Пацієнтські організації «переводять стрілки»

Останнім часом завдяки увазі професійної громадськості та пацієнтських організацій тема щодо проблем у сфері централізованих закупівель ліків набула суспільного резонансу. На дворі серпень, а централізовані торги не відбулися. Такої ситуації Україна не пам’ятає, повідомляє прес-служба «Щотижневика АПТЕКА».

Варто зауважити, що навіть при успішному проведенні процедури закупівель постачання закуплених ліків починається через 3–6 міс. Складна ситуація із централізованими закупівлями лікарських препаратів, де розпорядником коштів виступає МОЗ України, виникла не випадково. Запровадження протягом 3 днів без попередження 7% ставки ПДВ на лікарські засоби і медичні вироби (в порушення норм Податкового кодексу України), девальвація гривні, яка за підсумками І півріччя по відношенню до січня поточного року становила 48%, відсутність реальних кроків з боку органів влади щодо дерегуляції фармацевтичного ринку — всі ці фактори призвели до цінової нестабільності, яка і є основною причиною блокування державних закупівель.

У «Щотижневику АПТЕКА» № 30 (951) від 04.08.2014 р. ми аналізували причини, які заважають МОЗ України провести централізовані торги. І ось ця тема отримала цікаве продовження — за справу взялися окремі пацієнтські організації, а саме — Благодійний фонд «Пацієнти України», головою якого є Дмитро Шерембей, Центр протидії корупції — громадська організація, до правління якої також входить Дмитро Шерембей, та ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ», яку очолює Володимир Жовтяк.

5 серпня 2014 р. у приміщенні Українського кризового медіа-центру відбувся прес-брифінг під гучною назвою «Фармацевтичні компанії продають хворим українцям ліки по ціні золота! Пацієнти вимагають припинити «золоту лихоманку». Крім Д. Шерембея та В. Жовтяка, у заході взяли участь Олена Щербань, юрист Центру протидії корупції, та Оксана Корчинська, голова опікунської ради дитячої лікарні «ОХМАТДИТ».

На початку брифінгу журналісти отримали купу супроводжувальних матеріалів. Імовірно, таким чином організатори прагнули донести до аудиторії обсяг виконаної ними роботи, яка дозволила нарешті виявити причини затримки централізованих торгів. Серед іншого представники ЗМІ отримали наступне: пояснювальну записку до проекту постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті для виконання програм та здійснення державних закупівель»; «перелік препаратів із перевищеними цінами», який складено Центром протидії корупції за результатами моніторингу цін під час проведення процедур розкриття пропозицій конкурсних торгів; копія листа № 178 від 4.08.2014 р. до компанії Merck&Co з проханням знизити ціни на лікарські засоби.

Звертаємо увагу читачів на те, що у пояснювальній записці до проекту постанови КМУ зазначено, що «МОЗ України на свої запити отримало відповідь Мінфіну України, в якому зазначається, що основним чинником, що призвів до подорожчання ліків на 56%, стала девальвація національної валюти. Держцінінспекція України у своїх звітах також зазначає, що на ринку має місце значне подорожчання ліків на 40–50%, а в деяких випадках і на всі 100%. Крім цього, як показали перші торги, що відбулися в МОЗ України, перевищення запропонованої ціни учасниками становить 46–136% відповідно до ціни минулого року».

Перелік препаратів із перевищеними цінами містить 31 позицію лікарських засобів, на які Центр протидії корупції зафіксував перевищення цін порівняно з минулорічними. Серед них:

• препарати із перевищенням цін на 15–30%;
• 15 препаратів — на 30–50%;
• препаратів— на 50–60%;
• препарати — на 90–115%.

Здавалося б, надані матеріали демонструють реальну причину затримки із торгами — ціни на ліки справді підвищилися внаслідок девальвації гривні та стрімкого запровадження ПДВ у розмірі 7% на ліки та медичні вироби. В окремих випадках перевищення цін на ліки порівняно з минулорічними становить більше 55% (це сумарний вплив на ціни девальвації гривні на рівні 48% та запровадження 7% ПДВ).

Проте під час брифінгу прозвучала зовсім інша думка, яка відображена на сторінках організаторів заходу у мережі Інтернет. «Українські пацієнти звертаються до фармацевтичних компаній із закликом припинити заробляти на хворих українцях. Адже цього року виробники ліків підвищили ціни для державних закупівель препаратів до 300%», — зазначають захисники прав пацієнтів із ВІЛ/СНІДом.

Погодьтеся, теза про 300% підвищення ціни виглядає більш переконливо, ніж 30–60%. До того ж трагічні вирази обличчя організаторів заходу в кінець засмутили журналістську аудиторію, яка наполегливо намагалася дізнатися, хто ж винен у тому, що торги не відбуваються: МОЗ України чи постачальники — учасники торгів? Отже, ознайомимося з ходом брифінгу та з’ясуємо, чи вдалося його організаторам відповісти на це запитання.

Починаючи брифінг, Дмитро Шерембей зазначив, що на сьогодні в Україні склалася критична ситуація в сфері централізованих державних закупівель лікарських засобів, яка, на його думку, обумовлена підвищенням цін на ліки з боку фармацевтичних компаній. За словами голови благодійного фонду, фармацевтичні компанії намагаються заробити на пацієнтах України. «Коли в країні відбуваються трагічні події, по суті йде війна, такі дії є абсолютно неприпустимими. Отже, фармкомпанії повинні найближчим часом надіслати звернення до МОЗ України, в якому запевнять, що виходитимуть на торги з минулорічними цінами. Таким чином вони висловлять свою соціальну позицію, що забезпечить хворим необхідне лікування», — зазначив Д. Шерембей.

Він нагадав, що півроку тому відбулася зустріч з представниками компаній — виробників лікарських засобів. За словами Д. Шерембея, більшість з них погодилися залишити ціни на ліки на рівні 2013 р. «Ці компанії пішли на такі поступки, розуміючи, що прибуток у 2014 р. вони не отримають. Проте, на жаль, прийняти таку пропозицію погодилися не всі. Натомість деякі компанії суттєво підвищили ціни на лікарські засоби, — підкреслив Д. Шерембей. Ми докладемо максимум зусиль, щоб навіть їхнього офісу тут не було». ( Прим. ред. – відверто кажучи, така заява свідчить про те, що іноді окремих представників пацієнтських організацій, як кажуть, «заносить», і вони уявляють собі, що мають право виконувати функції АМКУ та суду, приймаючи рішення щодо можливості здійснення господарської діяльності суб’єктами ринку).

Олена Щербань повідомила, що юристи Цент­ру протидії корупції були присутні на всіх процедурах розкриття конкурсних торгів. «Виявилося, що ціни на ліки були необґрунтовано завищені фармацевтичними компаніями. На думку О. Щербань, закладений дефіцит бюджету на здійснення централізованих закупівель і одночасне підвищення цін на ліки постачальниками в умовах девальвації національної валюти не залишають хворим українцям шансу на життя. «Таке значне перевищення цін є достатньою підставою для звернення до Антимонопольного комітету України (АМКУ) щодо можливої змови фармацевтичних компаній стосовно зумисного підвищення вартості на лікарські засоби в Україні, заради отримання прибутку», — додала О. Щербань.

Щодо залучення до цієї справи АМКУ редакція «Щотижневика АПТЕКА» нагадує, що 2 серпня 2014 р. Президент України Петро Порошенко підписав Закон України від 31.07.2014 р. № 1622-VII Ст. 31 установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій конт­ролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюватимуться протягом серпня–грудня 2014 р. винятково з дозволу Уряду або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки.

Проте повернемося до виступу О. Щербань. На її думку, відповідальність за подальшу долю тяжкохворих пацієнтів покладається на фармацевтичні компанії та МОЗ України (прим. ред. — як казав французький романіст Альбер Камю: «Очевидність має дивовижну силу і завжди зрештою запанує»). За словами юриста, 4 серпня 2014 р. МОЗ України оголосило про скасування проведення ряду тендерних закупівель, де ціни на препарати були завищеними. «Це означає, що МОЗ планує оголосити нові торги. Отже, якщо фармацевтичні компанії знову подадуть свої цінові пропозиції на лікарські засоби із вартістю, яка не буде відповідати межам очікуваної вартості закупівлі, МОЗ буде змушено зменшити обсяг закупівель, що відповідно скоротить кількість людей, які отримують необхідне лікування», — підкреслила доповідач.

О. Щербань вважає, що ціни на лікарські засоби в Україні мають дорівнювати або бути меншими, ніж в країнах ЄС, та відповідати показникам 2013 р. «Наш моніторинг попередніх років показав, що ціни на препарати в Україні набагато перевищували вартість аналогічних ліків в сусідніх європейських країнах», — зазначила О. Щербань.

У зв’язку з останнім зауваженням О. Щербань щодо цін на ліки в Україні та ЄС нагадаємо, що Урядом ухвалено постанову КМУ від 2 липня 2014 р. № 240, яка передбачає запровадження референтного ціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення, що закуповуються за кошти державного та місцевих бюджетів. Отже, спочатку необхідно розрахувати граничний рівень оптово-відпускних цін з урахуванням таких цін в референтних країнах, а вже після цього робити висновки щодо різниці в цінах на ліки в ЄС та Україні. До речі, затвердження граничних цін, розрахованих з використанням механізму порівняння з цінами в референтних країнах, дозволить розблокувати централізовані закупівлі й уникнути необґрунтованого підвищення цін.

Коментуючи питання щодо референтного ціноутворення на ліки, О. Щербань зазначила, що нині виникає питання до МОЗ України у зв’язку з оприлюдненням проекту наказу щодо розрахунку оптово-відпускних цін на лікарські засоби, зокрема, чи не міститиме формула, яка пропонується у проекті, ризиків, що дозволять фармкомпаніям в подальшому завищувати ціни на препарати. «Ми плануємо максимально впливати на цей процес, щоб не допустити виникнення такої ситуації», — зазначила юрист Центру протидії корупції.

Володимир Жовтяк повідомив, що закупівля препаратів для ВІЛ-позитивних українців показала, що фармкомпанії можуть знизити ціни на препарати. «На жаль, вони зробили це тільки в сфері, де є потужна громадська підтримка і де розуміло, що пацієнтські організації здійснюватимуть контроль за постачальниками. Проте ті ж компанії з незрозумілих причин вийшли на торги із закупівель препаратів для лікування інших захворювань і навіть для дітей за завищеними цінами. Ми не можемо стояти осторонь і будемо боротися за зниження цін для всіх пацієнтів України», — додав він.

Аби привернути увагу світової спільноти, пацієнтські організації звернулися з відкритими листами до фармкомпаній (нагадаємо, що журналісти отримали копію листа на адресу однієї з зарубіжних фармкомпаній) із закликом вплинути на їх українські представництва і переглянути ціну. Вони також записали відео-звернення пацієнтів і батьків дітей з онкологічними захворюваннями та нирковою недостатністю із закликом не вбивати їх такою ціновою політикою. Копії цих листів були також направлені в усі міжнародні організації із захисту прав пацієнтів, ООН, ВООЗ та інші.

Наприкінці брифінгу представники пацієнтських організацій висловили стурбованість стосовно проекту постанови КМУ «Про внесення змін до порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів». На думку юриста Центру протидії корупції, запропонована редакція постанови дає можливість постачальникам підвищити ціни на ліки більше ніж на 50% і автоматично веде до зменшення обсягів закупівель життєво необхідних лікарських засобів для хворих в Україні.

Після завершення брифінгу Д. Шерембей надав коментар для ЗМІ щодо декількох ключових питань, які нині турбують згадані пацієнтскі організації у сфері державних закупівель. Цей коментар відкриває завісу, за якою приховуються справжні причини проведення брифінгу.

По-перше, пацієнтські організації, які організували проведення брифінгу, найбільше переймаються проблемою із закупівлею вакцини БЦЖ. «Плановий процес вакцинації по всій Україні припинили, із часів незалежності таке трапилось уперше», — заявив у коментарі для ЗМІ Д. Шерембей.

Зі свого боку зазначимо, що розвинені країни світу давно відмовилися від масової вакцинації новонароджених вакциною БЦЖ, адже існує великий ризик розвитку так званої БЦЖ-інфекції. В Україну постачається вакцина БЦЖ російського виробництва. Виникає питання, хто зацікавлений у тому, щоб масова вакцинація новонароджених живою культурою БЦЖ-мікобактерій в Україні тривала? Напрошується відповідь — виробники цієї вакцини. Д. Шерембей у даному випадку грає на їх боці, тобто на боці російських виробників вакцини БЦЖ, давно не рекомендованої для масової вакцинації новонароджених в країнах ЄС, США та інших розвинених державах. Враховуючи те, що у даному випадку йдеться про застосування небезпечної вакцини російського походження у новонароджених, заява Д. Шерембея виглядає цинічною.

По-друге, коментуючи суть проблеми у сфері централізованих закупівель, Д. Шерембей зазначає наступне: «Процес організації такий, тендерний комітет так працює, голова тендерного комітету такий нетямущий – от і вся історія. Від того, що його покарають, таблетки не з’являться. І ми тепер шукаємо якийсь альтернативний рецепт, напряму звертаючись до фармкомпаній». Іншими словами, Д. Шерембей «переводить стрілки» з чиновників МОЗ України на фармацевтичні компанії. Тим більше, що нині МОЗ України покладає великі надії на гуманітарну допомогу виробників. Враховуючи це, складається враження, що пацієнтські організації не проти взяти участь у розподілі гуманітарної допомоги.

По-третє, пацієнтські організації у ході брифінгу та в коментарях для ЗМІ наголошують, що ціни на препарати в Україні набагато перевищують вартість аналогічних ліків у сусідніх європейських країнах. У підтвердження цієї тези вони порівняли ціни на окремі лікарські форми окремих препаратів із такими у Болгарії та Чехії.

Ми перевірили цю тезу, але із використанням методики розрахунку оптово-відпускної ціни на лікарський засіб, проект якої винесений МОЗ України для громадського обговорення 30 липня поточного року. Результати проведеної роботи свідчать про наявність суттєвих розбіжностей між реальною ситуацією і твердженням пацієнтських організацій, і виникає питання, чому вони так побоюються референтних цін і не використовують методику розрахунку, запропоновану МОЗ? Проте це тема іншої публікації, яку ми надамо до уваги читачів найближчим часом.

Пацієнтські організації намагаються донести до суспільства думку, що блокування тендерів відбувається не тому, що МОЗ України нічого не зробило для рішення проблеми, а тому що фармацевтичні компанії (в умовах девальвації гривні та запровадження ПДВ на ліки) підвищили ціни.

P.S. Будь-які суспільні відносини, в тому числі і медикаментозне забезпечення населення, мають три сторони. Перша — це влада, друга — це бізнес і третя — це громадянське суспільство, так званий третій сектор. У революційні та післяреволюційні часи, коли відбувається становлення громадянського суспільства, окремі його представники піддаються спокусі поєднати інтереси певних груп пацієнтів та власні. Для реалізації цього бажання використовуються наявні у пацієнтської організації можливості. Наприклад, напередодні торгів пацієнтські організації звернулися з листом до МОЗ України, пропонуючи призупинити державну реєстрацію препарату вітчизняного виробника, який мав би взяти участь у тендері.

Ще один цікавий інструмент, який використовують пацієнтські організації, — це гучні пуб­лічні заяви. Не важливо, що вони не мають обґрунтування, зате шкодять репутації операторів ринку. На думку організаторів подібних акцій, таким чином вони впливатимуть на бізнес, який під тиском «громадськості» поступатиметься власними інтересами.

У свою чергу, редакція «Щотижневика АПТЕКА» виконає роль «четвертої влади» і проведе журналістське розслідування, в ході якого з’ясовуватиме, чиї інтереси захищають пацієнтські організації, які виступили організаторами прес-брифінгу. У рамках розслідування до МОЗ України вже направлено відповідні інформаційні запити. Ми інформуватимемо наших читачів про його перебіг.

І нарешті, залишилося висловити експертну думку стосовно можливості зменшення обсягів державних закупівель. Розвинені країни для забезпечення економічної доступності ліків намагаються використовують механізм реімбурсації, тобто відшкодування вартості ліків з боку держави. Цей механізм ефективніший, ніж процедура державних закупівель у контексті використання бюджетних коштів. Як продемонстрував пілотний проект з артеріальної гіпертензії, корупційна складова при такому механізмі порівняно із централізованими закупівлями майже відсутня. МОЗ України може виступити з ініціативою обмежити перелік програм, за якими здійснюються централізовані торги, але бюджет, передбачений на закупівлю ліків, необхідно направити на систему відшкодування їх вартості.

Отже, нині актуальне питання — чи є життє­здатною методика розрахунку оптово-відпускної ціни на лікарський засіб, проект якої оприлюднено МОЗ України для громадського обговорення?

Apteka.ua