Швидкий розпил: нові подробиці скандального тендеру МОЗ на придбання швидких

Із 650 тисяч гривень, які держава минулого року платила за одну «швидку», на сам автомобіль припало лише 190 тисяч. Усього ж МОЗ мав закупити понад 1000 автомобілів. У кого шукати розпиляний мільярд гривень?

«Наші Гроші» отримали документальний доказ того, що минулорічний тендер Міністерства охорони здоров’я на придбання понад тисячі автомобілів швидкої допомоги має бути ретельно досліджений співробітниками УБЕП, УБОЗ та управління «К» СБУ.

Нагадаємо, що тоді ПрАТ НВО «Практика» мала зробити з французьких автівок «швидкі», начинивши їх медичним обладнанням. Усього фірма мала поставити МОЗу 913 «швидких» типу В по 650 тис грн. та 143 реанімобіля типу С по 844 тис грн. на загальну суму 714 млн грн. Ще дві компанії розділили між собою замовлення міністерства на 146 млн грн.

Згодом було проведено додаткову закупівлю автівок, отже загалом міністерство уклало угоди на постачання «швидких» на 913,42 млн грн.

Ще під час тендеру розгорівся скандал. Чиновників міністерства звинуватили у завищенні цін на «швидкі», однак доказова база у обвинувачувачів була слабенькою. Тому міністр Раїса Богатирьова легко відбивалась від брудних натяків, розповідаючи про відкритість тендеру і можливість для будь-кого прийти і перемогти з більш низкою ціною.

Уже тоді було багато сумнівів у щирості міністра. Оскільки фірма «Сіті транспорт груп» Ігоря Чуркіна так і зробила – подала дешевшу заявку, однак перемогу з невідомих причин так і не отримала.

І ось тепер ми маємо документ, за допомогою якого можна оцінити витрати держбюджету. Йдеться про копію угоди на постачання в Україну мікроавтобусів «Peugeot Boxer» FgTI 333 L2H2 (130 hp) між українським представником французького концерну «Automobiles Citroёn s.a.» ТОВ «Пежо Сітроен Україна» та офіційним імпортером автомобілів «Пежо» в Україну фірмою «ВіДі Авеню».

З угоди слідує, що автівки ввозились за ціною 190 тис грн. Тобто це вартість базового автомобіля, який потім фірма «Практика» вже мала нафарширувати медичним устаткуванням.

Як розповів журналістам TVi начальник відділу продажу транспорту спецпризначення компанії «Практика», вартість переобладнання становила 290 тис грн., незалежно від типу «швидкої». А вартість самого медичного обладнання вже в залежності від типу «швидкої» становила від 110 до 380 тис грн.

Тобто на прикладі «швидких» типу В, придбаних МОЗом по 650 тис грн., маємо наступний кошторис.

190 тис грн. за «Пежо»+110 тис грн. за медобладнання+290 тис грн. за встановлення устаткування=590 тис грн.

Зрозуміло, що у цьому рівнянні ще буде кілька посередницьких відсотків, отриманих фірмою «ВіДі Авеню» за подальший перепродаж автівок «Практиці».

Проте в будь-якому разі можна говорити, що офіційна маржа «Практики» становила близько 50 тис грн. на одній автівці типу В. А всього таких було, нагадаємо, 913. Тобто прибуток «Практики» без врахування доходу від дорожчих реанімобілів типу С міг скласти близько 46 млн грн., що є дуже пристойною сумою для будь-якого середнього бізнесу навіть з урахуванням повної сплати податку на прибуток.

Звісно, якби були документи зі специфікаціями на постачання медичного устаткування вартістю «від 110 до 380 тис грн.», то можна було б зрозуміти, скільки вдалось заробити і цим постачальникам. Однак такими даними ми не володіємо.

Тому акцентуємо увагу на найбільш коштовній складовій у вартості «швидких» – це фіксована сума 290 тис грн. за переобладнання швидких.

Найголовніше, що вона не може бути однаковою для різних типів «швидких». Бо одна справа поставити у звичайну «швидку» скажімо 20 одиниць медичного устаткування (кисневі балони, ноші тощо) вартістю 110 тис грн. І геть інша справа набити реанімобіль купою устаткування за 380 тис грн. (дефібрилятор тощо).

Ну і сама сума вражає. За 290 тис грн. рік тому взагалі-то можна було придбати пристойний новий автомобіль на кшталт «Тойота Камрі». Опитані журналістами TVi керівники СТО вважають, що ця сума завищена у кілька разів.

Тому саме у цій «фіксованості» варто шукати сліди грандіозного розпилу, дослідити який силами журналістів неможливо.

Про це «Наші Гроші» поговорили з головою правління «Центру протидії корупції» Віталієм Шабуніним, який давно й успішно замається розкриттям оборудок у державних закупівлях.

- За вашою оцінкою, скільки всього міг би заощадити державний бюджет на придбанні «швидких», якби закупівля проводилась за ринковими цінами?

- Мова може йти про 300 мільйонів гривень, але тільки у випадку, якщо угода вже завершена. Тобто якщо МОЗ отримав всі автівки і заплатив за них усі гроші.

- Скільки могла коштувати одна «швидка» за умови нормальних цін?

- Ну тепер очевидно, що сам автомобіль коштував 190 тисяч. Також є думка, що встановлене обладнання не може коштувати дорожче 60-70 тисяч, а вартість його встановлення – 90 тисяч гривень. Тобто у сумі маємо до 350 тисяч гривень, тоді як Міністерство купило їх по 650 тисяч.

- Власника фірми «Практика» Олега Висоцького прийнято вважати людиною Юрія Єханурова, оскільки його кар’єра збігалася з траєкторією екс-прем’єра. Чи мало це вплив на вибір «Практики» у якості постачальника «швидких»?

- Не думаю, що це мало якесь вирішальне значення. Річ у тім, що кошти на швидкі було виділено з держбюджету у 2013 році урядом Миколи Азарова, коли Єхануров не мав жодного впливу на прийняття таких рішень. Я схильний вважати, що прихильність влади до Висоцького викликана іншими мотивами. Доводилось чути, що «Практика» впала у милість до сім’ї Януковича завдяки тому, що вона зробила бронювання для кількох автомобілів з «межигірського» гаражу, а також продала за собівартістю сотню автомобілів «швидкої допомоги» благодійному фонду Олександра Януковича. Тож відсутність прибутку у приватній операції могли компенсувати коштом державного бюджету.

Власник фірми “Практика” Олег Висоцький і Віктор Янукович- молодший

- Хто, окрім Висоцького,мав відношення до цього тендеру?

- Звісно, це тодішній міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова і голова тендерного комітету МОЗ Роман Богачов, які курували тендер з боку міністерства. Однак у цій справі їх роль скоріш за все є просто виконавчою. Усе-таки кошти на це виділялись з держбюджету за півроку до самого тендеру. І остаточна вартість закупівлі майже до відсотка збіглася з виділеною сумою. Тобто ще задовго до тендеру Кабмін заклав ціну на «швидкі» 650 тисяч гривень. А це перевищує апаратні можливості Богатирьової, Богачова та їх підлеглих.

- У кого ж тоді слід питати про цей тендер?

За нашими даними, є кілька осіб, що можуть бути причетними до оборудки зі «швидкими». З одного боку це Володимир Куликов, якого вважають представником благодійного фонду Олександра Януковича, та тодішній заступник міністра доходів Андрій Ігнатов, який зажив слави «Сімейного смотрящего» за фінансами. Також причетні до цього тендеру скаржились, що вони відчували тиск з боку голови СБУ Олександра Якименка та голови МВС Віталія Захарченка.

- Чи можна сказати, що держава вже втратила гроші за «швидкі»?

- Через усі ці події в Росії та Криму передача повноважень від команди Богатирьової до нового міністра відійшла дещо на другий план. Однак відомо, що значна кількість «Пежо» ще кілька тижнів тому стояла нерозмитнена. Отже, МОЗ не мало права платити за них. Тому є сподівання, що принаймні частину суми вдасться зберегти. А щодо вже виплачених коштів, якщо такі проплати були, будемо звертатись по усім доступним нам офіційним каналам до контрольних та правоохоронних органів з вимогою перевірити долю державних грошей.

nashigroshi.org