В Чехії жоден фармацевт з будь-якої країни не залишиться без роботи

«Саме тут я відчула себе на сто відсотків працівником системи охорони здоров`я», розповіла Pharma.net.ua колишня випускниця українського вишу Анна Корольок. І з огляду на її професійний досвід, цьому висновку можна довіряти.

Виїжджаючи до Чехії, ви були впевнені, що не залишитеся без роботи попри те, що український диплом там не легітимний і його потрібно нострифікувати? Наскільки складно це далося?

– Особливих хвилювань щодо пошуку роботи у мене не було, бо я знала, що в Чехії бракує фармацевтичних фахівців. Оптимізму додавало й те, що в Україні я здобула досвід роботи на кафедрі фармації в медичному університеті та аптечному закладі. Ми переїхали до Чехії кілька років тому сім’єю. Для проживання обрали Градец-Кралове – це великий транспортний і промисловий центр у Чехії, розташований за 100 км на схід від Праги. До речі, тут знаходиться і фармацевтичний факультет Карлового університету.

Отож, не відкладаючи надовго, заповнила запрошення на здачу іспиту, який тут відбувається в три етапи. Перший – тестовий, куди входять базові дисципліни з апробації диплому, зокрема, фармакологія, фармацевтична хімія, контроль якості лікарських засобів, фармакогнозія, технологія ліків і додатковий, шостий, предмет – знання місцевого законодавства. Усім, хто наважиться складати цей іспит, хочу дати пораду: запишіться на курси з вивчення чеських законів, бо самостійно це ой як не легко зробити! Після успішного складання іспиту потрібно пройти тримісячну практику в аптечному закладі. Раніше це можна було зробити у будь-якій аптеці, але зараз – лише в акредитованій (перелік таких аптечних закладів є на сайті Міністерства охорони здоров’я). Після проходження практики вам видадуть відповідний документ й будуть вимагати коротенького звіту, де ви маєте розповісти, як відпускали ліки п’яти пацієнтам. Пригадую, як я описувала усі нюанси моєї роботи з клієнтами: за яким набором ліків вони прийшли, які можливі взаємодії цих препаратів, у який спосіб я буду їх експедувати …Тут фармопіку називають експедичним мінімумом, тобто те, що ви маєте обов`язково повідомити пацієнтові, відпускаючи ліки. Потім відбувається захист практики, де ти звітуєш про тих пацієнтів, що описані в звіті. Члени комісії можуть навіть інколи у деталях розпитувати, як ти орієнтуєшся у взаємодії препаратів тощо. На мій погляд, цього вимагають, аби з’ясувати, чи вміє фармацевт налагоджувати особистий контакт з клієнтом та надавати професійну допомогу.

Усіх, хто захистив практику, допускають до складання усного іспиту. Мені видали перелік питань на кожну дисципліну, за якими я готувалася. Під час іспиту звертають увагу на володіння чеською мовою. Якщо іспити складені успішно, то впродовж місяця надійде документ з Міністерства охорони здоров’я про те, що ви можете працювати провізором на території Чеської Республіки.

Іспити приймають об`єктивно? До іноземців не прискіпуються?

– Для тих, хто добре підготувався, жодних перепон на шляху немає, бо приймальна комісія абсолютно не зацікавлена вас «завалити», як дехто пише на різних форумах. Навпаки, екзаменатори підкидають орієнтовні питання, коли відчувають, що людина розгубилася. І така тактика є дуже вигідною для апліканта, бо можна пригадати те, що у стресовій ситуації призабув. Обов`язково звертають увагу на твою комунікацію чеською мовою, але ніхто не вдається до з’ясовування дрібниць, орієнтири – на базові речі, які будуть потрібні у твоїй роботі. Щодо пошуку роботи, то жодних проблем не виникло: отримавши документи, я одразу ж знайшла місце в аптеці.

Ви наразі працюєте в мережевій аптеці? Чи відрізняється асортимент лікарських засобів в державних та приватних аптеках?

– Так, я працюю в мережевій аптеці, але вона знаходиться на території лікарні, тобто всі аптеки нашої мережі є лікарняними. Не можна сказати, що асортимент державних аптек кардинально відрізняється від асортименту приватних – на нього впливають інші чинники. Якщо аптека знаходиться, скажімо, у гіпермаркеті, то, зрозуміло, що там менша кількість рецептурних ліків, зате більше препаратів у вільному продажі: парацетамол, ліки від застуди, вітаміни, засоби догляду за тілом та шкірою обличчя, харчові добавки. Здебільшого ж аптека «підлаштовується» під лікарів тих медичних закладів, на базі яких вона розташована.

Наша, приміром, тримає доволі широкий асортимент препаратів – понад 5 млн. найменувань, бо маємо «задовольнити» пацієнта з будь-яким рецептом. Не можу сказати, що лікар має «улюблені» ліки та їх приписує, вибір препаратів залежить від того, що приймає хворий і як ці препарати взаємодіють між собою, тощо. До нас часто телефонують лікарі, щоб отримати професійну консультацію, цікавляться, що нового з’явилося. Коли ж я працювала в аптеці, розташованій на базі амбулаторії сімейної медицини, то там був доволі бідненький асортимент, адже у сімейників в арсеналі обмежене коло ліків.

В Чехії багато аптечних мереж? І як поряд з ними живеться маленьким аптекам? Чи обов`язково власник аптеки повинен мати фармацевтичну освіту?

– Аптечних мереж тут небагато, проте вони утримують понад 50% фармацевтичного ринку і дуже жорстко між собою конкурують за місце під сонцем. Біля них дуже непросто втриматися невеликим приватним аптекам, їх власники здебільшого змушені продавати свій бізнес двом найбільшим у Чеській Республіці аптечним мережам.

Особливих вимог до власника аптек не висувається – ним може бути будь-хто. А от завідувати аптекою дозволено лише людині з вищою фармацевтичною освітою, яка зобов’язана пройти спеціалізацію.

В чому відмінність чеської аптеки від української?

– У чеській аптеці більшість ліків відпускають тільки за рецептом. До речі, рецептурні ліки на території Чеської республіки дистанційно купити неможливо – це можна зробити тільки особисто прийшовши до аптеки з рецептом. Про те, щоб придбати антибіотики чи якісь інші рецептурні ліки без рецепта, й мови не йде. А ще, відпускаючи ліки пацієнтові, провізор зобов’язаний надати йому вичерпну інформацію, тоді як в Україні видають ліки без жодних коментарів. Ми ж кожного разу нагадуємо пацієнтові, як і коли їх вживати, навіть якщо він це робить уже багато років. І це обов`язковий мінімум, за потреби додається інформація про взаємодію ліків, особливості прийому з огляду на побічну дію тощо. Як на мене, то саме такої якісної фармопіки не вистачає в українських аптеках.

Є різниця й щодо викладки фармпрепаратів. В Чехії ті, що відпускаються без рецепта, розташовують по нозологіях, а рецептурні – в алфавітному порядку, окремо групуються ін’єкційні препарати.

А яким лікам віддають перевагу чехи: імпортним чи власного виробництва?

– Якщо я запропоную клієнтові американський панадол та чеський паралем, то він однозначно обере «свій», бо за роки прийому до нього звик. Чехи взагалі дуже консервативні.

Чи може чеський провізор оспорювати призначення лікаря, якщо вони йому здаються невірними? І хто несе відповідальність за результат їх застосування?

– Я провізор і на сто відсотків відчуваю себе працівником охорони здоров’я, цілком рівноправним з лікарем. Саме провізор є тією останньою ланкою контролю ліків, які відпускає пацієнтові. Чеський фармацевт уважно стежить і перевіряє, чи немає якихось огріхів у рецепті, і якщо такі трапляються, то клієнт змушений повернутися до лікаря, щоб той виправив свої помилки. Якщо ж побачили, що ліки несумісні між собою, або ж перевищене чи занижене дозування, то телефонуємо до лікаря і узгоджуємо з ним ці питання. Тепер усі рецепти надходять до нас в електронному вигляді, й ми можемо доволі оперативно контактувати з лікарями, вносити корекції до рецепта й видавати пацієнту саме ті препарати і в тому дозуванні, які йому підуть на користь.

В українських аптеках екстемпоральне виробництво майже припинило своє існування. А в чеських аптеках воно представлене? І хто з лікарів найчастіше призначає такі препарати?

– Практично в кожній аптеці Чехії є екстемпоральне виготовлення ліків. Зокрема, ми власноруч готуємо дуже багато препаратів – це капсули, мазі, свічки, креми, шампуні, бовтанки. Практично щодня маємо 3-4 рецепти на виготовлення ліків «екстемпорі» в аптеці. Фаворитами нашого виробництва є мазі, оскільки найбільше рецептів виписують дерматологи. Чимало готуємо й порошків, які на місці ж і закупорюємо у спеціальні капсули, оскільки маємо для цього спеціальний пристрій.

Розкажіть, у якому режимі працює ваша аптека, а також скільки задіяно спеціалістів, як розподіляються між ними зони відповідальності та обов`язки.

– Для багатьох моїх колег з України це прозвучить доволі дивно, але більшість чеських аптек працює з 7. 30 ранку до 17 години і на обідню перерву не зачиняється. Наша аптека має певну специфіку: ми забезпечуємо 70% ліків за рецептами, а 17% припадає на ЛЗ, що є у вільному продажі. Тому в нас три магістри з вищою фармацевтичною освітою, які відпускають усі препарати. А от лаборантки нема, оскільки вона має право відпускати лише безрецептурку, і з огляду на невеличкий асортимент таких ліків утримувати окремого фахівця недоречно. Без фармацевтичної освіти у нас всього одна працівниця – вона приймає товар від постачальників, розкладає його на полицях та оцінює вартість. Щодо навантаження, то воно рівномірно розподіляється між провізорами, але конкретних обов’язків немає. Троє працюють на зміні, маємо два віконечка для видачі ліків, і поки двоє обслуговують клієнтів, то третій працівник займається виготовленням ліків. Чергує аптека лишень під час державних свят, бо інші аптеки закриті.

В чеських аптеках працює більше жінок чи чоловіків? І від чого залежить зарплатня фармацевта – середній чек враховується?

– В Чехії, як мабуть й в інших країнах Євросоюзу, фармацевтику обирають більше жінки, ніж чоловіки. Зарплатня фармацевтів в аптеці не залежить від середнього чека, на відміну від України, але в деяких мережевих аптеках вони отримують відсоток від продажу певних препаратів, так звані бонуси. В нашій аптеці така практика відсутня, натомість ми маємо щомісячну премію. Мені відомо, що в багатьох інших мережевих аптеках отримують певний процент від реалізації окремих препаратів, які, так би мовити, у позитивному списку. Заробітна плата лаборантки з середньою освітою та провізора, тобто фармапрацівника з вищою освітою, зрозуміло, відрізняється, але від середнього чека це теж не залежить.

Соціальний статус фармацевта в Чехії на рівні лікарського, а сам фах вважається дуже престижним на ринку праці.

В Чехії ввели жорсткий карантин через велику кількість людей, що захворіли на COVID-19. Чи додалося у вас роботи в зв’язку з пандемією та як держава компенсує це навантаження та ризики?

– Й справді, нині у Чехії значно ускладнилася ситуація щодо COVID-19, введено комендантську годину, закриті кав’ярні, заклади громадського харчування, але аптеки працюють. Атмосфера доволі напружена, люди приходять знервовані, налякані, кількість відвідувачів значно збільшилася: всі роблять запаси на випадок хвороби, постійно цікавляться засобами для підвищення імунітету. Робочий режим чи графік не змінився, але наплив клієнтів примушує нас працювати значно інтенсивніше. Державою на період карантину передбачені як для фармацевтів, так і для лікарів доплати у вигляді премій, які ми щомісяця отримуємо. Із засобів захисту у нас респіратори, з весни працюємо у рукавичках, а зараз встановили між відвідувачем та фармацевтом ще й прозоре скло. Ясна річ, усюди розставлені санітайзери для дезінфекції рук відвідувачів і співробітників. До аптеки дозволено заходити лише по одному, тобто один стіл – один клієнт.

В Україні останнім часом почастішали напади на аптеки. Чи багато таких випадків в Чехії?

– Про такі випадки у Чехії мені не відомо. Можливо, це пояснюється тим, що всі фармацевтичні заклади працюють до 17. 00, а цілодобових аптек немає. Чергові аптеки є тільки в лікарняних закладах. До речі, ще одна відмінність між нашими країнами: коли хворого доправили до лікарні, то його родичі не кидаються стрімголов до аптеки зі списком ліків (як це практикується в Україні) – людину на стаціонарному лікуванні всім необхідним забезпечує лікувальний заклад. Якщо пацієнта відправляють лікуватися амбулаторно і йому, приміром, не можна переривати лікування, то він отримує в лікарні одну таблетку та рецепт, за яким зможе зранку решту придбати в аптеці.

Які особливості працевлаштування іноземців? Чи може людина з іншої країни стати власником аптеки?

– При прийомі на роботу жодного значення не має, громадянин ти Чеської республіки чи іншої країни – головне, відповідати усім критеріям кваліфікованого фахівця. А от власником аптеки в Чехії можна стати лише тоді, коли після п’яти років перебування в країні ти отримаєш дозвіл на тривале проживання (тривалий побит), це такий проміжний документ перед тим, як отримати чеське громадянство. Якщо іноземець має цей документ, то жодних обмежень для запровадження будь-якого бізнесу не буде: хоч стоматологічний кабінет відкривай, хоч аптечний заклад…

Чи кожен спеціаліст з фармацевтичною освітою в Чехії має бути членом Аптечної палати? Як вона захищає інтереси своїх членів?

– Так, кожний фармацевт, який має ступінь магістра, повинен стати членом Аптечної палати, адже саме вона видає дозвіл на роботу в аптеці. Також ця організація захищає права фармацевтів: тут завжди можна отримати кваліфіковану юридичну підтримку та контакти адвокатів, коли виникають спірні питання з пацієнтами. Ще Аптечна палата забезпечує нам доступ до якісного навчання, бо у Чехії є вимога до фармацевтів постійно вдосконалювати свої знання. За три роки ми маємо набрати 90 балів, зокрема на курсах, які вона організовує для нас за нижчою ціною. До речі, під час карантину нам значно знизилии ціни на проходження курсів, за сприяння фармацевтичної палати організовують вебінари, щоб не переривати підвищення кваліфікації, бо це важливо для отримання балів. Також Аптечна палата намагається й на державному рівні виборювати для нас певні пільги та преференції, скажімо, засоби індивідуального захисту – маски, респіратори, рукавиці – ми отримуємо за кошт крайських урядів.

Лариса Лукащук, спеціально для Pharma.net.ua