЗП.

Не забудьте нагадати відвідувачу, що препарати НПЗП доцільно використовувати у мінімальних дозах, які викликають достатню, з точки зору пацієнта знеболювальну дію. І не довше 3-х днів. При відсутності покращення, необхідна консультація лікаря.

Міорелаксанти – препарати, здатні розірвати «порочне коло» больового синдрому. Знижуючи рефлекторне м'язове напруження, міорелаксанти зменшують біль, покращують рухові функції і полегшують проведення лікувальної фізкультури.

Міорелаксанти призначаються лише після консультації з лікарем. Під час лікування цими препаратами не рекомендовано керувати транспортними засобами і потенційно небезпечними механізмами, тому що ці препарати викликають сонливість.

Для посилення терапевтичного ефекту признаються препара­ти місцевоподразнюючої дії(що містять екстракт перцю стручкового, бджолину отруту, інші лікарські речовини).Такі креми і гелі мають відволікаючу дію, а також сприяють знеболенню, розширенню судин і покращенню кровопостачання у місці нанесення.

На другому етапі лікування, терапія може включати хондропротектори, антиагреганти і венотоніки, вітаміни групи В, засоби для поліпшення обмінних процесів (АТФ, кокарбоксилаза та ін.).

Важливі поради від фармацевта

• Рекомендувати кожному окремому пацієнтові суворо дотримуватися інструкції із застосування препаратів, зокрема за значених у листку-вкладці правил дозування, термінів лікування, особливостейприйому(зв'язок з прийомом їжі, несумісність деяких препаратів з алкоголем, особливості взаємодіїз лікарськими засобамиіншихгруп), протипоказань (наприклад, при вагітності і годуванні грудьми).
• Креми, мазі, гелі, до складу яких входять НПЗП, можна наносити тільки на інтактні ділянки шкіри, ретельно уникаючи попадання на рани чи ушкоджені поверхні.
• Не застосовувати одночасно мазі,гелітакреми із зігріваючими властивостями з грілками,повітронепроникнимипов'язками, еластичними бинтами.
• Мазі і гелі, що містять диклофенак, можуть спровокувати фотосенсибілізацію.
• Симптоми передозування при використанні НПЗПу вигляді мазей або гелів: неприємні відчуття уепігастрії, нудота, головний біль, запаморочення. При розвитку явищ не переносимості або симптомів передозування – негайно змити мазь теплою водою.