Категория
Бизнес

Український фармацевт може не тільки працювати у польській аптеці, а й стати її власником

Дата публикации
Количество просмотров
12404

Чому в Польщі найнижчі ціни на лікарські засоби і найвищий соціальний статус фармацевтів? Тому що при прийомі на роботу має значення професійний рівень фахівця, а не країна, з якої він приїхав.

Як зробити успішну кар`єру в польській аптеці, розповіла Pharma.net.ua магістр польської фармації Юлія Романів.

Ви приїхали до Польщі, вже маючи диплом провізора та досвід роботи в українській аптеці. Чи швидко знайшли роботу за спеціальністю?

– Я закінчила фармацевтичний факультет Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського й влаштувалася на роботу до однієї з аптек, де пропрацювала два роки. Навіть у мріях чи планах не було працювати за кордоном, але вийшла заміж і переїхала до чоловіка у Вроцлав (Польща). Уже в Польщі до мене прийшла ідея, а чому б не спробувати свої сили в їхньому фармацевтичному закладі? Так загорілася бажанням працювати в польській аптеці, що почала дізнаватися, що ж для цього потрібно. Для того, аби український диплом був чинним в країні Євросоюзу, його потрібно нострифікувати. І тут почалися перші митарства. Зібрати та перекласти необхідні документи польською мовою виявилося доволі трудомісткою та й недешевою справою. Коли зібрала необхідний пакет документів, то подала їх на розгляд спеціальної комісії до медичного університету у Вроцлаві. Щоб ”зрівняти” кількість навчальних дисциплін українського та польського вишу, мені довелося скласти ще 8 іспитів, і це –уявіть – за один рік! Інколи й сама не вірила, що пройду ці випробування, бо на руках була ще й маленька дитина. Але не можу сказати, що це непосильна справа. То ж усім, хто намірився й собі спробувати, порадила б не розчаровуватися, бо у страху тільки очі великі. Впевнено йдіть до своєї мети й все вийде. Звісно, було дуже важко, бо ніхто на твої негаразди тут не звертає уваги й жодних поблажок нікому не робить. Є завдання – будь ласка, виконуй, і коли перед тобою п`ять питань, то ти мусиш дати п’ять правильних відповідей, а не три чи чотири. Отож, вимоги доволі високі. Я це добре усвідомлювала, розуміючи також, що це мій єдиний шанс, і якщо я його прогавлю, то фармацевтом у Польщі мені не бути. Дивно, але ця установка спрацювала і виявилася найкращою мотивацією. Отож, іспити я склала успішно, а відтак отримала підтвердження про те, що мій український диплом прирівнюється до польського. Згодом склала мовний іспит у Головній палаті фармацевтів і як завершальний етап – реєстрація в реєстрі фармацевтів. Для мене був надзвичайно пам’ятним той день, коли я отримала право на практику, печатку та титул магістра фармації в Польщі. Так я розпочала роботу, але помічником аптекаря, щоб краще зрозуміти тонкощи польської аптечної справи. Приймала та розкладала товар, детально знайомилася з асортиментом ліків, вчилася працювати з касовим апаратом, спеціалізованими інтеренет-програмами, вивчала рецепти польських лікарів. Тільки після такої скурпульозної практики я вже могла ставати до першого столу як магістр фармації.

Розкажіть про ваше нинішнє місце роботи. Які головні відмінності польської аптеки від української?

– Наразі я вже працюю як магістр фармації в мережевій аптеці, вона є приватною. Щодо відмінностей, то польська аптека – це зовсім інший вимір. Пригадую часи, коли я працювала в українській аптеці! Такого поняття, як рецепт, практично не існувало: всі знали, як він виглядає, але видати ліки за рецептом було справжньою дивиною. У польській чи будь-якій іншій аптеці Євросоюзу рецепт є чи не головним атрибутом: клієнт чітко знає, що є ліки, які можна придбати тільки за рецептом. Люди усвідомлюють чому, скажімо, антибіотик не продається без рецепта.

Ще однією відмінністю я б назвала певну захищенність фармацевта, зокрема, від помилок лікаря. Ми персонально підбираємо найменшу, тобто безпечну, дозу препарату, яка зареєстрована на ринку, і у такий спосіб захищаємо себе від можливих обвинувачень. У Польщі доволі жорстко контролюється робота фармацевтичних закладів, тому фармацевти вже на підсвідомому рівні намагаються убезпечити себе від помилок у видачі ліків. Ми можемо приділити одному пацієнту і півгодини, незважаючи на чергу, але детально проінструктуємо, як приймати препарати, і обов`язково перевіримо, чи все людина зрозуміла правильно.

Взагалі ж мені довелося чимало часу витратити на адаптацію, бо в польській аптеці кардинально інша модель – і зонування торгового залу, і порядок сортування товару, і локації медичних прапаратів...

Ким ви себе більше відчуваєте в польскій аптеці – працівником охорони здоров’я чи продавцем ліків?

– Безумовно, в польській аптеці я відчуваю себе працівником охорони здоров’я, бо не просто видаю пацієнтові ліки, а володію усім спектром інформації щодо тих препаратів, з якими він поверається додому. Також я рекомендую найкращі комбінації ЛЗ, вичерпно пояснюю, як їх приймати, консультую щодо хвороби, допомагаю обрати фітозасоби, тобто надаю належну фармопіку. Рівень провізора тут оцінюється не за кількістю реалізованого товару, а передусім за якістю наданої відвідувачу послуги. Також тут доволі висока конкуренція між магістрами – щоб стати кращим, ти повинен мати кращі, ніж у інших, знання. Так фармацевт стає кимось більш значимим, ніж продавець ліків.

Чи може польський провізор оспорювати призначення лікаря, якщо вони йому здаються неправильними?

– Такий досвід американських колег для Польщі поки що неприйнятний. Професійний контакт іноді відбувається через пацієнта – скажімо, коли фармацевт помітив у рецепті якусь помилку чи неточність у маркуванні, то може завбачливо попросити з’ясувати це в лікаря. А взагалі ж на рецептах є номер телефону лікаря та адреса лікарні, тому ми завжди можемо зателефонувати, аби щось уточнити. Якщо з’ясовується, що ліки можуть зашкодити пацієнту, то ми негайно шукаємо контакт з цією людиною, аби убезпечити від небажаних наслідків.

Кажуть, що в польских аптеках найменша маржа на лікарські засоби серед країн Євросоюзу. Чим це пояснити?

– Багато аптек мають власні торговельні марки зі своєю назвою та логотипом, тобто такі препарати, певна річ, продаються без націнки. Це стосується великих мережевих аптек.

Також в Польщі багато фармацевтичних підприємств, і володарі аптек закуповують медпрепарати з найменшою націнкою безпосередньо на виробництві. Річ у тім, що поляки віддають перевагу виключно вітчизняній продукції, бо довіряють своєму виробнику, а ще ”власні” ліки набагато дешевші, ніж привезені з-за кордону.

А наскільки широко в польських аптеках представлене екстемпоральне виробництво?

– У Польщі екстемпоральне виготовлення ліків є пріоритетним напрямом фармацевтичних закладів. Вам треба буде ще добре пошукати аптеку, де їх не виготовляють! Аптеки навіть намагаються продукувати власні фармацевтичні засоби, бо це реальне джерело прибутку. В нашій аптеці, приміром, це мазі, ….. хоча ми здатні виготовити будь-яку лікарську форму за рецептом пацієнта. Навіть коли в нас цього дня немає сировини, то ми можемо замовити її на завтра.

В Польщі діє закон «Аптека для аптекаря». Для чого він прийнятий і що декларує?

– Закон «Аптека для аптекаря» декларує, що фармацевтичний заклад може відкрити тільки людина з вищою фармацевтичною освітою ( фармацевт). Він прийнятий для того, щоб якось врегулювати кількість аптек. Може відкрити аптеку й іноземець, приміром українець, але він повинен мати нострифікований диплом.

Соціальний статус провізора в Польщі високий? Наскільки добре оплачується ця праця і чи залежить зарплата першостольника від середнього чека?

– Соціальний статус магістра фармації в Польщі доволі високий та й у країнах Євросоюзу це престижна професія з привабливими перспективами. Значущість професії підкреслила нинішня пандемія – коли всі медичні заклади були на карантині, аптечні надавали допомогу людям. Коли мене запитують про професію, то з неабияким подивом сприймають мою відповідь: підтвердити диплом у Польщі не просто, та й працювати за цим фахом вдається не кожному. Я навпевне ніколи не забуду, як змінився вираз обличчя моєї завідувачки, коли я поклала перед нею нострифікований диплом з усіма «перепустками» до праці в польській аптеці. Вона вочевидь не сподівалася, що дівчині з України під силу здолати фарцемацевтичний польський рубікон. Це доволі престижна професія ще й тому, що власник не приховує наших заробітків від держави, і це великий плюс, який в майбутньому гарантуватиме достойне пенсійне забезпечення. Якщо в інших сферах у Польщі ще й досі виплачують зарплатню в конвертах, то у фармацевтичній всі гроші легалізовані.

Обговорюючи питання, чи залежить оплата праці першостольника від середнього чека, я завжди згадую мої трудові будні в Україні. Скільки я отримаю в кінці місяця залежало від того, що я вторгувала за день. Інколи доводилося на ці торги виставляти й власну совість, бо вона не дозволяла мені робити вибір між дорогим та дешевим препаратом для старенького пенсіонера чи просто бідної людини. В Польщі цього немає, тут спеціалістові оплачують кожну відпрацьовану годину й вона не залежить від середнього чека. Певна річ, у початківця, який щойно з університету й працює помічником фармацевта, зарплатня не буде вискою – він має ще багато чому навчитися, отож на старті йому пропонують найменшу у шкалі зарплат. Коли ж магістр уже здобув досвід і може працювати самостійно, то він звертається до керівництва закладу з проханням збільшити зарплатню, а воно уже вирішує, заслуговує він цього чи ні. У критеріях високого рейтингу, а отже і високої зарплати фармацевта – кількарічний досвід, відмінні професійні якості і, як не дивно, іноземна мова, позаяк серед наших клієнтів є й іноземці. Посади фармацевтів та їх помічників переважно посідають жінки, а от керівництво аптечним закладом охочіше двіряють чоловікам, тому і зарплатня у них більша.

Чи часто в польські аптеки беруть на роботу іноземців? Вихідцям з яких країн віддають перевагу і чому?

– З мого власного досвіду можу зробити висновок – головним критерієм під час прийому на роботу до польського аптечного закладу є професійні якості фахівця. А вимог до здобувача чимало – це і бездоганні знання, і менеджерська жилка, і безсумнівно, добре володіння польською, та ще й іноземною мовами. Перелік цих вимог до фахівця можна продовжувати, але вік, стать, соціальний статус чи національність ролі не грають. Не має значення з якої країни людина – головне, чи відповідає вона вимогам як спеціаліст.

Як організовано безперервне навчання провізорів і хто його оплачує: сам працівник, власник аптеки чи Аптечна палата?

– За це відповідає Аптечна палата. Річ у тім, що в результаті нещодавно проведеної адміністративної реформи, у Польщі створено 16 воєводств, і в кожному з них своя Аптечна палата. Щомісяця ми сплачуемо невелику суму членських внесків, на які й проводять навчання та різноманітні вишколи. Нас запрошуть на конференції, тренінги, надсилають локації і ми можемо відвідувати їх, підвищуючи свій професійний рівень, але, звісно, у вільний час. Аптечна палата інформує своїх членів про зміни у законодавстві та фармацевтичному світі, оприлюднює маркетиногові пропозиції на своїх інтернет-ресурсах. Коли якась фармацевтична кампанія має намір організувати, приміром, тренінги щодо певного препарату, то вона звертається до керівництва Аптечної палати, яка розповсюджує цю інформацію серед фармацевтів. Також ми постійно відстежуємо повідомлення на сайті Міністерства охорони здоров’я, хоча інколи можуть траплятися розбіжності з тим, про що інформує Аптечна палата.

Лариса Лукащук, спеціально для Pharma.net.ua