Хто і як має захищати життя та здоров’я фармацевтів на робочому місці?

Напади агресивних відвідувачів (у стані алкогольного сп’яніння, під впливом наркотичних речовин, з психічними розладами, асоціальних осіб та й просто доведених до відчаю нинішнім станом соціально-економічних речей та ще й на тлі пандемічної паніки) стаються хоча і не настільки часто, як на медиків, особливо з бригад екстреної медичної допомоги (ЕМД) і лікарів-психіатрів, але мають свою специфіку. У аптеках частіше стикаються зі спланованими розбійними нападами справжніх зловмисників, отже, наслідки, часом, бувають трагічними. Так з’ясувалося, що звіряче вбивство з метою пограбування 21-річної дівчини-фармацевта у цілодобовій аптеці на Таїрова в Одесі скоїв колишній співробітник, який, звісно, знав досконально локацію та розташування тривожної кнопки.

Кримінальна історія з життя фармацевта

Олена Телеш, провізор, Київ

– Це сталося кілька років тому. Я тоді працювала в аптеці «Фармексперт» на Петра Запорожця. Звичайний робочий день, годин шість вечора, а це в листопаді вже глибокі сутінки. В аптеці з персоналу нікого, крім мене – я за першимсосстолом. Відвідувачів теж не було, хоча зазвичай трафік у нас досить хороший: спальний район, аптека знаходиться в торці житлового будинку, поруч декілька клінік. Думаю, бандит не випадково вичікував слушного моменту. І вже потім я, аналізуючи те, що відбулося, зрозуміла: у нього все було прораховано до секунди, але я дуже сильно тоді зіпсувала його плани ...

Я його одразу впізнала – це був наш постійний клієнт, в основному шприці купував. Зайшов як зазвичай і рішуче підійшов до віконця, я навіть не одразу і зрозуміла, що він задумав недобре. Потім попрямував до холодильника, біля якого були двері, що ведуть за прилавок. Я все ще не «рефлексувала», подумала, може воду хоче взяти, а потім розрахуватися, але тут почула могутній удар ногою в двері. Відкрила було рота його відчитати, та після другого удару дверь здалася і я побачила в його руках ніж. Він прохрипів: «Давай гроші!». Я позадкувала, але встигла натиснути тривожну кнопку. Як я потім молилася Богу, що зробила це вчасно, бо в процесі боротьби я своєю же спиною її зі стіни і збила. Він сміливо наблизився до мене, не очікуючи, що я його з такою силою відштовхну. У відповідь отримала сильний удар, який буквально закарбував мене в стінку. На додаток до всього, коли падала, зачепила ключ від каси, і він полетів у невідомому напрямку, а злодій інстинктивно нахилився, щоб його підняти. У цей момент я його перечепила (сама не знаю, на що я тоді розраховувала!), а він пішов на мене з ножем. Я якимось дивом ухилилася, і він тільки різонув халат і відчикрижив на ньому гудзик. Шансів у лиходія ставало все менше. Я його ще раз відштовхнула, і у відповідь не отримала опору – він несподівано ретирувався: швидше за все, зрозумів, що не встигає. Міліція приїхала буквально через хвилину. Всього весь цей кошмар тривав хвилини 4, але мені вони здалися вічністю. Коли мене почали розпитувати, у що він був одягнений і якого кольору в нього очі, я навіть нервово розсміялася: мені явно було не до кольору його очей. Але те, що він був в рукавичках, запам'ятала. Отже, жодних відбитків пальців оперативикам зняти не вдалося.

Я тоді сказала патрульним: «Він точно повинен бути у вас в базі. Надто вже «помітний» екземпляр!». Мене провели в Дніпровське РОВД, посадили за комп'ютер і я одразу впізнала його по фото. На наступний же день вони вирушили його брати, але не встигли – їх випередили колеги з Деснянського району. Вони вже вирахували його після спроби пограбувати аптеку на Троєщині, де він, перестрибуючи через перший стіл, залишив свої відбитки пальців. В ході розслідування його справи спливло, здається, ще 12 епізодів таких же нападів з метою пограбування.

Сьогодні в аптеці, де я працюю, встановлені відеокамери, є тривожна кнопка і кожний співробітник має сигнальний брелок, який зазвичай носять в кишені халата (особисто мені зручніше, коли він лежить біля каси). До речі, в тій аптеці, де все це сталося, потім одразу ж встановили відеоспостереження. Камери, це, звичайно, прекрасно, тільки запеклого злочинця вони навряд чи зупинять, якщо він вже задумав злочин. Швидше знайдуть? Безумовно! Тільки от працівнику аптеки від цього навряд чи буде спокійніше: добре, якщо він потім зможе цю відеозйомку подивитися разом з правоохоронцями.

А взагалі власникам аптек потрібно серйозніше ставитися до питання безпеки працівників аптечного залу. Приміром, якби стійка і двері за прилавок в тій аптеці були міцнішими, то загроза над касою і власне наді мною не нависла б так реально. В аптеках з нічним чергуванням вирішили цю проблему просто: жодну людину після 21.00 в приміщення не пускають, ліки видаються через віконце в дуже потужній двері (а то і двох). А таку «хвіртку», як була у мене в аптеці на Запорожця і дитина могла вибити. Зате на моєму новому робочому місці двері надійні, і закриваються на правильну магнітну кнопку. А ще варто продумати такий захист на випадок, якщо грабіжник прийде не з ножем, а, скажімо, з пістолетом.

Коли перший стіл перестане бути першою лінією оборони?

Постає закономірне питання: «Хто і як має захищати життя та здоров’я фармацевта на робочому місці від злодіїв?» Питання захисту фармацевтичних і медичних працівників постійно піднімається на професійних заходах. У вересні цього року відбулося засідання круглого столу “Фармацевти – члени єдиної медичної команди країни. Чи всі знають про це?”, організоване ГС «Аптечна професійна асоціація України» (АПАУ). Там заступник голови Держлікслужби Володимир Короленко наголосив, що чимало провізорів, фармацевтів стоять на першій лінії так само, як і працівники первинної медичної допомоги, служби ЕМД, тобто стикаються з пацієнтами одними із перших. Отже, потрібно забезпечити їм захист від будь-яких фізичних нападів. «Тому є дуже позитивним, що наразі у Верховній Раді зареєстрований проєкт закону, який вносить зміни до кримінального кодексу та передбачає кримінальну відповідальність саме за напади на медичних та фармацевтичних працівників під час виконання ними професійних обов`язків", – з надією повідомив він присутнім. Однак надія не виправдалася.

Закон може захищати фармацевтів та медичних працівників, але…

Надання медичної допомоги за будь-яких обставин – професійний обов’язок лікаря, за невиконання якого він несе кримінальну відповідальність. Тому гарантувати медикам особисту безпеку повинні закони та спеціальний правовий статус медичного працівника (зараз факти нападу на медиків із застосуванням фізичної сили розглядаються правоохоронними органами без урахування того, що це відбувається під час виконання службових обов’язків).

Загроза для медичних працівників, зокрема, фармацевтів, що стоять за першим столом, існує як з боку кримінальних елементів, так і з боку відвідувачів та їхніх родичів, які, приміром, вирішили, що медична допомога була надана неякісно або не в повній мірі. Тому розробленим ще у 2017 році за моєї ініціативи законопроєктом № 6311 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги» пропонувалося включення нових статей до Кримінального кодексу України аналогічних як і до працівників правоохоронних органів (які зобов’язані надавати допомогу та не можуть відмовити у цьому) щодо встановлення суворої кримінальної відповідальності за погрози, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, посягання на життя, захоплення в заручники медичного працівника під час надання медичної допомоги. Цей законопроєкт був підтриманий не тільки профільним комітетом Верховної Ради України попереднього скликання, а й медичною спільнотою. Але нажаль, попередній парламент не встиг зробити цей законопроєкт Законом України.

Навесні цього року у Верховній Раді знову обговорювали питання захисту життя та здоров'я медичних працівників та фармацевтів під час виконання ними професійних обов’язків. 29 травня цього року до парламенту навіть був внесений проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників» № 3560, яким, зокрема пропонується передбачити кримінальну відповідальність за посягання на життя медичного або фармацевтичного працівника, захоплення медичного або фармацевтичного працівника як заручника, погрозу або насильство щодо медичного або фармацевтичного працівника, а також встановити кримінальну відповідальність за вищезазначені діяння для осіб у віці від 14 до 16 років.

На сьогодні цей законопроєкт поки перебуває на розгляді у профільному комітеті Верховної Ради України. Розраховую, що депутати не будуть затягувати з його голосуванням.

Все що не заборонено – дозволено

Мене часто питають, як діяти медпрацівнику у разі нападу чи агресії, адже оборонятися йому заборонено. Відповідаю: «Законодавством не заборонено медичним працівникам оборонятися». Відповідно до частини другої статті 36 Кримінального кодексу України кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

При цьому є певні ризики, зокрема перевищення меж необхідної оборони тому, що згідно з цією ж статтею перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпеці посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.

Так, статтею 118 передбачено, що умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, а також у разі перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, карається виправними роботами на строк до 2-х років або обмеженням волі на строк до 3-х років, або позбавленням волі на строк до 2-х років.

Статтею 124 визначено, що умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин або виправними роботами на строк до 2-х років, або арештом на строк до 6-ти місяців, або обмеженням волі на строк до 2-х років, або позбавленням волі на той самий строк.

Тобто самозахист ніхто не забороняє, проте аби не ризикувати зайвий раз ані здоров’ям, ані свободою, у разі загрози чи агресії по відношенню до себе з боку відвідувача аптеки або третіх осіб, необхідно негайно викликати поліцію.

Алгоритм, що врятує життя фармацевта

В екстремальних ситуаціях людині завжди важливо розуміти як діяти. Пропоную наступний алгоритм дій у разі наявності загрози життю та здоров’ю під час надання медичної (фармацевтичної) допомоги:

• необхідно викликати на місце події поліцію (якщо напад був зі зброєю чи знаряддям, то збережіть їх на місці події та не торкайтеся, доки не приїдуть правоохоронці);
• збережіть контакти свідків конфлікту (ПІБ, місце проживання, контактний номер телефону). Якомога швидше зафіксуйте докази застосування до вас фізичного насильства (якщо такі є): побої, тілесні ушкодження, зокрема за допомогою судово-медичної експертизи;
• збережіть одяг, на якому є сліди боротьби, за допомогою яких пізніше можна буде встановити ознаки злочину;
• обов’язково напишіть заяву про вчинення злочину до правоохоронних органів;
• потрібно зберегти усі чеки та квитанції на суму коштів, витрачених на лікування (якщо таке було), вони знадобляться для пред’явлення позову в суд, щоб відшкодувати збитки.

Працівникам аптек можливо забезпечити захист за допомогою встановлення «тривожної кнопки». Для цього керівнику закладу необхідно укласти договір з поліцією або службою охорони.

Від себе хочу додати, що фармацевтичні працівники можуть звертатись за правовою допомогою у разі протиправних посягань на їхнє життя та здоров’я до Громадської спілки «УКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФЕСІЙНИХ МЕДИЧНИХ ОБ’ЄДНАНЬ». Свої звернення можна адресувати на електронну пошту is@sidep.org .