Національний фармацевтичний університет: Наші випускники цілком конкурентоспроможні на європейському ринку

Що впливає на якість підготовки українських фармацевтів і провізорів? Яким чином побажання стейкхолдерів формують фармацевтичну еліту України і чи приведе нас електронний рецепт до Євросоюзу? Ці та їнші запитання Pharma.net.ua поставили ректору НФаУ, доктору фармацевтичних наук, професору, заслуженому діячу науки і техніки України Аллі Анатоліївні Котвіцькій.

– В країні в розпалі реформа системи охорони здоров’я. Чи впливають зміни в галузі на стан вищої освіти у фармації?

– Безумовно, реформа охорони здоров’я безпосередньо впливає на систему вищої фармацевтичної освіти. Крізь призму багатьох механізмів уже сьогодні видно, що якість освіти у головному виші країни, котрий забезпечує фармацію кадрами, змінюється відповідно до євростандартів, і базуються ці зміни, насамперед, на посиленні контролю якості.

В першу чергу – це підвищені вимоги до знань нинішніх абітурієнтів. Для того, щоб вступити в 2019 році на фармацевтичні спеціальності, конкурсний бал повинен бути не нижчим за 130.

По-друге –ліцензійні іспити. Студенти протягом навчання складають їх двічі. Вже на 3-му курсі це Єдиний державний кваліфікаційний іспит: КРОК 1 – тестовий ліцензійний іспит із базових дисциплін, та іноземна мова професійного спрямування. На 5-му курсі – КРОК 2, з професійно-орієнтованих дисциплін.

Але і це не все: після закінчення НФаУ випускник повинен пройти інтернатуру та скласти ліцензійний іспит КРОК-3, на підставі якого він отримує право працювати в аптеці. І повірте, молодь ставиться до цього дуже серйозно.

Ліцензійні іспити максимально наближені до стандартів, що впроваджені в навчанні європейських фармацевтів. Саме тому випускників НФаУ із задоволенням беруть на роботу в Європі.

І по-третє – новий Стандарт зі спеціальності «Фармація, промислова фармація». Поки що він знаходиться у статусі проекту, але створений у відповідності до Європейської рамки кваліфікацій та з урахуванням побажань стейкхолдерів. Стейкхолдер – абсолютно новий термін для випускників минулих років, а також новітній напрямок нашої освітньої діяльності. Запозичений він із світової практики спілкування вишів з представниками роботодавців. Найточніше визначення цьому поняттю дав Бредлі Гугінс, директор Центру з корпоративного громадянства Бостонського коледжу (Boston College Corporate Citizenship Center). Стейкхолдери – це групи, організації або окремі люди, на яких впливає компанія і від яких ми залежимо, оскільки готуємо для них фахівців.

Відповідно до Стандарту, заочна форма освіти відтепер передбачена тільки для тих абітурієнтів, які мають середню професійну фармацевтичну освіту. НФаУ, до речі, був ініціатором такої норми в Стандарті, тому що ми відчуваємо перед суспільством високу соціальну відповідальність.

– Що нового внесено до навчальних курсів фармакотерапії, клінічної фармації, фармацевтичної опіки, які ґрунтуються на доказовій медицині?

– З урахуванням орієнтації на сучасну доказову медицину, буквально торік було внесено зміни у парадигму викладання дисциплін «Фармакотерапія з фармакокінетикою» і «Клінічна фармація та фармацевтична опіка», перероблено навчально-методичні комплекси з цих дисциплін.

Відтепер їх викладають відповідно до уніфікованих клінічних протоколів первинної, екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги при різних захворюваннях. Враховано також рекомендації європейських, американських та інших міжнародних медичних спілок.

Наприклад, підходи до фармацевтичного забезпечення антихелікобактерної терапії викладені згідно положень Маастрихтського консенсусу V. Осучаснено і підхід до вибору провізором ЛП для забезпечення лікування серцево-судинних захворювань. Сьогодні світова практика акцентує увагу на доцільності застосування антагоністів рецепторів мінералокортикоїдів при хронічній серцевій недостатності, на виборі базисної глюкокортикостероїдної терапії при бронхіальній астмі, а також на впровадженні в клінічну практику нових груп пероральних гіпоглікемічних засобів (інкретиноміметиків) тощо.

– А де брати таку інформацію тим, хто вже покинув студентську лаву НФаУ?

– Останніми роками вийшло в світ чимало нових методичних рекомендацій та довідників, які поновлять знання випускників. Насамперед у них представлена сучасна класифікація лікарських засобів відносно ступеня доказовості їх еквівалентності, затверджена буквально в нинішньому році Постановою КМУ «Про внесення змін до п 4. Положення про Державний реєстр лікарських засобів», а також цьогорічним Наказом МОЗУ «Про затвердження Класифікатору лікарських засобів відносно ступеня доказовості їх еквівалентності». В основу цих документів покладені нові методичні рекомендації «Теоретичне обґрунтування та реалізація сучасних принципів оцінки еквівалентності лікарських засобів в Україні», складені групою авторів під керівництвом професора І. Зупанця. Цікавим для практиків буде й останній «Rx index – Довідник еквівалентності лікарських засобів» – 3-тє видання 2019 року.

– З липня нинішнього року лікарі почали виписувати електронні рецепти. Наскільки готові провізори до запровадження електронної системи eHealth?

– У Європі та в світі електронна рецептура вже давно не новина. Відповідно до загальноєвропейського проекту з інформатизації охорони здоров’я (Start Open Services for European Patients-epsos) передбачено транскордонне використання електронних рецептів (ePrescription). Це означає, що електронний рецепт, оформлений в будь-якій країні ЄС, зобов’язані обслуговувати всі аптеки на території Євросоюзу. З часом і наші пацієнти приєднаються до європейських. Тому системи електронної охорони здоров’я eHealth та електронної рецептури ePrescribing у нашому університеті є обов’язковим напрямком навчання майбутніх фахівців. Викладачі дисципліни «Фармацевтичне право та законодавство» дають знання студентам про міжнародну законодавчу базу (директиви ЄС та інші стандарти), зіставляючи її з впровадженням системи eHealth в Україні. Зокрема, у рамках опанування міжнародного досвіду формування державної політики в галузі охорони здоров’я та фармації, правових засад діяльності підприємств з оптової та роздрібної реалізації лікарських засобів, а також державного регулювання та контролю обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я та аптечних закладах, майбутні провізори навчаються правилам виписування електронних рецептів і відпуску ЛЗ за ними.

А в рамках дисципліни «Соціальна фармація» вони знайомляться із системою eHealth, вивчають електронний документообіг, і зокрема е-рецепт як елемент інформатизації фармацевтичної галузі, опановують мобільні додатки. Окрім цього і на лекціях, і на семінарських заняттях студенти опрацьовують практичні питання функціонування системи реімбурсації вартості фармацевтичної допомоги населенню.

– Це правда, що в якості базових програм для створення законодавчої бази медичної реформи використовувалися напрацювання науковців НФаУ?

– Так, науково-практичні дослідження, що проводяться в університеті за актуальними напрямами реформування вітчизняної системи охорони здоров’я та фармації, свого часу дозволили ввести перші пілотні проекти з реімбурсації вартості гіпотензивних лікарських засобів та інсулінів шляхом впровадження референтного ціноутворення. А робота за урядовою програмою «Доступні ліки», що і нині виконується науковцями університету, наразі дозволяє впроваджувати електронну рецептуру на препарати, що реімбурсуються. Можна наводити довгий перелік наукових тем, використаних урядом для реформування нашої галузі, але я назву найбільш актуальні: розробка сучасних методів ціноутворення на лікарські засоби та реімбурсації їх вартості, удосконалення рецептурного та безрецептурного відпуску препаратів, впровадження оцінки технологій охорони здоров’я (Health Technology Assesment-HTA) в практику тощо.

– У якому напрямі розвиватиметься система додипломної підготовки фахівців фармації України?

– Оскільки фармацевтичний сектор є сегментом світового та українського ринку, який не стоїть на місці, а Україна інтегрується до європейської та світової спільноти, система підготовки фармацевтів розвивається з огляду на світові тенденції. Серед них слід вирізнити, як класичну, фармацевтичну освіту, але з акцентом на вимоги стейкхолдерів та практичну фармацію, так і новітню, дуальну, освіту як елемент набуття практичних навичок на робочих місцях. Цьому сприяє розвиток дистанційного навчання. Третім магістральним напрямом я б назвала профілізацію фармацевтичної освіти. Це короткострокові магістерські освітні програми з різних напрямків фармацевтичного сектору (фармацевтичне законодавство, фармацевтичний маркетинг, управління фармацевтичним бізнесом, клінічні дослідження тощо). Але хочу ще раз наголосити: сучасна фармація – це інтернаціональна система, тому й розвиватися вона буде у міжнародному руслі.